Васко да Гама: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис, шаблони
Рядок 42:
'''Ва́ско да Га́ма''' ({{Lang-pt|Vasco da Gama}}, {{IPA2|ˈvaʃku ðɐ ˈɣɐmɐ}}; ще — Вашку; {{Н}}[[1469]] — {{†}}[[24 грудня]] [[1524]]) — [[Португалія|португальський]] дослідник і мореплавець, який відкрив морський шлях до [[Індія|Індії]] довкола [[Африка|Африки]].
 
== Васко да Гама ймовірно народився в [[1460]]<ref>[http://www.fordham.edu/halsall/mod/1497degama.html Modern History Sourcebook: Vasco da Gama: Round Africa to India, 1497—1498 CE1]. Отримано [[27 червня]] [[2007]]</ref> або [[1469]] році<ref>[http://www.newadvent.org/cathen/06374a.htm Catholic Encyclopedia: Vasco da Gama]. Отримано [[27 червня]] [[2007]2]</ref>, в місті [[Сінеш]]іСінеші, на південно-західному узбережжі Португалії, правдоподібно в домі біля церкви Саласької Богородиці. Сінеш, один з портів в провінції Алентежу, на той час являв собою лише купку білих домівок, мешканці яких переважно займалися рибальством. ==
== Раннє життя ==
Васко да Гама ймовірно народився в [[1460]]<ref>[http://www.fordham.edu/halsall/mod/1497degama.html Modern History Sourcebook: Vasco da Gama: Round Africa to India, 1497—1498 CE]. Отримано [[27 червня]] [[2007]]</ref> або [[1469]] році<ref>[http://www.newadvent.org/cathen/06374a.htm Catholic Encyclopedia: Vasco da Gama]. Отримано [[27 червня]] [[2007]]</ref>, в місті [[Сінеш]]і, на південно-західному узбережжі Португалії, правдоподібно в домі біля церкви Саласької Богородиці. Сінеш, один з портів в провінції Алентежу, на той час являв собою лише купку білих домівок, мешканці яких переважно займалися рибальством.
[[Файл:Sines06 edit1.jpg|міні|ліворуч|180пкс|Пам'ятник Васко да Гамі в рідному [[Сінеш]]і]]
 
[[Файл:Sines06== edit1.jpg|міні|ліворуч|180пкс|Пам'ятник Васко да Гамі в рідному [[Сінеш]]і]]Сінеші ==
Батько Васко да Гами, Ештевау, був лицарем і служив при дворі [[Інфант Фарнанду, герцог Візейський|дона Фернанду]]<ref>{{cite book|title=The Globe Encompassed|author=Ames, Glenn J.|page=27|date=2008|accessdate=2008-01-08}}</ref>, герцога [[Візеу|Візейського]], на час народження Васко. Сам Ештевау був одружений з донькою Жуана Содре, донею Ізабелою Содре, яка мала [[Англія|англійське]] походження<ref name =Subrahmanyam>{{cite book|title=The career and Legend of Vasco da Gama|author=Subrahmanyam, Sanjay|date=1997|page=61}}</ref> і була пов'язана з домом принца Дього, герцога Вієйського, сина короля [[Едуард I (король Португалії)|Едуарда I]] і одного з офіцерів [[Орден Христа|Ордена Христа]]<ref name =Subrahmanyam />. Дон Фернанду назначив Ештевау да Гама мером міста Сінеш і надав можливість отримувати деякий відсоток від зібраних там податків на мило.
 
== Батько Васко да Гами, Ештевау, був лицарем і служив при дворі [[Інфант Фарнанду, герцог Візейський|дона Фернанду[3]]<ref>{{cite book|title=The Globe Encompassed|author=Ames, Glenn J.|page=27|date=2008|accessdate=2008-01-08}}</ref>, герцога [[Візеу|Візейського]], на час народження Васко. Сам Ештевау був одружений з донькою Жуана Содре, донею Ізабелою Содре, яка мала [[Англія|англійське]] походження<ref name =Subrahmanyam>{{cite book|title=The career and Legend of Vasco da Gama|author=Subrahmanyam, Sanjay|date=1997|page=61}}</ref>[4] і була пов'язана з домом принца Дього, герцога Вієйського, сина короля [[Едуард I (король Португалії)|Едуарда I]] і одного з офіцерів [[Орден Христа|Ордена Христа[4]]<ref name =Subrahmanyam />. Дон Фернанду назначив Ештевау да Гама мером міста Сінеш і надав можливість отримувати деякий відсоток від зібраних там податків на мило. ==
Про раннє життя Васко відомо дуже мало: за даними португальського історика Тейшейра де Арагана, він навчався в місті [[Евора|Еворі]], де вивчав математику та [[навігація|навігацію]] і добре знав [[астрономія|астрономію]]&nbsp;— можливо, навчався у астронома [[Авраам Закуту|Авраама Закуту]]<ref name =Subrahmanyam />.
 
