Серце пітьми: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 28:
У кінці XIX століття, Конго потрапило під владу бельгійського короля [[Леопольд II (король Бельгії)|Леопольда II]], який всіляко експлуатував місцеве населення в погоні за ресурсами, зокрема й слонової кістки. Жертвами жорстокого режиму стали мільйони людей.
 
В основу книги ліг власний досвід письменника. 1890 року Конрад підписав контракт з бельгійською компанією та здійснив подорож до Конго, де став свідком нелюдських дій «емісарів світла». Марлоу в основному відтворює досвід автора. Хоча Конрад ніколи й не був капітаном пароплава, йому довелося заміняти хворого шкіпера протягом десяти днів. Менш ніж за місяць Джозеф подолав близько тисячі миль горіріч, аби добутися станції. Там він зустрів можливих прототипів Курца — купцяагента Леона Рома, який прикрасив квітник 21 черепом своїх жертв, а також купцяагента на ймення Кляйн (нім. Klein — «малий» → нім. Kurtz — «короткий»). Конрадова мандрівка глибоко деморалізувала письменника та підірвала його здоров'я.
 
Літературний прийом [[міз-ан-абім]] («розповідь у розповіді»), використаний Конрадом при написанні «Серця темряви» — має багато літературних попередників. [[Емілі Бронте]] у ''«[[Грозовий перевал|Грозовому перевалі]]»'' та [[Мері Шеллі]] в своєму ''«[[Франкенштейн]]»і'' використали схожий прийом, хоча найвідомішими прикладами є ''«[[Кентерберійські оповідання]]» ''[[Джефрі Чосер]]а та «[[Казки тисяча і одної ночі]]».