10 грудня 1956, крихітна підпільна [[Ангольська комуністична партія]] (АКП) об'єдналася з [[Партія об'єднаної боротьби африканців Анголи|партією об'єднаної боротьби африканців Анголи]] утворивши Народний рух за визволення Анголи, з [[Віріату да Круш]], президентом АКТ, вяк якостіГенеральним Генерального секретарясекретарем<ref name="commparty">{{cite book|last=|first=|year=1977|title=Africa Year Book and Who's who|pages=238}}</ref><ref name="merger">{{cite book|last=Tvedten|first=Inge|year=1997|title=Angola: Struggle for Peace and Reconstruction|pages=29}}</ref> Пізніше інші групи приєднались до МПЛА — [[Рух за національну незалежність Анголи]] (MINA) і [[Демократичний фронт визволення Анголи]] (FDLA ). <ref>John Marcum, ''The Angolan Revolution'', vol. I, ''The Anatomy of an Explosion (1950-1962)'', Cambridge/Mass. & London, MIT Pres, 1969</ref>
База МПЛА — [[мбунду]] і освічена інтелігенція в [[Луанда|Луанді]]. Партія спочатку була орієнтована на [[КПРС]], пізніше стала повноправним членом [[Соцінтерн]]у. Збройне крило МПЛА — Озброєні сили за визволення Анголи (FAPLA), увійшли до складу національних збройних сил країни.
У 1958 — 19741958—1974 роках СРСР постачав збройним формуванням МПЛА озброєння і техніку. Постачання озброєння і техніки МПЛА здійснювала також і [[КНР]]. [[7 листопада]] [[1961]] року до Анголи прибули військові фахівці з [[Куба|Куби]] для підготовки партизанських загонів МПЛА. Багато повстанців МПЛА проходили воєнну підготовку в СРСР, [[Болгарія|Болгарії]], [[Чехословаччина|Чехословаччині]] і в [[Алжир]]і.<ref>[http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/History/rus_war/13.php Росія (СРСР) у війнах другої половини XX століття. Ангола у боротьбі за національну незалежність (1975-1979){{ref-ru}}]</ref>