== Про раннє життя Васко відомо дуже мало: за даними португальського історика Тейшейра де Арагана, він навчався в місті [[Евора|Еворі]], де вивчав математику та [[навігація|навігацію]] і добре знав [[астрономія|астрономію]]&nbsp; — можливо, навчався у астронома [[Авраам Закуту|Авраама Закуту[4]]<ref name. =Subrahmanyam />.=
У [[1492]] король [[Жуан II]] надіслав Васко да Гаму до порту [[Сетубал]], на південь від [[Лісабон]]а, а потім в [[Альґарві|Алгарве]], південну провінцію Португалії, із завданням захопити [[франція|французькі]] кораблі, які нападали на мирні португальські судна&nbsp;— з цією задачею Васко впорався швидко і ефективно.
 
== У [[1492]] король [[Жуан II]] надіслав Васко да Гаму до порту [[Сетубал]], на південь від [[Лісабон]]аЛісабона, а потім в [[Альґарві|Алгарве]], південну провінцію Португалії, із завданням захопити [[франція|французькі]] кораблі, які нападали на мирні португальські судна&nbsp; — з цією задачею Васко впорався швидко і ефективно. ==
 
== Дослідження ==
 
[[Файл:Vasco== de Gama map-fr.svg|thumb|320px|left|Шлях торговців прянощами (зелена лінія) та маршрути Васко да Гами (чорна), [[Перу да Ковільян]]аКовільяна (помаранчева) і [[Алфонсу да Паїва]] (синя).]] ==
 
== Ще з часів принца [[Генріх Мореплавець|Генріха (Енріке) Мореплавця]] (1394—1460) португальці ретельно готувалися до відкриття морського шляху до [[Індія|Індії]], адже з Індії в [[Європа|Європу]] постачалися [[прянощі]], [[шовк]]овішовкові [[тканина|тканини]], [[ювелірні вироби]] і [[слонова кістка]]. Проте на суходільному шляху з Індії до Європи лежало кілька арабських країн, які збирали високе [[мито]] з купців; далі товар потрапляв у руки [[Генуя|генуезьких]] та [[Венеція|венеційських]] купців, які теж добре наживалися на посередницькій торгівлі, внаслідок чого первісна ціна на товари розкоші впродовж торговельного шляху зростала кількасоткратно. Відкриття прямого морського шляху до Індії обіцяло величезні прибутки, і саме тому принц Енріке впродовж 40 років готував і посилав морські експедиції на розвідку африканського узбережжя. Під час цих експедицій були відкриті [[Азорські острови]] і острів [[Мадейра (острів)|Мадейра]], а венеціанець [[Альвізе да Кадамосто]] в [[1455]] році досягнув крайньої західної точки Африки&nbsp; [[Зелений Мис|Зеленого мису]]. ==
 
[[Файл:Cross== daGama2.jpg|thumb|right|180пкс|Пам'ятник на честь переходу через [[мис Доброї Надії]], [[Південна Африка]] (оригінальний хрест втрачено)]] ==
 
== Проте лише [[Бартоломеу Діас|Бартоломеу Діашу]] вдалося зимою [[1487]]–[[1488]]1487–1488 досягти [[Мис Доброї Надії|Мису Доброї Надії]] на півдні Африки, де&nbsp; берегова лінія Африканського континенту вперше повертає на схід, відкриваючи прохід з&nbsp; Атлантичного океану  в  Індійський. ==
 
== Перша подорож ==
У середині 90-х років король [[Мануель I (король Португалії)|Мануель I]] доручив довершити справу випробуваному в боях капітанові да Ґама. Експедиція була ретельно підготовлена. Спеціально для неї ще за життя короля Жуана II під керівництвом досвідченого мореплавця Бартоломеу Діаша, який раніше розвідав шлях навколо Африки і знав кораблі якої конструкції потрібні для плавання в тих водах, були побудовані чотири кораблі. [["São Gabriel" (1497)|«Сан-Ґабріель»]] (флагманський корабель) і «Сан-Рафаель» під командуванням брата Васко да Гами, Пауло, представляли собою так звані «нау»&nbsp;— великі трищоглові кораблі водотоннажністю 120—150 тонн, з чотирикутними вітрилами, більш легка та маневрена каравела «Берріу» з косими вітрилами (капітан&nbsp;— Ніколау Коельо) і невідоме транспортне судно для перевезення припасів під командуванням Гонсалу Нуніша. Вже 8 липня [[1497]] його експедиція в складі чотирьох кораблів із командою у 170 осіб, головним кормчим [[Перу ді Аленкер]]ом (раніше супроводжував [[Бартоломеу Діаш]]а), з товмачами з [[арабська мова|арабської]] і [[банту (мови)|банту]] вийшла з гирла річки [[Тежу]] ({{lang-es|Тахо}}) неподалік [[Лісабон]]а.
 
