Шварцбард Самуїл Ісаакович: відмінності між версіями

▲'''Самуї́л-Шльо́ма Шва́рцбард ''' (або '''Шварцбурд'''; *[[18 серпня]] [[1886]], [[Ізмаїл]] — ✡[[3 березня]] [[1938]], [[Кейптаун]]) — поет, український анархіст єврейського походження, убивця [[Петлюра Симон Васильович|Симона Петлюри]].

▲Народився у [[Ізмаїл|Ізмаїл]]і. Після наказу про виселення євреїв з прикордонної смуги з батьками переїхав у м.[[Балта|Балту]] [[Подільська губернія|Подільської губернії]], де рано захопився [[анархізм|анархістськими]] ідеями, кілька разів піддавався арештам і брав участь в [[Революція 1905—1907|першій російській революції]]. У [[1905]] нелегально емігрував до [[Румунія|Румунії]]. У [[1908]] заарештований у [[Відень|Відні]] за спробу пограбувати банк. Здійснив втечу після 4-місячного ув'язнення і переїхав у [[Будапешт]], де був заарештований за спробу пограбувати ресторан. Після цього був висланий з [[Австро-Угорщина|Австро-Угорської Імперії]]. Свої злочини виправдовував анархістськими переконаннями. У 1910-14 жив у [[Париж]]і. На початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]] 1914-18 вступив у французький Іноземний Легіон. Був нагороджений орденом Бойового Хреста (Croix de guerre)&nbsp;— найвищої нагороди Легіону. У [[1916]] внаслідок поранення був демобілізований. У серпні [[1917]] повернувся до [[Росія|Росії]]. У 1917 році - після важкого поранення в ході битви на Соммі і лікування - був демобілізований і після Лютневої революції, в серпні разом із дружиною повернувся до Росії. Спочатку працював годинникарем у Балті, але в січні 1919 року в Одесі вступив в Червону Армію і до середини 1920 року в лавах бригади Котовського брав участь у бойових діях Громадянської війни в Україні. Після придушення політичної опозиції розчарувався в Радянськїй владі і знову поїхав до Парижа, де відкрив годинникову майстерню. Незабаром з'ясувалося, що всі члени його сім'ї (всього 15 чоловік) були вбиті в результаті пройшовшої по Україні хвилі єврейських погромів 1918-1920 років<ref>http://www.cairn.info/article.php?ID_REVUE=AJ&ID_NUMPUBLIE=AJ_342&ID_ARTICLE=AJ_342_0057</ref>.

▲Після звільнення Шварцбард залишився в Парижі, де працював в страхових компаніях і продовжив літературну діяльність. У ці роки була написана збірка розповідей про французький фронт часів Першої Світової війни («Мілхоме Білдер»&nbsp;— Образи війни), про перебування автора в Україні у 1917—1919 роках («Фун Тіфн Опґрунт»&nbsp;— З глибокої прірви), вірші, п'єса, мемуари («Ін Лойф Фун Йорн»&nbsp;— В бігу днів). Шварцбард на регулярній основі співробітничав з американськими і британськими періодичними виданнями на [[ідиш]]і, включаючи серію спогадів «Фун Майне Мілхоме Тогбух» (З мого військового щоденника) в газеті «Арбетер Фрайнд» (Робочий товариш), статті в «Дер Момент» (Момент), «Фрайе Арбетер Штіме» (Вільний робочий голос) і «Ідіше Цайтунг» (Єврейська газета).

▲У [[1937]] році, за життя протагоніста на ідиші вийшла триактна п'єса «Шварцбард» відомого письменника і фотографа Алтера Кацизне, яка аж до початку Другої Світової війни з успіхом йшла на єврейських театральних підмостках [[Європа|Європи]]. У тому ж році Шварцбард їде спочатку в [[США]], а звідти у вересні в [[Південно-Африканська Республіка|Південно-Африканську Республіку]] на збір матеріалів для планованого нового видання Encyclopedia Judaica. Публікується в «Афріканер Ідіше Цайтунг» (Африканській єврейській газеті). 3 березня 1938 року в [[Кейптаун]]і він раптово вмирає від серцевого нападу. Похований там же.

▲Через 30 років, в 1967 році, його прах перезаховали в Ізраїлі, в мошаві Кфар Авіхайіль північніше [[Нетанія|Нетанії]]&nbsp;— поселенні колишніх легіонерів; декілька вулиць в Ізраїлі носять ім'я "месник" ("הנוקם") - на честь Шварцбарда. Архів письменника зберігається в ІВО (Єврейському Науковому Інституті) в [[Нью-Йорк]]у в бібліотеці Кейптаунського університету.

▲File:Sholem Schwartzbard grave in Avihayil.JPG|Могила Самуїла Шварцбурда <br/> в мошаві Авіхаїл.

▲File:Memorial plate at Sholem Schwarzbard grave in Avihayil, Israel.JPG|Пам'ятна дошка <br/> біля могили Шварцбурда <br/> в мошаві Авіхаїл.

▲File:Hanokem street.jpg|[[Беер-Шева]] <br/> Покажчик на вулиці <br/> «Ханок» («Месник»). </gallery> </center>