Совок (сленг): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Seryoga6791 (обговорення | внесок)
Мітки: перше редагування Візуальний редактор
Скасування редагування № 18852255 користувача Seryoga6791 (обговорення) Вандалізм
Рядок 1:
{{Otheruses|Совок (значення)}}
{{не плутати|Homo Sovieticus|гомо совєтікус|}}
 
'''Сово́к''' (ймовірно від {{lang-ru|«Советский Союз»}}<ref>[http://krytyka.com/ua/articles/nostalhiya-za-sovkom Krytyka Ностальгія за совком. Червень 2004]</ref>; за іншою версією це скорочення від {{lang-ru|«'''сов'''етский '''ок'''купант»}}<ref>[http://gazeta.comments.ua/?spec=1320395147 «Совок» в українських головах.] {{ru icon}}</ref>)&nbsp;&nbsp;— [[Пейоратив|пейоративний]] термін, що визначає [[людина|людину]] з певними [[Психологія|психологічними]] та [[Суспільна свідомість|суспільними]] [[Установка (психологія)|установками]], котра оцінює інших людей, [[Явище|явища]] та оточуючий [[світ]], користуючись незмінною [[Система|системою]] [[міф]]ів, принесеною із [[Радянський Союз|Радянського Союзу]]<ref>[http://fraza.ua/interview/09.12.11/130585/roman_chajka_net_glavnyh_oligarhov_a_est_glavnyj_dantist_sanja_viktorovich_i_on_budet_reshat_chto_u_kogo_zabirat_i_kuda_stavit_smotrjaschih.htm Роман Чайка: Нет главных олигархов, а есть главный дантист&nbsp;— Саня Викторович&nbsp;— и он будет решать, что у кого забирать, и куда ставить смотрящих] {{ref-ru}}</ref>. У побуті терміном «совок» користуються як словом, що має зневажливий або, навіть, презирливий відтінок.
 
== Визначення ==
Терміну совок дуже важко дати одне, всеохоплююче визначення, оскільки у цей термін люди зазвичай вкладають надзвичайно багато значень. Для прикладу, [[Віктор Зінченко]] сказав що {{Початок цитати}}«[Совок це] людина з рабською психологією і радянськими цінностями».<ref>[http://h.ua/story/360136/ Віктор Зінченко: Зараз ми в основній масі «совки». А ким ми будемо називатися вже скоро?]</ref>{{кінець цитати}}
 
В свою чергу, [[Олесь Ульяненко]] свого часу висловився про совок дуже «загально», і, в принципі, ототожнив його з просто поганою людиною:{{Початок цитати}}« «Совок»&nbsp;— це людина, що похмеляється тричі на день, не дотримується слова, не цінує себе й інших і абсолютно не розуміє, для чого живе. У той час як людина культури поважає себе й інших і прагне жити так, щоб принести в цей світ якомога менше зла. От Висоцький для мене&nbsp;— це типовий «совок», хоча й талановита особистість, а, наприклад, Галич&nbsp;— людина культури. Я б не сказав, що «совок»&nbsp;— лише породження радянського способу життя. В Америці теж є «совки», лише вони там інакше звуться. А якщо брати по великому рахунку, то всі ми «совки», оскільки в більшості випадків помічаємо лише те, що може принести вигоду, і дуже часто спокушаємося на чужому горбі до раю заїхати».<ref>[http://h.ua/story/360136/ Тарас Альберда: Хто такі «совки»: штрихи до портрету homo soveticus. Частина 1]</ref>{{кінець цитати}}
 
На думку [[Чайка Роман Ярославович|Романа Чайки]] «совок»:{{Початок цитати}}Це людина, котра оцінює інших людей, явища та оточуючий світ, користуючись незмінною системою міфів, принесеною із Радянського Союзу. Вона вірить у ці міфи, як у релігійну доктрину. «Совок» має заповіді, але не Божі, а радянські, і з їх допомогою вимірює все навколо себе. «Совок», навіть коли має у руках історичну чи документальну правду у вигляді фактів, все одно буде їх заперечувати, вважаючи, що його усталені міфи вищі за правду життя.
 