== У середині 90-х років король [[Мануель I (король Португалії)|Мануель I]] доручив довершити справу випробуваному в боях капітанові да Ґама. Експедиція була ретельно підготовлена. Спеціально для неї ще за життя короля Жуана II під керівництвом досвідченого мореплавця Бартоломеу Діаша, який раніше розвідав шлях навколо Африки і знав кораблі якої конструкції потрібні для плавання в тих водах, були побудовані чотири кораблі. [["São Gabriel" (1497)|«Сан-Ґабріель»]] (флагманський корабель) і «Сан-Рафаель» під командуванням брата Васко да Гами, Пауло, представляли собою так звані «нау»&nbsp; — великі трищоглові кораблі водотоннажністю 120—150 тонн, з чотирикутними вітрилами, більш легка та маневрена каравела «Берріу» з косими вітрилами (капітан&nbsp; — Ніколау Коельо) і невідоме транспортне судно для перевезення припасів під командуванням Гонсалу Нуніша. Вже 8 липня [[1497]] його експедиція в складі чотирьох кораблів із командою у 170 осіб, головним кормчим [[Перу ді Аленкер]]омАленкером (раніше супроводжував [[Бартоломеу Діаш]]аДіаша), з товмачами з [[арабська мова|арабської]] і [[банту (мови)|банту]] вийшла з гирла річки [[Тежу]] ({{lang-es|ісп. Тахо}}) неподалік [[Лісабон]]аЛісабона. ==
Незабаром кораблі португальців досягли [[Канарські острови|Канарських островів]], що належали [[Кастилія|Кастилії]], але Васко да Гама наказав обійти їх стороною, не бажаючи видавати іспанцям справжню мету експедиції. Коротка зупинка була зроблена островах [[Кабо-Верде]], що належали Португалії, де флотилія змогла поповнити припаси. Десь поблизу берегів [[Сьєрра-Леоне]] да Гама за порадою [[Бартоломеу Діаш]]а (чий корабель на перших порах плив з ескадрою, а потім попрямував до фортеці [[Сан-Жоржи-да-Міна]] на [[Гвінейська затока|Гвінейському узбережжі]]), аби уникнути зустрічних вітрів, рушив на південний захід і заглибився в Атлантичний океан, лише після екватора повернув знову на південний схід. Минуло більше трьох місяців, перш ніж португальці знову побачили землю<ref>Pathfinders: Fernandez-Armesto, Felipe (2006). Pathfinders: A Global History of Exploration, 2006, W. W. Norton & Company, isbn= 0-393-06259-7, pages= 177—178</ref>.
 
== Незабаром кораблі португальців досягли [[Канарські острови|Канарських островів]], що належали [[Кастилія|Кастилії]], але Васко да Гама наказав обійти їх стороною, не бажаючи видавати іспанцям справжню мету експедиції. Коротка зупинка була зроблена островах [[Кабо-Верде]], що належали Португалії, де флотилія змогла поповнити припаси. Десь поблизу берегів [[Сьєрра-Леоне]] да Гама за порадою [[Бартоломеу Діаш]]аДіаша (чий корабель на перших порах плив з ескадрою, а потім попрямував до фортеці [[Сан-Жоржи-да-Міна]] на [[Гвінейська затока|Гвінейському узбережжі]]), аби уникнути зустрічних вітрів, рушив на південний захід і заглибився в Атлантичний океан, лише після екватора повернув знову на південний схід. Минуло більше трьох місяців, перш ніж португальці знову побачили землю<ref>Pathfinders: Fernandez-Armesto, Felipe (2006)[5]. Pathfinders: A Global History of Exploration, 2006, W. W. Norton & Company, isbn= 0-393-06259-7, pages= 177—178</ref>.
 
== 4 листопада кораблі кинули якір у бухті, якій дали ім'я [[Свята Олена|Святої Олени]]. Тут Васко да Гама наказав зупинитися для ремонту. Проте португальці незабаром вступили в конфлікт з місцевими жителями і відбулося збройна сутичка. Серйозних втрат добре озброєні моряки не зазнали, проте стрілою в ногу був поранений сам Васко да Гама. ==
 
== Після багатоденного шторму 22-го листопада ескадра обігнула Мис Доброї Надії, після чого вимушені були стати на ремонт в бухті [[Моссел-Бей (ПАР)|Моссел-Бей]]. Вантажний корабель був пошкоджений так сильно, що ремонту вже не підлягав. Враховуючи те, що до того часу частина моряків експедиції загинула від цинги і людей для продовження плавання на всіх чотирьох кораблях не вистачало, да Гама вирішив його спалити. Члени екіпажу судна перевантажили припаси і самі перейшли на інші три кораблі. Тут же у туземців португальці змогли придбати провіант і прикраси зі слонової кістки в обмін на взяті з собою товари. Потім флотилія рушила далі на північний схід вздовж африканського узбережжя. ==
 
== 16 грудня португальці минули останній [[падран]], встановлений Діашем, а 25 грудня 1497 досягли області, що нині входить до провінції [[Квазулу-Наталь]] [[ПАР]]. Протягом наступного місяця плавання тривало без пригод, хоча двічі кораблі зупинялися для ремонту та поповнення припасів. ==
 
