Коропець: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
MobyVan (обговорення | внесок) м replaced: 1931-33 → 1931—1933, removed: (10) за допомогою AWB |
|||
Рядок 39:
}}{{Otheruses}}
'''Коропе́ць''' — [[селище міського типу]] [[Монастириський район|Монастириського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]], розташоване у місці впадання річки [[Коропець (притока Дністра)|Коропець]] у [[Дністер]]. Центр селищної ради, якій підпорядковані села [[Світле (Монастириський район)|Світле]] та [[Стигла]]. До Коропця приєднано хутори
Від вересня 2015 року — центр [[Коропецька селищна громада|Коропецької селищної громади]].
Рядок 62:
=== Середньовіччя ===
Перша писемна згадка — [[1421]] p., коли польський король [[Ягайло|Владислав II Яґайло]] заклав у ньому парафіяльний костьол, поселення належало королю «ab antiquo» (тобто було [[королівщина|королівщиною]]). 1427 року місто мало [[магдебурзьке право|маґдебурзьке право]].<ref>''M. Kurzej.'' Kościoł parafialny w Koropcu… — S. 115.</ref>. 1453 Коропець — у посіданні [[Михайло «Мужило» Бучацький|Міхала «Мужила» Бучацького]] або його найстаршого [[син]]а — [[снятин]]ського [[староста|старости]] Міхала (помер після 1474 р.<ref>[http://mariusz.eu.pn/genealogia/rody/buczaccy01.html#A3 Buczaccy (01)] {{ref-pl}}</ref>); того року місто отримало підтвердження своїх
У середині XV ст. Коропець — [[повіт]]овий центр [[Галицька земля|Галицької землі]] [[Руське воєводство|Руського воєводства]] (повіт існував недовго, до складу входило 11 місцевостей, які потім були включені до складу Галицького та Коломийського повітів). Від [[1461]] p.— власність [[Кердеї]]в; пізніше — в управлінні — [[Ян Кола|Яна Коли]]<ref>''F.Kiryk.'' Kola (Koło) Jan z Dalejowa h. Junosza (zm. 1543) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków, 1967. — tom ХІІІ/2, zeszyt 57. — S. 286. {{ref-pl}}</ref>. 1589 — дідича [[Монастириська]], [[львів]]ського [[каштелян]]а [[Ян Сененський (подільський воєвода)|Яна Сененського]], який сприяв тут зміцненню замку.<ref>H. Kowalska.'' Sienieński Jan z Pomorzan h. Dębno (zm.1598/99)'' // [[Polski Słownik Biograficzny]]. — Warszawa — Kraków, 1996. — t. XXXVII/2, zeszyt 153. — S. 187. {{ref-pl}}</ref> 1600 року перша дружина тоді [[жмудь|жмудського]] старости [[Ян Кароль Ходкевич|Яна Кароля Ходкевича]] [[Мелецькі|Зоф'я Мелецька]] згадана як власниця Коропця.<ref name="MK6">''M. Kurzej.'' Kościoł parafialny w Koropcu… — S. 116.</ref>
Рядок 79:
6 лютого 1908 р. в селі було перевиборне віче (перед ярмарком, який проходив того періоду щотижня), на якому співали пісню Івана Франка «Не пора, не пора москалеві, ляхові служить», «Щоб усіх [[хрунь|хрунів]] загнати між свиней до [[хлів|кучі]]…». Попереду йшов [[Каганець Марко]], який невдовзі був вбитий жандармами (етнічними поляками).<ref>''В. Маркевич.'' Спогади про Коропець / Калейдоскоп минулого // [[Бучач і Бучаччина]]… С. 553</ref>
Діяли філії українських товариств «[[Сокіл]]» (від [[1904]] р.), «[[Просвіта]]» (від [[1906]] р.), «[[Січ (товариство)|Січ]]» ([[1910]] р.), «[[Луг (товариство)|Луг]]», «[[Сільський господар]]», «[[Союз українок]]», [[Рідна школа (товариство)|«Рідна школа»]], кооператива «
=== Перша світова ===
Рядок 88:
=== Період ІІ-ї Речі Посполитої ===
Після поразки національно-визвольних змагань наприкінці вересня [[1920]] р. Коропець захопили польські війська. У 1926 р. було засновано Коропецьке відділення (філія) української Районової Молочарні (засновники: Ілько Максимів — скарбник, Микола Мельник — книговод, Андрій Довбенко — голова Надзірної ради, Павло Павлюк — перший директор, Микола Маркевич — член надзірної ради, Михайло Соляник). У
Діяла польська районова молочарня.<ref name="ВМ5">''В. Маркевич.'' Спогади про Коропець / Калейдоскоп минулого // [[Бучач і Бучаччина]]… С. 555</ref>
Рядок 108:
* палац графа Бадені (19 ст.)
* церкви:
** Успіння Пресвятої Богородиці (1795,
** святого Миколая (2002 р.; почали будувати в тридцятих роках XX ст., відновили лише за сучасності)
* римо-католицький костьол (19 ст.)
* 2 каплички
* меморіальний комплекс воїнам-односельцям,
* Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення [[Коропецька грабина]].
*
=== Пам'
* [[Каганець Марко|Марку Каганцю]] (1994)
* Тарасу Шевченку (1996, скульп. Р.
=== Пам'ятні знаки ===
Рядок 158:
== Соціальна сфера ==
Діють загальноосвітня школа I–III ступенів ім. М. Каганця, загальноосвітня школа І ступеня, ПТУ-34, школа-інтернат для дітей-сиріт і дітей, які
== Відомі люди ==
| |||