Відкрити головне меню

Зміни

м
replaced: в якості → як, 2-у → 2-гу, 3-ю → 3-тю за допомогою AWB
== Біографія ==
 
Народився у [[1885]] році. Закінчив Нижньогородський графа Аракчеєва кадетський корпус і Костянтинівське артилерійське училище. У 1906 р. був випущений ву 2-угу Кубанську козацьку батарею. У 1910 р. сотник Ткачов став офіцером-вихователем в [[Одеса|Одеському]] кадетському корпусі і за своєю ініціативою закінчив авіаційну школу. У 1912 р. закінчив [[Севастополь]]ську військову авіаційну школу й отримав призначення в 3-ютю авіаційну роту. 12 (25) жовтня 1913 року він здійснює рекордний переліт на «[http://www.airaces.narod.ru/ww1/tkachyv3.jpg Ньєпор]» за маршрутом [[Київ]] — [[Одеса]] ; — [[Керч]] — [[Тамань]] — [[Катеринодар]] загальною протяжністю в 1500 верст. Незважаючи на несприятливу осінню погоду і інші важкі умови, Ткачов блискуче виконав і цю задачу, за що [[Київське товариство повітроплавання]] присудило йому золотий знак «За найвидатніший в Росії в 1913 році переліт».
 
На фронт Першої світової війни підосавул Ткачов вийшов командиром 20-го авіаційного загону, приданого штабу 4-ї армії. Перший Георгіївський кавалер в російській авіації через бойові вильоти в серпні 1914. У 1916 році — підполковник та начальник авіадівізіона, а згодом — інспектор авіації Південно-Західного фронту. Нагороджений Золотим зброєю. У березні 1917 р. — полковник і генерал-інспектор авіації.
 
== Дипломатична місія в Україні ==
В'ячеслава Матвійовича вяк якості головиголову Кубанської надзвичайної місії відправляють в [[Українська Держава|Україну]], до гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович | Павла Скоропадського]]. Історія замовчує, наскільки вдалою була ця місія, але, у всякому разі, йому вдалося дещо добути з авіаційного майна, оскільки після повернення в [[Краснодар|Катеринодар]] він приступив до формування 1-го Кубанського авіазагону, а з 12 грудня його призначають командиром новоствореного Кубанського авіаційного загону. Загін на той час уже мав 8 літаків з відповідним числом льотчиків, і близько 150 обслуговуючого рядового складу. Воював з Червоною Армією, був поранений під Царицином, видужав, знову повернувся в стрій.
 
З приходом Добровольчої армії влітку 1918 р. на Кубані створив перший авіазагін і командував ним в Добровольчої армії. У ЗСПР — начальник авіації, у Російській армії генерала Врангеля — генерал-майор і начальник авіації. У своїх спогадах генерал Врангель неодноразово згадує генерала Ткачова, називаючи його «видатним льотчиком», і пише, що в боях проти кінноти Жлоби «наші аероплани надали нам неоціненні послуги». Генерал Ткачов — начальник авіації Російської армії — був одним з перших (22 червня 1920 р.) нагороджений орденом Св. Миколая.
29 261

редагування