== Рухаючись уздовж східного берега Африки, кораблі досягли [[Мозамбік]]уМозамбіку 1-го березня [[1498]], де їм влаштували добрий прийом. Але згодом мавританські купці, що там перебували, впізнали в них своїх давніх ворогів і намовили місцевого [[шейх]]ашейха перешкодити португальцям у подальшому плаванні. Ледве уникнувши потоплення на [[Риф (геологія)|рифах]], експедиція нарешті досягла [[Малінді]] (сучасна [[Кенія]]), де тамтешній [[султан]] виявився приязнішим і надав португальцям до послуг досвідченого арабського мореплавця, з допомогою якого ескадра у травні [[1498]] досягла Калікути (сучасне [[Кожикоде]]) на [[Малабарський берег|Малабарському узбережжі]] Південної Індії. [[Заморін]] Калікута зустрів португальців з пошаною&nbsp; — військовим парадом 3000 солдатів, і удостоїв Васко да Гама аудієнцією. Васко да Гама передав Заморіну подарунки, однак вони не справили враження на Заморіна. Мусульманські торговці, що були при дворі Заморіна, вказали, що подарунки (серед них не було золота та коштовностей) недостойні європейського правителя, а Васко да Гама схожий більше на пірата, ніж на королівського посла<ref>Castaneda, Herman Lopes de, The First Book of the Historie of the Discoveries and Conquests of the East India by the Portingals, London, 1582, in Kerr, Robert (ed.) A General History and Collection of Voyages and Travels Vol. II, London, 1811.</ref>[6]. Португальці отримали дозвіл Заморіна на відкриття торгової факторії, але їхні товари продавалися погано. З індійцями виникли суперечки з приводу мита, яке повинні були платити португальці. Роздратований Васко да Гама відплив з Кожикоде, силою прихопивши з собою шістнадцять рибалок<ref>M.G.S. Narayanan, Calicut: The City of Truth (2006) Calicut University Publications (The incident is mentioned by Camoes in The Lusiads, wherein it is stated that the Zamorin «showed no signs of treachery» and that «on the other hand, Gama's conduct in carrying off the five men he had entrapped on board his ships is indefensible.»)</ref>[7]. Все ж експедиція да Гама була успішнішою за всі розумні очікування, оскільки вони поверталися з вантажем, який коштував в шістдесят разів більше ніж вартість експедиції. ==
 
=== Повернення до Португалії[ред. • ред. код] ===
 
== Васко да Гама залишив Калікут 29 серпня 1498. Бажаючи чимскорше відправитися додому, він проігнорував попередження місцевих мешканців про те, що мусонні вітри дмутимуть у сторону берега. Флот спочатку повільно рухався на північ уздовж узбережжя Індостану, а потім зупинився на островах біля південного Гоа, щоб перечекати деякий час. 3 жовтня 1498 року да Гама вирішує перетнути Індійський океан. Однак з початком зимових мусонів&nbsp; це була жахлива подорож. Влітку перетин Індійського Океану зайняв 23 дні, тепер же, коли пливли проти вітру, подорож тривала 132 дні. Тримісячний маршрут до берегів Африки супроводжували спека і хвороби екіпажу. І лише 2 січня 1499 моряки побачили багате місто [[Могадішо]]. Не наважуючись висадитись з нечисленною, змученою стражданнями командою, да Гама наказав «для остраху» обстріляти місто з гармат. 7 січня 1499 року флот да Гами прибув у Малінді. Команда була у жахливому стані&nbsp; — близько половини загинуло, решта були вражені цингою. За п'ять днів завдяки гарній їжі та фруктам, наданими шейхом, моряки зміцніли, однак все одно екіпажі кораблів так зменшилися, що 13 січня на стоянці південніше Момбаси довелося спалити «Сан-Рафаель». 28 січня минули острів [[Занзібар]], а 1 лютого зробили зупинку біля острова [[Сан-Жорже (острів)|Сан-Жорже]], 20 березня кораблі обігнули мис Доброї Надії. ==
 
== 16 квітня попутний вітер доніс судна до островів Кабо-Верде. Звідти Васко да Гама послав вперед корабель, який 10 липня доставив до Португалії звістку про успіх експедиції. Сам капітан-командир затримався через хворобу брата&nbsp; — Пауло да Гама{{sfn|Subrahmanyam|1997|p=62}}[8]. У серпні або у вересні 1499 Васко да Гама урочисто повернувся в Лісабон. Експедиція зазнала чималих витрат: повернулися лише два судна і 55 чоловік, окрім того, да Гама зазнав невдачі у своїй основній місії&nbsp; — забезпечення торгового договору з Калікутом. Однак все ж таки спеції, привезені з Індії на останніх двох кораблях, були продані з величезним прибутком для королівської скарбниці (виручка від продажу в 60 разів перевищувала витрати на експедицію). Васко да Гама був справедливо нагороджений як першовідкривач прямого морського торгового шляху до Азії. Цей шлях відтоді стали повторювати щорічні португальські армади, а спеції з Індії стали основою багатства Португальської корони. ==
4 листопада кораблі кинули якір у бухті, якій дали ім'я [[Свята Олена|Святої Олени]]. Тут Васко да Гама наказав зупинитися для ремонту. Проте португальці незабаром вступили в конфлікт з місцевими жителями і відбулося збройна сутичка. Серйозних втрат добре озброєні моряки не зазнали, проте стрілою в ногу був поранений сам Васко да Гама.
 
