Вікіпедія

Шаргород: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 69:
За [[Андрусівський мир|Андрусівським перемир'ям]] Шаргород відійшов до Польщі. Протягом другої половини XVII століття страждав від турецько-татарських набігів.
 
У [[1672]] року турецька армія захопила Шаргород. Турки перейменували місто вна Кучук-Стамбул (Малий Стамбул), зважаючи на його торгове значення. Двадцять сім років жителі Шаргорода терпілиперебували від турецькоївладою неволіОсманської імперії. З [[1699]] року містечко знову стаєвходить до складу польськимПольщі. Шляхта відновлює свої порядки, що викликає хвилю національно-визвольної боротьби у 1702–1704 роках.
 
Щоб закріпити за собою українські землі, шляхта будує костьоли, монастирі. У другій половині [[XVIII століття]] поляки намагаються перетворити Шаргород в один з центрів підготовки єзуїтів на Поділлі.
 
Після возз'єднаннярозділу Правобережної України з Лівобережною в складі РосіїПольщі, Шаргород увійшов до [[Подільська губернія|Подільської губернії]] Російської імперії. У [[1850]] року містечком став володіти князь [[Роман Станіслав Сангушко]]. З [[1870]]-х років у містечку працювали повітове та церковнопарафіяльне училища, [[1886]] роком датовано першу згадку про бібліотеку.
 
Перша1917-1930 половина XX століттяроки цепозначені боротьбаборотьбою між [[Армія Української Народної Республіки|армією Української Народної Республіки]], польською армією, [[Червона армія|червоноюЧервоною армією]], інтервентами, насадження комуністичної влади. Єврейська громада Шаргорода під час громадянськоївизвольних війнизмагань декількакілька разів страждалапостраждала від [[погром]]ів. ПісляПо закінченнявстановленню війнибільшовицької влади, в середині 1920-х років у місті був створений єврейський колгосп «Красний Пахарь». 1926 року євреї становили 61% від загальної кількості населення Шаргорода (2697 особи), але вже в 1930-ті роки всі синагоги міста булибуло закритізакрито місцевою владою.▼
Друга половина [[XIX століття]] визначна для жителів містечка значними зрушеннями в розвитку культури. З [[1870]]-х років тут працювали повітове та церковнопарафіяльне училища. У [[1886]] року з'являється перша згадка про бібліотеку.
 
[[1923]] року Шаргород стає районним центром, з населенням 2450 осіб. Довоєнний період позначився розвитком господарства і промисловості. [[22 липня]] [[1941]] року гітлерівці захопили Шаргород. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] територія південного Поділля була підконтрольна румунам і входила до так званої Трансністрії. В місті було створене [[гетто]], куди переселялися євреї Бессарабії, Буковини і Румунії (до семи тисяч євреїв). Румуни не проводили масових розстрілів., Євреїале євреї шаргородського [[гетто]] помирали від хвороб та голоду. [[20 березня]] [[1944]] року війська 2-го Українського фронту відновили контроль радянської влади у містечку. Після війни Шаргород став відновлювати господарство.▼
▲Перша половина XX століття це боротьба між [[Армія Української Народної Республіки|армією Української Народної Республіки]], [[Червона армія|червоною армією]], інтервентами, насадження комуністичної влади. Єврейська громада Шаргорода під час громадянської війни декілька разів страждала від [[погром]]ів. Після закінчення війни, в середині 1920-х років у місті був створений єврейський колгосп «Красний Пахарь». 1926 року євреї становили 61% від загальної кількості населення Шаргорода (2697 особи), але вже в 1930-ті роки всі синагоги міста були закриті місцевою владою.
 
Десь наприкінціНаприкінці 80-х років минулого століття у Шаргороді проходили зйомки художнього фільму за твором видатного єврейського письменника [[Шолом-Алейхем|Шолома Алейхема]] «Блукаючі зірки». Перших хвилин 10 фільму знято саме на вуличках містечка. Тоді ще в досить непоганому стані були старовинні єврейські будинки. А колоритні місцеві жителі, що населяли в основному нижню частину міста (так зване Старе місто), якнайкраще підходили для масових зйомок.▼
▲Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] територія південного Поділля була підконтрольна румунам і входила до так званої Трансністрії. В місті було створене [[гетто]], куди переселялися євреї Бессарабії, Буковини і Румунії (до семи тисяч євреїв). Румуни не проводили масових розстрілів. Євреї шаргородського [[гетто]] помирали від хвороб та голоду.
 
