Януш Острозький: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Бучач-Львів (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{однофамільці|Острозький}}
{{Особа
| ім'я = Януш Васильович Острозький
| місце_проживання =
| інші_імена =
Рядок 46:
[[Файл:Janusz Ostrogski.PNG|міні|праворуч|200пкс|Портрет ]]
[[Файл:Медаль Василя Костянтина Острозького.jpg|150px|міні|ліворуч|Медаль Василя Костянтина Острозького]]
Син [[Василь Костянтин Острозький|Василя Костянтина Острозького]] та його дружини [[Тарновські (польський рід)|Зофії з Тарновських]] [[герб]]у [[Леліва]]. Останній чоловік з великого роду князів [[Острозькі|Острозьких]]. Освіту отримав вдома при дворі батька в Дубному (батько навчав військовому мистецтву) та при дворі імператора [[Римська імперія|Священної Римської імперії]]. Вихований у латино-польському дусі. В серпні 1573 за дорученням батька їздив до [[Познань|Познані]], звідки перевіз до Дубного стриєчну сестру [[Гальшка Єлизавета Острозька|Гальшку Єлизавету]]. В лютому 1574&nbsp;р. з батьком брав участь у коронації [[Генріх Валуа|Генріха Валуа]]. Тісно співпрацював з батьком під час безкоролів'я, представляв його на з'їзді «баторіян» в Єнджеєві (лютий 1576&nbsp;р.).<ref>''Chynczewska-Hennel T.'' Ostrogski Janusz książę (ok. 1554–1620)…&nbsp;— S. 481.</ref>
 
Освіту отримав вдома при дворі батька в Дубному (батько навчав військовому мистецтву) та при дворі імператора [[Римська імперія|Священної Римської імперії]]. В серпні 1573 за дорученням батька їздив до [[Познань|Познані]], звідки перевіз до Дубного стриєчну сестру [[Гальшка Єлизавета Острозька|Гальшку Єлизавету]]. В лютому 1574&nbsp;р. з батьком брав участь у коронації [[Генріх Валуа|Генріха Валуа]]. Тісно співпрацював з батьком під час безкоролів'я, представляв його на з'їзді «баторіян» в Єнджеєві (лютий 1576&nbsp;р.).<ref>''Chynczewska-Hennel T.'' Ostrogski Janusz książę (ok. 1554–1620)…&nbsp;— S. 481.</ref>
В 1577&nbsp;р. за дорученням батька обороняв Дубно від облоги татар. Перший перейшов до унії (чи католицизму, може, й раніше<ref name="P2">''Chynczewska-Hennel T.'' Ostrogski Janusz książę (ok. 1554–1620)…&nbsp;— S. 482.</ref> [[1579]]&nbsp;р.), що було причиною конфліктів з батьком, який, можливо, закрив його у в'язниці замку в Дубному. У молодому віці очолював княже військо для захисту міста від татар.
 
В 1577&nbsp;р. за дорученням батька обороняв Дубно від облоги татар.
 
ВУ 1577[[1579]]&nbsp;р. за дорученням батька обороняв Дубно від облоги татар. Перший перейшов до уніїроці (чи католицизму, може, й раніше<ref name="P2">''Chynczewska-Hennel T.'' Ostrogski Janusz książę (ok. 1554–1620)…&nbsp;— S. 482.</ref>) [[1579]]&nbsp;рперейшов до католицизму<ref name="Т93">''Ясіновський А.'' Острозький Януш Костянтинович… — С. 693.</ref> (за іншими даними, перейшов до унії), що було причиною конфліктів з батьком, який, можливо, закрив його у в'язниці замку в Дубному<ref>це твердження ставив під сумнів М. Гембарович → ''Chynczewska-Hennel T.'' Ostrogski Janusz książę (ok. 1554–1620)…&nbsp;— S. 482.</ref>. У молодому віці очолював княже військо для захисту міста від татар.
 
Як і батько, критично ставився до Лжедмитрія, в 1604&nbsp;р. заперечував плани його підтримки.<ref>Там же.&nbsp;— S. 483.</ref>
Рядок 77 ⟶ 81:
Третя дружина&nbsp;— Теофіла з [[Тарли|Тарлів]].
 
== ВласністьМаєтності ==
Був власником, зокрема, [[Богуслав]]а, [[Дубно]]го. Величезні маєтності Острозьких перейшли до князів [[Заславські|Заславських]], згодом&nbsp;— до князів [[Сангушки|Сангушків]] та інших шляхетських родів.
 
Рядок 100 ⟶ 104:
== Література ==
* ''[[Наталя Яковенко|Яковенко Н]].'' Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна.&nbsp;— Київ, 2008.&nbsp;— ISBN 966-8978-14-5.
* ''ЯсіонвськийЯсіновський А.'' Острозький Януш Костянтинович // {{ЕІУ|7|693}}
* ''Chynczewska-Hennel T.'' Ostrogski Janusz książę (ok. 1554–1620) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979.&nbsp;— Tom XXIV/3, zeszyt 102.&nbsp;— S. 481–486. {{ref-pl}}
* ''[[Каспер Несецький|Niesiecki K.]]'' Korona polska przy złotej wolności…&nbsp;— Lwów, 1738.&nbsp;— t. 3.&nbsp;— S. 514–517. {{ref-pl|}}