== Друга подорож[ред. • ред. код] ==
Після багатоденного шторму 22-го листопада ескадра обігнула Мис Доброї Надії, після чого вимушені були стати на ремонт в бухті [[Моссел-Бей (ПАР)|Моссел-Бей]]. Вантажний корабель був пошкоджений так сильно, що ремонту вже не підлягав. Враховуючи те, що до того часу частина моряків експедиції загинула від цинги і людей для продовження плавання на всіх чотирьох кораблях не вистачало, да Гама вирішив його спалити. Члени екіпажу судна перевантажили припаси і самі перейшли на інші три кораблі. Тут же у туземців португальці змогли придбати провіант і прикраси зі слонової кістки в обмін на взяті з собою товари. Потім флотилія рушила далі на північний схід вздовж африканського узбережжя.
 
[[Файл:Gama== armada in India, 1502.gif|thumb|left|250px|[[Малабарський берег]] Індії, маршрут очолюваной Васко да Гама 4-ї Індійської армади Португалії (1502 рік)]] ==
16 грудня португальці минули останній [[падран]], встановлений Діашем, а 25 грудня 1497 досягли області, що нині входить до провінції [[Квазулу-Наталь]] [[ПАР]]. Протягом наступного місяця плавання тривало без пригод, хоча двічі кораблі зупинялися для ремонту та поповнення припасів.
 
== Відразу після відкриття морського шляху до Індії португальське королівство стало організовувати щорічні експедиції до Індії. Експедиція 1500 року (2-га Індійська армада Португалії) під командою [[Педру Альваріс Кабрал|Педру Алваріса Кабрала]] уклала торговельний договір з [[заморін]]омзаморіном Калікута (нині [[Кожикоде]]) і заснувала там торгову факторію. Але португальці посварилися з арабськими купцями Калікути, факторія була спалена, Кабрал відплив з міста, обстрілявши його з гармат. Союз з Калікутою змінився на війну. ==
Рухаючись уздовж східного берега Африки, кораблі досягли [[Мозамбік]]у 1-го березня [[1498]], де їм влаштували добрий прийом. Але згодом мавританські купці, що там перебували, впізнали в них своїх давніх ворогів і намовили місцевого [[шейх]]а перешкодити португальцям у подальшому плаванні. Ледве уникнувши потоплення на [[Риф (геологія)|рифах]], експедиція нарешті досягла [[Малінді]] (сучасна [[Кенія]]), де тамтешній [[султан]] виявився приязнішим і надав португальцям до послуг досвідченого арабського мореплавця, з допомогою якого ескадра у травні [[1498]] досягла Калікути (сучасне [[Кожикоде]]) на [[Малабарський берег|Малабарському узбережжі]] Південної Індії. [[Заморін]] Калікута зустрів португальців з пошаною&nbsp;— військовим парадом 3000 солдатів, і удостоїв Васко да Гама аудієнцією. Васко да Гама передав Заморіну подарунки, однак вони не справили враження на Заморіна. Мусульманські торговці, що були при дворі Заморіна, вказали, що подарунки (серед них не було золота та коштовностей) недостойні європейського правителя, а Васко да Гама схожий більше на пірата, ніж на королівського посла<ref>Castaneda, Herman Lopes de, The First Book of the Historie of the Discoveries and Conquests of the East India by the Portingals, London, 1582, in Kerr, Robert (ed.) A General History and Collection of Voyages and Travels Vol. II, London, 1811.</ref>. Португальці отримали дозвіл Заморіна на відкриття торгової факторії, але їхні товари продавалися погано. З індійцями виникли суперечки з приводу мита, яке повинні були платити португальці. Роздратований Васко да Гама відплив з Кожикоде, силою прихопивши з собою шістнадцять рибалок<ref>M.G.S. Narayanan, Calicut: The City of Truth (2006) Calicut University Publications (The incident is mentioned by Camoes in The Lusiads, wherein it is stated that the Zamorin «showed no signs of treachery» and that «on the other hand, Gama's conduct in carrying off the five men he had entrapped on board his ships is indefensible.»)</ref>. Все ж експедиція да Гама була успішнішою за всі розумні очікування, оскільки вони поверталися з вантажем, який коштував в шістдесят разів більше ніж вартість експедиції.
 