[[1923]] року Шаргород стає районним центром, з населенням 2450 осіб. Довоєнний період позначився розвитком господарства і промисловості. [[22 липня]] [[1941]] року гітлерівці захопили Шаргород і панували тут до [[20 березня]] [[1944]] року, доки війська 2-го Українського фронту не звільнили містечко. Після війни Шаргород став відновлювати господарство.
▲Десь наприкінці 80-х років минулого століття у Шаргороді проходили зйомки художнього фільму за твором видатного єврейського письменника [[Шолом-Алейхем|Шолома Алейхема]] «Блукаючі зірки». Перших хвилин 10 фільму знято саме на вуличках містечка. Тоді ще в досить непоганому стані були старовинні єврейські будинки. А колоритні місцеві жителі, що населяли в основному нижню частину міста (так зване Старе місто), якнайкраще підходили для масових зйомок.
 
Тепер Шаргород — впорядковане містечко, районний центр Вінниччини.
 
У [[2006]] році уродженець Шаргорода, московський бізнесмен і меценат О. Погорельський, започаткував в Шаргороді Міжнародний фестиваль сучасного мистецтва «Арт-містечко: Шаргород». Це такий собі фестиваль сучасного футуристичного мистецтва. До Шаргорода з'їхались художники-метафутуристи з різних країн світу: Росії, Німеччини, Ізраїлю. Трохи дивними були для нашого містечка картини художників, які малювали вони не лише на традиційних полотнах, а й на стінах магазинів, кіосків, на старих автомобілях (звісно, за згоди хазяїна). Досить неоднозначним є й ставлення жителів міста й до заїжджих митців. Але, поприПопри це, десьщороку на початку серпня фестиваль у місті проходитьтриває щорокуфестиваль. Організатори навіть викупили колишній цукровий завод для того, щоб створити там свою резиденцію і школу мистецтв, де поступово ведутьсяведуть ремонтні роботи, і у відремонтованих цехах творять свої шедевриа юні жителімешканці міста. Встворюють серпніу цьоговідремонтованих року до Шаргорода знову навідались художники, щоб потім, після двотижневого перебування, провестицехах свої виставкишедеври. в Києві, Москві та Венеції.
 
У травні 2009 року київська художниця, учасниця групи «Р. Е. П.» («Революційно-експериментальний простір») [[Кадирова Жанна Ельфатівна|Жанна Кадирова]] відкрила у Шаргороді пам'ятник невідомому пам'ятнику. ДвіЇї дві кольорові лавочкилавки-графіки можна побачити у Києві, в парку біля Політехнічного університету, і на алеї поряд із Національним палацом мистецтв «Україна».; Тата пам'ятником пам'ятнику вона пишається найбільше. В одному з інтерв'ю художниця розповіла, що придумала його у Шаргороді 2 роки тому на скульптурно-архітектурному пленері. Відтоді артефакт зберігався на території колишнього цукрового заводу під охороною.
 
31 травня 2008 року в місті відбулися урочистості з нагоди початку будівництва в Шаргороді єдиної в Україні Хресної дороги. Було закладено наріжний камінь із вмурованим камінцем з єрусалимського шляху, яким ішов Ісус Христос. Камінь, який символізує початок Хресної дороги, освятив посол Папи Римського в Україні, апостольський нунцій, Його Преосвященство архієпископ Кам'янець-Подільський Іван Юркевич. Хресна дорога простягатиметься на 2 км і матиме 14 стоянок-капличок для молитви.
Рядок 114 ⟶ 110:
На початку 80-х років минулого століття в приміщенні монастиря було розміщено міський музей образотворчого мистецтва. Тоді на монументальних колонах замість старовинних ікон розмістили портрети передовиків соціалістичної праці.
 
Лише в [[1986]] році було відновлено роботу монастиря. Зараз це діючий Свято-Миколаївський Шаргородський чоловічий монастир. Кілька років тому при монастирі було створено '''школу дзвонарів'''. Учні школи своєю майстерністю прославились далеко за межі неміста лише міста,та області, але й на просторах України.
 
=== [[Синагога (Шаргород)|Шаргородська синагога]] ===
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Шаргород