Барвінок (журнал): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Texnik (обговорення | внесок)
вікіфікація
Texnik (обговорення | внесок)
вікіфікація, зображення
Рядок 37:
Літературна доля «Барвінку» у ІІ пол. ХХ ст. склалася доволі успішно. Його очолювали і до складу редакції та редколегії входили відомі письменники. Журнал, хоч і належав комсомолу, але перебував під сильним впливом письменницької організації. До кінця ХХ ст. у ньому виступили представники усіх літературних поколінь.
 
Поява у щомісячнику в 1953–54 рр. першої частини популярної і досі трилогії [[Носов Микола Миколайович|М. М. Носова]] про [[Незнайко|Незнайка]] («[[Пригоди Незнайка і його товаришів]]») започаткувала відому традицію першодруку творів, яким судився успіх і тривале літературне життя. З перших публікацій у ньому також починався творчий шлях багатьох літераторів, які згодом уславили рідне письменство. Зокрема, з «Барвінком» тісно пов'язана творчість одного із найвідоміших дитячих письменників [[Всеволод Нестайко|В. З. Нестайка]], а також [[Чалий Богдан Йосипович|Б. Й. Чалого]], [[Білоус Дмитро Григорович|Д. Г. Білоуса]], [[Костецький Анатолій Георгійович|А.Костецького]], [[Галина Малик|Галини Малик]] та ін.
Більшість лауреатів урядової премії ім. Лесі Українки за найкращі літературні твори для дітей, а також значна частина лауреатів Національної премії ім. Т. Г. Шевченка були авторами «Барвінку». А Б. Й. Чалий у 1974 р. та В. З. Нестайко у 1979 р. стали єдиними українськими письменниками, удостоєними у ХХ ст. відзнак престижної міжнародної [[премія імені Андерсена|премії ім. Г.-К. Андерсена]].
 
Рядок 50:
Ці принципи були покладені в основу нової програми та статуту видання і його доволі незвичної, як для ринкових умов, моделі суспільної відповідальності. Вони і визначили подальший курс «Барвінку».
 
[[Файл:Чалий Богдан Йосипович.jpg|міні|Автор «Барвінка і Ромашки»]]
Попри всі труднощі перехідного періоду, журнал відносно швидко адаптувався до нових умов функціонування. Уперше було збільшено його обсяг, також скасовано російськомовний випуск. Скориговано читацьку аудиторію. У ній базовим став 8–12-річний вік і родини з переважно вищими вимогами до виховання та навчання дітей. Це дало змогу мати сталу передплату, і за цією позицією «Барвінок» незмінно перебуває у провідній групі серед півтори сотні дитячих видань.
Виходячи із своїх програмних завдань, у 90-ті рр. журнал був змушений реагувати на відчутну нестачу потрібної читачеві книги. Тривалий час публікував народознавчі матеріали, художні твори за програмами позакласного читання, текстів яких гостро бракувало у школі, велику галерею літературних портретів хрестоматійних авторів, низку розповідей за біблійними мотивами і т. ін. Видання повертало до активного читацького вжитку заборонені раніше твори, зокрема В.Винниченка, О.Олеся, В.Короліва-Старого, С.Васильченка та ін. українських письменників, не забуваючи при цьому правило першодруку творів сучасних авторів. Плідно у цей період працювали з журналом В.Нестайко, Д.Білоус, Г. Малик, А.Костецький та ін.
Рядок 56 ⟶ 57:
Певною мірою етапним для «Барвінку» став «''Меморандум співробітництва''» (2006 р.), яким редакційно-авторський колектив задекларував необхідність найактивнішого впровадження у дитяче середовище нової дитячої культури з орієнтирами і цінностями ХХІ століття. До співробітництва було запрошено авторів шкільних підручників («Етики», «Історії України», «Основ здоров'я»), інших фахівців. Це забезпечило «Барвінку» його особливу якість — професійну компетентність в освоєнні проблематики, яку, орієнтуючись на фундаментальні запити суспільства і держави, позицію фахового середовища, журнал вважає пріоритетною. Відповідно змінилися тематика і структура видання, в якій тепер функціонує до двадцяти постійних рубрик. Вони добре організовані, кожна зі своєю «дитячою» назвою, персонажами, графічним зображенням і мовно-стилістичним сценарієм. Усі згруповані за тематичним принципом. Інформаційно-пізнавальні приковують читацьку увагу до фактів із різних сфер людського буття, найважливіших винаходів, які змінюватимуть світ, можливості людського організму, зокрема дитячого мозку тощо. Культурно-естетичні пропонують різножанрові художні твори та фольклор, матеріали, пов'язані з читацьким довкіллям, престижем книги, новинки дитячого кіно та комп'ютерних пізнавальних ігор. Мовно-історичні рубрики присвячені реальній мовній практиці школярів, розповідям, фактам про найхарактерніше й особливе для українського світу, а також для родової пам'яті та родинних стосунків. На початкових екологічних знаннях, розмаїтті світу природи, важливості здорового харчування зосереджені матеріали природничо-екологічних рубрик.
 
[[Файл:Білоус Дмитро Григорович.jpg|left|thumb|Білоус Дмитро Григорович]]
Окремо в журналі виділені розвивальні рубрики. Вони насичені конкурсними завданнями, дослідницькими мандрівками, тематичними кросвордами та вікторинами, тестами, які покликані заохочувати читача до самостійної роботи. Вона щедро стимулюється різними речовими призами, авторськими гонорарами, грантами, спеціальними дипломами та найпрестижнішими серед дітей іменними стипендіями. П'ятнадцять років у журналі діє своєрідна Барвінкова республіка зі своїм самоврядуванням, атрибутикою та правами її громадян, якими стають читачі. Саме через виразну спрямованість видання на заохочення читацької активності його ще позиціонують як журнал активного саморозвитку.