== Для того, щоб навести порядок в Індії та заснувати там нові укріплення, 1502 року король [[Мануель I (король Португалії)|Мануель I]] відправив ескадру на чолі з Васко да Гамою. Експедиція включала двадцять суден, з яких безпосередньо адміралу виділялись лише десять; п'ять повинні були перешкоджати арабській морській торгівлі в Індійському океані, а ще п'ять, під командою небожа адмірала, Ештевана да Гама, призначалися для охорони факторій. Експедиція вирушила 10 лютого 1502 року. ==
=== Повернення до Португалії ===
Васко да Гама залишив Калікут 29 серпня 1498. Бажаючи чимскорше відправитися додому, він проігнорував попередження місцевих мешканців про те, що мусонні вітри дмутимуть у сторону берега. Флот спочатку повільно рухався на північ уздовж узбережжя Індостану, а потім зупинився на островах біля південного Гоа, щоб перечекати деякий час. 3 жовтня 1498 року да Гама вирішує перетнути Індійський океан. Однак з початком зимових мусонів&nbsp;це була жахлива подорож. Влітку перетин Індійського Океану зайняв 23 дні, тепер же, коли пливли проти вітру, подорож тривала 132 дні. Тримісячний маршрут до берегів Африки супроводжували спека і хвороби екіпажу. І лише 2 січня 1499 моряки побачили багате місто [[Могадішо]]. Не наважуючись висадитись з нечисленною, змученою стражданнями командою, да Гама наказав «для остраху» обстріляти місто з гармат. 7 січня 1499 року флот да Гами прибув у Малінді. Команда була у жахливому стані&nbsp;— близько половини загинуло, решта були вражені цингою. За п'ять днів завдяки гарній їжі та фруктам, наданими шейхом, моряки зміцніли, однак все одно екіпажі кораблів так зменшилися, що 13 січня на стоянці південніше Момбаси довелося спалити «Сан-Рафаель». 28 січня минули острів [[Занзібар]], а 1 лютого зробили зупинку біля острова [[Сан-Жорже (острів)|Сан-Жорже]], 20 березня кораблі обігнули мис Доброї Надії.
 
== По дорозі Васко да Гама заснував форти і факторії в [[Мозамбік]]уМозамбіку, підкорив арабського еміра [[Кілва|Кілви]] і наклав на нього данину. Проводив жорстокими заходами боротьбу з арабським судноплавством, наказав спалити арабське судно з усіма пасажирами-паломниками біля [[Малабарський берег|Малабарського берега[9]]{{sfn|Subrahmanyam|1997|p. ==205}}.
16 квітня попутний вітер доніс судна до островів Кабо-Верде. Звідти Васко да Гама послав вперед корабель, який 10 липня доставив до Португалії звістку про успіх експедиції. Сам капітан-командир затримався через хворобу брата&nbsp;— Пауло да Гама{{sfn|Subrahmanyam|1997|p=62}}. У серпні або у вересні 1499 Васко да Гама урочисто повернувся в Лісабон. Експедиція зазнала чималих витрат: повернулися лише два судна і 55 чоловік, окрім того, да Гама зазнав невдачі у своїй основній місії&nbsp;— забезпечення торгового договору з Калікутом. Однак все ж таки спеції, привезені з Індії на останніх двох кораблях, були продані з величезним прибутком для королівської скарбниці (виручка від продажу в 60 разів перевищувала витрати на експедицію). Васко да Гама був справедливо нагороджений як першовідкривач прямого морського торгового шляху до Азії. Цей шлях відтоді стали повторювати щорічні португальські армади, а спеції з Індії стали основою багатства Португальської корони.
 
== У жовтні 1502 року флот прибув в [[Каннур|Каннанур]]. Місцевий раджа урочисто зустрів португальців і дозволив побудувати велику факторію. Завантаживши судна прянощами, адмірал попрямував до [[Кожикоде|Калікуту]]. Тут він діяв рішуче і жорстоко. Незважаючи на обіцянки [[заморін]]азаморіна відшкодувати збитки і повідомлення про арешт винуватців нападів на португальців, адмірал зажадав виселення всіх мусульман із міста. На це заморін піти не міг. Да Гама захопив міський порт і протягом двох днів бомбардував місто, перетворивши його на руїни<ref>[http://web.archive.org/web/20040118015254/http://www.northpark.edu/history/webChron/WestEurope/DaGama.CP.html Vasco da Gama Arrives in India 149810] (Google cached version) Dana Thompson, Felicity Ruiz, Michelle Mejiak; December 15, 1998. Retrieved 8 July 2006</ref>. Він наказав повісити на щоглах захоплених індійців, відправив на берег заморіну відрубані у нещасних руки, ноги і голови, а тіла викинув за борт, щоб їх винесло на берег. Через два дні Васко да Гама знову обстріляв Калікут і приніс морю нові жертви. Заморін втік із зруйнованого міста, проте не капітулював перед португальцями. Залишивши для блокади Калікута сім кораблів під командуванням свого дядька [[Вісенте Содре]], Васко да Гама вирушив до [[Кочі]]. Тут він довантажив кораблі та залишив у новій фортеці гарнізон. Заморін за допомогою арабських купців зібрав велику флотилію, яка 12 лютого 1503 виступила назустріч португальцям, що знову наближалися до Калікута. Проте обстріляні корабельною артилерією легкі судна були вимушені рятуватись втечею. ==
== Друга подорож ==
[[Файл:Gama armada in India, 1502.gif|thumb|left|250px|[[Малабарський берег]] Індії, маршрут очолюваной Васко да Гама 4-ї Індійської армади Португалії (1502 рік)]]
Відразу після відкриття морського шляху до Індії португальське королівство стало організовувати щорічні експедиції до Індії. Експедиція 1500 року (2-га Індійська армада Португалії) під командою [[Педру Альваріс Кабрал|Педру Алваріса Кабрала]] уклала торговельний договір з [[заморін]]ом Калікута (нині [[Кожикоде]]) і заснувала там торгову факторію. Але португальці посварилися з арабськими купцями Калікути, факторія була спалена, Кабрал відплив з міста, обстрілявши його з гармат. Союз з Калікутою змінився на війну.
 
