Комплексне число: відмінності між версіями

Вперше, мабуть, уявні величини з'явилися у відомій праці «Велике мистецтво, або про правила» алгебри [[Джироламо Кардано|Кардано]] ([[1545]]) під час розв'язку квадратного рівняння, який однак, визнав їх непридатними до вживання. Користь уявних величин, зокрема, при розв'язуванні кубічного рівняння, у випадку, коли дійсні корені многочлена виражаються через кубічний корінь з уявних величин, що не приводиться, вперше оцінив [[Бомбеллі Рафаель|Бомбеллі]] ([[1572]]). Вирази вигляду <math>a+b\sqrt{-1}</math>, що з'являються при розв'язуванні квадратних і кубічних рівнянь, стали називати «уявними» в XVI—XVII століттях завдяки Декарту, що таким чином намагався підкреслити їх нереальність. В цілому, для багатьох вчених того часу, природа комплексних чисел була незрозумілою, а їх право на існування видавалося доволі сумнівним, втім, це ж можна сказати і про ірраціональні і навіть про від'ємні числа. [[Лейбніц]], наприклад, писав: «Дух божий знайшов якнайтоншу віддушину в цьому диві аналізу, виродку з світу ідей, подвійній суті, що знаходиться між буттям і небуттям, яку ми називаємо уявним коренем з від'ємної одиниці». Проте, той факт, що застосування методів роботи з раціональними числами давало логічні результати і для комплексних, давало математикам привід для більшої довіри.<ref>[http://www.pucrs.br/famat/viali/tic_literatura/livros/Paul%20J.%20Nahin%20-%20An%20Imaginary%20Tale%20The%20Story%20of%20i%20the%20Square%20Root%20of%20Minus%20One.pdf An Imaginary Tale THE STORY OF i]</ref>▼