Взагалі ж «совок» від homo sapiens візуально нічим не відрізняється. Доки не почне говорити або ж діяти. І тоді виявляється, що все наше керівництво&nbsp;— «совки». <…>
…у чому реальна проблема таких ось голосувань, як останні вибори у Росії. Це «совковий» неусвідомлений страх зробити вибір і нести за нього свідому відповідальність. «Совок» взагалі будь-який свідомий вибір робить лише у супермаркеті. Маючи у руках кілька зайвих гривень, він вибере кращу ковбасу. Тобто ковбасу він обирає свідомо, а владу&nbsp;— ніколи.<ref>[http://interviews.com.ua/p/250-roman-chaka-kozhen-drugi-deputat-partiji-regioniv-qne-na-kameruq-tezh-khoche-zmin/ Роман Чайка: Кожен другий депутат Партії регіонів «не на камеру» теж хоче змін]</ref>{{кінець цитати}}
 
Соціальний [[психолог]], український [[письменник]] Олег Покальчук в інтерв'ю «[[Радіо Свобода]]» 8 грудня 2011 року на запитання '''«Чим характеризується взагалі так звана радянська психологія? „Совок“&nbsp;— що це таке?»'''&nbsp;— відповів наступним чином:
{{Початок цитати}}«Совок»&nbsp;— це свобода в обмін на харчі. І це не тільки «совок». Це, в принципі, тоталітарний режим будь-який.{{кінець цитати}}
 
До чого завідувач кафедри [[політологія|політології]] [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянської Академії]] [[Дем'янчук Олександр Петрович|Олександр Дем'янчук]] додав:
{{Початок цитати}}Згоден на 100%. Але справа в тому, що з тих часів і політичний режим, і економічний режим у нас в Україні практично не змінилися. … Я думаю, що пан Олег зі мною погодиться, що Майдан 2004 року і податковий Майдан 2010 року показали, що ми вже інші. І головна відмінність від того «совка» у тому, що в багатьох із нас з'явилася приватна власність, те, чого в СРСР не було, те, чого не було в «совка». Власне, якщо ми маємо приватну власність, ми маємо що захищати, за що стояти. Тому я думаю, з «совком» поступово не те що покінчено, але значною мірою «совок» ослаб за останніх 15 років.<ref name="int">[http://www.radiosvoboda.org/content/article/24415982.html Радіо Свобода. «Україна: дикий капіталізм з радянським менталітетом?»]</ref>.{{кінець цитати}}
 
На запитання '''«Наскільки радянська психологія є гальмом на шляху модернізації України?»''' були отримані такі відповіді:<br/>
[[Покальчук Олег Володимирович|Олег Покальчук]]:
{{Початок цитати}}Радянська психологія є дуже зручним інструментом для маніпуляції, оскільки це та зачіпка, з допомогою якої сучасні політики, які вдають з себе дуже прогресивних і демократичних, у дуже цинічний спосіб використовують людські маси для задоволення своїх поточних політичних цілей.{{кінець цитати}}
[[Олександр Дем'янчук]]:
 
{{Початок цитати}}Згоден з цим. І лише хочу додати, що політична еліта залишилася у тому, в радянському, так би мовити, психологічному стані, в стані і політичному, і в стані економічному. Тобто, зміни відбулися, радше, в людях, аніж у політичній еліті<ref name="int"/>.{{кінець цитати}}
 