== Васко да Гама повернувся до Португалії у вересні 1503 року. Не зважаючи на велику здобич, да Гама не зумів приборкати непримиренного заморіна. Ця невдача, а також відмова Вісенте Содре захищати факторію в Кочі, призвели до того, що коли у 1505 році призначали першого губернатора і віце-короля Португальської Індії, замість Васко да Гами король обрав [[Франсішку де Алмейда]]. ==
Для того, щоб навести порядок в Індії та заснувати там нові укріплення, 1502 року король [[Мануель I (король Португалії)|Мануель I]] відправив ескадру на чолі з Васко да Гамою. Експедиція включала двадцять суден, з яких безпосередньо адміралу виділялись лише десять; п'ять повинні були перешкоджати арабській морській торгівлі в Індійському океані, а ще п'ять, під командою небожа адмірала, Ештевана да Гама, призначалися для охорони факторій. Експедиція вирушила 10 лютого 1502 року.
 
== Третя подорож[ред. • ред. код] ==
По дорозі Васко да Гама заснував форти і факторії в [[Мозамбік]]у, підкорив арабського еміра [[Кілва|Кілви]] і наклав на нього данину. Проводив жорстокими заходами боротьбу з арабським судноплавством, наказав спалити арабське судно з усіма пасажирами-паломниками біля [[Малабарський берег|Малабарського берега]]{{sfn|Subrahmanyam|1997|p=205}}.
 
[[Файл:Vasco-da-gama-2.jpg|thumb|right|== Портрет Васко да Гама роботи худ. [[Грегоріо Лопес]]аЛопеса (1490—1550)]] ==
У жовтні 1502 року флот прибув в [[Каннур|Каннанур]]. Місцевий раджа урочисто зустрів португальців і дозволив побудувати велику факторію. Завантаживши судна прянощами, адмірал попрямував до [[Кожикоде|Калікуту]]. Тут він діяв рішуче і жорстоко. Незважаючи на обіцянки [[заморін]]а відшкодувати збитки і повідомлення про арешт винуватців нападів на португальців, адмірал зажадав виселення всіх мусульман із міста. На це заморін піти не міг. Да Гама захопив міський порт і протягом двох днів бомбардував місто, перетворивши його на руїни<ref>[http://web.archive.org/web/20040118015254/http://www.northpark.edu/history/webChron/WestEurope/DaGama.CP.html Vasco da Gama Arrives in India 1498] (Google cached version) Dana Thompson, Felicity Ruiz, Michelle Mejiak; December 15, 1998. Retrieved 8 July 2006</ref>. Він наказав повісити на щоглах захоплених індійців, відправив на берег заморіну відрубані у нещасних руки, ноги і голови, а тіла викинув за борт, щоб їх винесло на берег. Через два дні Васко да Гама знову обстріляв Калікут і приніс морю нові жертви. Заморін втік із зруйнованого міста, проте не капітулював перед португальцями. Залишивши для блокади Калікута сім кораблів під командуванням свого дядька [[Вісенте Содре]], Васко да Гама вирушив до [[Кочі]]. Тут він довантажив кораблі та залишив у новій фортеці гарнізон. Заморін за допомогою арабських купців зібрав велику флотилію, яка 12 лютого 1503 виступила назустріч португальцям, що знову наближалися до Калікута. Проте обстріляні корабельною артилерією легкі судна були вимушені рятуватись втечею.
 
[[Файл:Vasco== da Gama Jerónimos 2008-1.jpg|thumb|right|Усипальня Васко да Гама в монастирі [[Жеронімуш]] в лісабонському передмісті [[Санта-Марія-де-Белен]]]] ==
Васко да Гама повернувся до Португалії у вересні 1503 року. Не зважаючи на велику здобич, да Гама не зумів приборкати непримиренного заморіна. Ця невдача, а також відмова Вісенте Содре захищати факторію в Кочі, призвели до того, що коли у 1505 році призначали першого губернатора і віце-короля Португальської Індії, замість Васко да Гами король обрав [[Франсішку де Алмейда]].
 
== У [[1519]] Васко да Гама отримав звання графа ді Відіґейра. Король Португалії Жуан III отримував все менше прибутку від своїх нових колоній. Аби побороти корупцію в старій адміністрації, він вирішує призначити п'ятим віце-королем 64-річного суворого і непідкупного Васко да Гаму. В квітні 1524 Васко да Гама разом із синами Ештаваном і Паоло вирушає в свою останню подорож до Індії. Він володів флотом в кількості чотирнадцяти кораблів на чолі із флагманом Санта-Катаріна. Після важкої подорожі (загинуло чотири або п'ять кораблів) у вересні 1524 року експедиція прибуває в Індію. Відразу ж після прибуття до Індії, використовуючи свої повноваження, Васко да Гама вживає жорстких заходів проти зловживань колоніальної адміністрації та наводить новий порядок у Португальській Індії. Однак через три місяці після прибуття да Гама захворів на [[Малярія|малярію]] і напередодні Різдва 1524 року помер у місті Кочі<ref>Ames, Glenn J. (2004). Vasco da Gama: Renaissance Crusader. Longman Publishing Group, 2004. 192 p.</ref>[11]. Відповідно до королівського наказу, наступником да Гами на посту губернатора Індії став один з капітанів, які прибули з ним, Енріке де Менезеш. Сини Васко втратили свої пости і приєдналась до флоту, що повертався на початку 1525 року. У 1539 році тіло Васко да Гама було перевезене до Португалії і поховане в монастирі [[Жеронімуш]] у лісабонському передмісті [[Санта-Марія-де-Белен]]. ==
== Третя подорож ==
[[Файл:Vasco-da-gama-2.jpg|thumb|right|Портрет Васко да Гама роботи худ. [[Грегоріо Лопес]]а (1490—1550)]]
[[Файл:Vasco da Gama Jerónimos 2008-1.jpg|thumb|right|Усипальня Васко да Гама в монастирі [[Жеронімуш]] в лісабонському передмісті [[Санта-Марія-де-Белен]]]]
У [[1519]] Васко да Гама отримав звання графа ді Відіґейра. Король Португалії Жуан III отримував все менше прибутку від своїх нових колоній. Аби побороти корупцію в старій адміністрації, він вирішує призначити п'ятим віце-королем 64-річного суворого і непідкупного Васко да Гаму. В квітні 1524 Васко да Гама разом із синами Ештаваном і Паоло вирушає в свою останню подорож до Індії. Він володів флотом в кількості чотирнадцяти кораблів на чолі із флагманом Санта-Катаріна. Після важкої подорожі (загинуло чотири або п'ять кораблів) у вересні 1524 року експедиція прибуває в Індію. Відразу ж після прибуття до Індії, використовуючи свої повноваження, Васко да Гама вживає жорстких заходів проти зловживань колоніальної адміністрації та наводить новий порядок у Португальській Індії. Однак через три місяці після прибуття да Гама захворів на [[Малярія|малярію]] і напередодні Різдва 1524 року помер у місті Кочі<ref>Ames, Glenn J. (2004). Vasco da Gama: Renaissance Crusader. Longman Publishing Group, 2004. 192 p.</ref>. Відповідно до королівського наказу, наступником да Гами на посту губернатора Індії став один з капітанів, які прибули з ним, Енріке де Менезеш. Сини Васко втратили свої пости і приєдналась до флоту, що повертався на початку 1525 року. У 1539 році тіло Васко да Гама було перевезене до Португалії і поховане в монастирі [[Жеронімуш]] у лісабонському передмісті [[Санта-Марія-де-Белен]].
 
== Новітні географічні знання, що отримала наприкінці XV&nbsp; ст. [[Португалія]], зберігали в суворій таємниці і тривалий час вони залишалися невідомими для решти країн Європи. Більшість мореплавців вважали неможливим обігнути Африку, оскільки за давніми уявленнями вона простягалась до Південного полюсу. Це стимулювало інші спроби дістатися в Індію морем, зокрема пливучи в західному напрямку (ідея італійського географа й астронома [[Паоло Тосканеллі]], яка виходила з уявлення про кулясту форму Землі). Це завдання стало мрією й стрижнем життя досвідченого мореплавця і натхненного шукача золота [[Христофор Колумб|Христофора Колумба]]. ==
 
== Нащадки[ред. • ред. код] ==
Васко да Гама і його дружина Катаріна де Атаіда мали шість синів і доньку<ref>See also Diogo do Couto (''Decadas de Asia'', Dec. IV, Lib. 8, c.2); Teixeira de Aragão [http://books.google.com/books?id=cBAoAAAAYAAJ&pg=PA15#v=onepage&q&f=false p.15-16], and Castanhoso (1898: [http://books.google.com/books?id=MiFXAAAAMAAJ&pg=PR7#v=onepage&q&f=false p.viiff].)</ref>:
# Дон [[Франсішку да Гама]], старший син, який успадкував титул 2-го графа Відіґейра і 2-го «Адмірала морів Індії, Аравії та Персії». Він прожив все життя у Португалії.