== Психологічні та суспільні установки «Совка» ==
 
Юрій Саєнко, [[доктор економічних наук]], завідувач відділу соціальної експертизи [[Інститут соціології НАН України|Інституту соціології НАН України]], віддає перевагу поняттю «радянський раб», замість «совок». Він вважає його індивідуумом, вихованим системою тотального рабства, де його диктату підлягали і прості громадяни («раби») і еліта («феодали»). Як ті, так і інші були обібрані системою, як ті, так і інші щохвилини могли бути покарані. Внаслідок цього сформувалася особлива, невикорінена донині психологія: намагатися побільше і якомога швидше вхопити добра, скільки охопити руками можна. Настільки безсовісно поводить себе лише хронічно залякана людина. Саме страх породжує вседозволеність. Врахуйте ще й те, що радянський громадянин жив у безальтернативному, уніфікованому, як колгосп, суспільстві. Цю несприйнятливість різноманітності моделей, форм поведінки, поліваріантності рішень наше суспільство успадкувало, як, до речі, і інтелектуальну полохливість. У класичному рабовласницькому суспільстві, окрім принижених [[парії]]в, усе ж таки існувала [[еліта]], що продукувала сміливу філософську думку, наукові винаходи, культурні [[шедевр]]и. «Совок» же, «радянський раб» живе у культурному вакуумі. Він не відає традицій, він&nbsp;— вічний «тимчасовий виконавець» ({{lang-ru|«временщик»}}). У цьому його трагедія. Але, одночасно, залишаючись «совками», ми в Україні постійно маємо небезпеку реальної реставрації тієї системи, від котрої продовжуємо бути психологічно залежними. І не треба за це звинувачувати людей, уражених «совковою» хворобою. Адже їм за роки незалежності, по суті, так і не була запропонована нова модель життя. Пам'ять «совка» тому ще й досі звернена до минулого, що його ще й досі не лише ніхто не переконав, але й не подав прикладу того, як можна бути вільним.<ref name="Zapytannia_dnia">[http://www.day.kiev.ua/9124 Запитання «Дня»: Що таке, у вашому уявленні, типовий «совок»?]</ref>
 
[[Слабошпицький Михайло Федотович|Михайло Слабошпицький]], український прозаїк, критик, літературознавець, публіцист вважає типовим «совком» індивідуума, джерелом душевних сил і покликанням якого є створення образа ворога і боротьба з ним. Визначальні риси «совка»&nbsp;— нетерпимість, агресія и надзвичайна нав'язливість. Йому до всього є діло: чи не піддають дискримінації негрів у Америці, чи справедливі санкції щодо Саддама Хусейна, чи не обмежують права російськомовного населення у Прибалтиці. Коротко кажучи, це божевільна інтервенція повсюди, котра частіше усього супроводжується абсолютним нехлюйством у власному домі. Типовий «совок»&nbsp;— максималіст. У Радянському Союзі це вважалось за неабияку чесноту, хоча користь суспільству від максималістів із їх революційним пафосом, що межував з ідіотизмом, була вельми сумнівною. Якщо поглянути на наші реалії, то, на мою думку, концентрованим проявом «совковості» в Україні є Верховна Рада. Це демонструють не лише властиві депутатам специфічні форми поведінки&nbsp;— грубість, невміння дослухатись опонента, популістська риторика, але й&nbsp;— ширше&nbsp;— манера провадити політику. Тому що «совок»&nbsp;— не просто максималіст, котрий все на світі хоче переробити за абстрактними схемами,&nbsp;— він при цьому ще й торгується. Адже ж немає на світі нічого невдячнішого ніж переконання «совка».<ref name="Zapytannia_dnia"></ref>
 
[[Маслобойщиков Сергій Володимирович|Сергій Маслобойщиков]], український [[Графік (художник)|графік]], режисер [[театр]]у і кіно, гадає, що головна ознака «совка»&nbsp;— тотальне презирство до індивідуального, яке виявляється не лише в його хамстві по відношенню до оточуючих, а й у найповнішій байдужості до свого внутрішнього світу. По суті, це людина без душевних секретів, без схованок. У неї все назовні, все відкрите, все явне. Тому дії, вчинки, реакції такого індивіда дуже легко спрогнозувати, прорахувати. Деякою мірою, «совок»&nbsp;— ідеальний матеріал для будь-яких ідеологічних маніпуляцій. Через свою одномірність і прогнозованість він дуже симпатичний владі, бо такою людиною легко керувати. «Совковість», між іншим,&nbsp;— не локальна психологічна інфекція на території колишнього Радянського Союзу. Наприклад, такий тип свідомості дуже характерний для сучасної Америки.<ref name="Zapytannia_dnia"></ref>
 
=== Можливості подальшого існування ===
На думку філософа [[Мамардашвілі Мераб|Мераба Мамардашвілі]], висловлену під час дискусії на [[Радіо Свобода]] 1990 року, не варто поспішати говорити про смерть Радянського Союзу, тому що можлива смерть живого організму, що проходить усі стадії розвитку. Але ж Радянський Союз,— як спосіб суспільної свідомості, спосіб життя,— абсолютно неживе тіло. Це якась-то безглузда угода з населенням, що прийняло ці умови. Тому-то це не так просто, щоб він помер, він не може померти, його треба буде руйнувати раніше, чи пізніше. Юрій Векслер під час інтерв'ю із Володимитром Войновичем у вересні 2014 року зазначив: «І ось дивіться, сьогодні Путін відроджує багато які форми радянського життя і це сприймається, як правило, на ура.»<ref>[http://www.svoboda.org/content/article/26611615.html?utm_source=234.adru.net&utm_medium=banner&utm_campaign=AdRu Лекарство от меланхолии. Разговоры с Владимиром Войновичем.— Юрий Векслер. Опубликовано 30.09.2014 20:56] {{ref-ru}}</ref>
 
=== Радянські міфи ===
Див. також:
* [[Російська пропаганда#Приклади популярних міфів|Російська пропаганда]]
* [[Міфи щодо української мови]]
* [[Розвіяні міфи. Історичні нариси і статті]]
* [[Російські міфи, пов'язані з Кримом]]
Міфи, що на них ґрунтується світогляд совка, є, як правило, [[Соціальні міфи|міфами соціальними]].
 
Одним із поширюваних донині радянських міфів є твердження «СРСР&nbsp;— союз республік&nbsp;— суверенних держав», що спростовується як практикою діяльності влади у СРСР, так і невідповідністю основоположним правовим нормам та принципам, на котрих формально був заснований СРСР<ref>[http://blogs.telekritika.ua/?id=2499 Мифы СССР: союз равных] {{ref-ru}}</ref>.
[[Горбачов Михайло Сергійович|М. Горбачов]] і донині стверджує, що «Це явно неправда: СРСР не був імперією»<ref>[http://bibliograph.com.ua/mihail-gorbachev/72.htm Михайло Горбачов. Аналіз причин розпаду СРСР. Міфи і факти]</ref>.
 
== Поняття «Совок» і сучасна пропаганда ==
Від часу незалежності України пропагандисти, особливо ті, що діють у інтересах [[РФ|Російської Федерації]], намагаються заперечити ідентичність понять «совок» та «савєтскій чєлавєк».
 
== «Совок» у мистецтві ==
Російський рок-гурт [[Сектор газа (гурт)|Сектор Газа]] мав у своєму репертуарі пісню «Мы совковские ребята».
 
== Примітки ==
{{примітки}}
 
== Див. також ==
* [[Список радянських висловів]]
* [[Homo Sovieticus]]
 
== Посилання ==
* [http://tyzhden.ua/News/104000 Оксана Хмельовська. Соціолог: зараз ми спостерігаємо агонію радянських стереотипів про «бандєровцов». 5 березня, 2014]
* [[Олександр Градський]]: [http://gradsky.com/publication/s00_21.shtml З історії слова «Совок»]
* [http://www.day.kiev.ua/9124 Запитання «Дня»: Що таке, у вашому уявленні, типовий «совок»?]
* [http://ua.comments.ua/life/179715-rezhiser-oleg-fialko-golovi.html Режисер Олег Фіалко: Голови молодих митців міцно окупував «совок»]
* [http://www.volynpost.com/blogs/418-sovok-v-toponimici-ta-na-vulyci Олександр Середюк. Совок в топоніміці та на вулиці]
* [http://zbruc.eu/node/46567 Збруч: Ілько Лемко. «Наші» і «їхні»: баланс сил. 21.01.2016]
* [http://www.radiosvoboda.org/content/news/27572058.html Виставку «Серп і молот: Прощання з совком» відкрили у Дніпропетровську.— Радіо Свобода, 24.02.2016]
[[Категорія:Радянський народ]]
[[Категорія:Сленг]]