Середньовічна Франція: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
BunykBot (обговорення | внесок)
м Забираю зайві теги <nowiki/>
м replaced: ских → ських, у кінці → наприкінці , 1325 — 1340 → 1325—1340, 772772 (13), removed: ¬ (4) за допомогою AWB
Рядок 39:
|{{початок цитати}}
<poem>
Карл же завдяки згаданим війнам спочатку приєднав Аквітанію, Саксонію й усе від хребта ПіренейскихПіренейських гір до річки Ібера, що …, пробігаючи найбільш родючі поля Іспанії, впадає в Балеарське море …, потім усю Італію …; потім&nbsp;— Саксонію, чималу складову частину Німеччини …; після цього&nbsp;— обидві Паннонії й розташовану на тому березі Данубія Дакію, й Істрію, і Лібурнію, і Далмацію, крім приморських міст, якими по дружбі й у силу укладеного договору Карл поступився константинопольському імператорові; нарешті, усі варварські й дикі народи, що населяють Німеччину й живуть між Рейном і Вістулою, … досить різні за вдачею й способом життя, але близькі між собою мовою. Народи ці Карл послабив настільки, що зробив своїми данниками. …<ref> Эйнхард Жизнь Карла Великого&nbsp;— Институт философии, теологии и истории св. Фомы Аквинского, 304 ст. </ref></poem>
{{кінець цитати}}
[[Файл:Битва_під_Пуатьє.jpg |міні|200пкс| Битва під Пуатьє]]
[[772|772]]- [[804 ]] роки - [[саксонські війни]], що тривали 30 років. Війна була тривалою і важкою. [[Сакси]] заселяли території на північний схід від [[франки|франків]] між [[Рейн|Рейном]] і [[Ельба|Ельбою]]. [[Карл Великий|Карл]] здійснив проти саксів вісім походів. [[Саксонія|Саксонію]] було розділено на графства. Графами призначено знатних [[франки|франків]] і вождів [[сакси|саксів]].
 
[[773|773]]—[[774]]&nbsp;роки. На прохання римського папи виступив проти короля [[Лангобарди|Лангобардії]], який прагнув заволодіти [[Рим|Римом]] і створити сильну державу. Двічі [[франки]] переходили високі гори [[Альпи]] і вторгалися в [[Італія|Італію]]. Було розгромлено [[лангобарди|лангобардів]] і приєднано більшу частину [[Італія|Італії]].
 
[[778|778]]—[[801]] роки, Карл вів війну з іспанськими [[араби|арабами]].<ref name="Середницька7" /> Війна з [[араби|арабами]] була невдалою і франкам довелося відступити. Відхід франкського війська прикривав невеликий загін на чолі з племінником короля [[Пісня про Роланда|графом Роландом]], який потрапив у засідку і був повністю знищений місце-вими жителями&nbsp;— [[баски|басками]]. Героїчна смерть Роланда була пізніше оспівана у французькому [[епос|епосі]] [[Пісня про Роланда|«Пісня про Роланда»]].<ref>«Пісня про Роланда» Французький героїчний епос. http://www.ae-lib.org.ua/</ref>Згодом [[Карл]] завоював невелику область на південь від [[Піренейські гори|Піренейських гір]] до річки [[Ебро]].
[[778]]—[[803]]&nbsp;роки. Похід проти аварів і розгром [[Аварський каганат|Аварського каганату]]. [[авари|Авари-кочівники]], що прийшли з [[Азія|Азії]] і проживали на землях уздовж середньої течії [[Дунай|Дунаю]], були розгромлені військами [[Карл Великий|Карла]] і зникли з території [[Європа|Європи]].
 
[[786|786]]—[[799]]&nbsp;роки. Військовий похід до [[Бретань|Бретані]], Встановлена залежність [[Бретань|Бретані]] від [[Карл Великий|Карла Великого]].
 
[[806|806]]—[[812]]&nbsp;роки. Походи проти західнослов'янських племен ([[серби|сербів]], [[чехи|чехів]], [[лужичани|лужичан]] та ін,).<ref name="Середницька7" />
Уклав союз зі слов'янськими племенами [[лютичі|лютичів]] та [[ободрити|ободритів]]. Відтоді у [[слов'яни |слов'янській]] мові з'явилося слово «король» від слова [[Карл Великий|Карл]].
 
Рядок 66:
* {{main|Капетинги}}
==== Посилення королівської влади ====
Упродовж [[Х]]-[[ХІ]] століть [[Франція|Франція]] була феодально роздробленою країною. Правителі окремих герцогств&nbsp;— [[Нормандія|Нормандії]], [[Британія|Британії]], [[Бургундія|Бургундії]], [[Шампань|Шампані]], Тулузького&nbsp;— були незалежними від короля, карбували свою монету, утримували власне військо. Королівські володіння&nbsp;— [[домен|домени]]&nbsp;— були на той час невеликими, а влада короля слабкою. Великі феодали вважали короля «першим серед рівних» і не завжди йому підкорялися. [[987]]&nbsp;року помер останній з [[Каролінги|Каролінгів]]&nbsp;— [[Людовик V Лінивий|Людовик Лінивий]]. Королем було обрано графа Паризького [[Гуго Капет|Гуго Капета]], який започаткував [[Капетинги|династію Капетингів]] ([[987]]—[[1328]])<ref name="Середницька7" />. Рішучого удару сваволі феодалів завдав [[Людовик VI (король Франції)|Людовик VI]] ([[1108]]—[[1137]]):
{|
|{{початок цитати}}
Рядок 72:
Він невтомно зупиняв розбої на дорогах, знищував замки зухвалих васалів, а їх самих приводив до покори. Король негайно кинув проти нього своє військо. У супроводі кліру, до якого завжди ставився він зі смиренною пошаною, попрямував король до найміцнішого замку Кресі і раптово захопив його могутньою рукою своїх воїнів або, скоріше, (рукою) Божою. Приступом взявши міцну башту, немовби вона була хатиною селянина…, їх знищив. Здобувши цю перемогу,… попрямував король до іншого замку&nbsp;— Ножан,… зруйнував це пекельне й злочинне місце (1115&nbsp;р.) та, відпустивши невинних, винних піддав тяжкій карі.., а зруйнувавши ці прелюбодійні замки…, повернувся король до міста Ам'єна й обложив башту цього міста, в якій засів якийсь Ада, жорстокий тиран, що розорював церкви і всю округу. Тримав господар Людовик у тісній облозі цю башту без малого два роки, поки не примусив оборонців здатися на його милість… Зруйнувавши цю башту, встановив він у країні солодкий мир… Відомо, що у королів довгі руки. «Про життя короля Людовика Товстого» абат Сугерія (XII ст.) <ref> Усі уроки до курсу «Всесвітня історія» 7 клас, Х: «Основа», с.45</ref>.</poem>
{{кінець цитати}}
Справжньою удачею стало одруження його сина [[Людовик VII (король Франції)|Людовика VII]] з [[Елеонора Аквітанська|Елеонорою Аквітанською. ]] Королівський домен одразу збільшився у декілька разів. За [[Філіп ІІ Август|Філіппа ІІ Августа ]] ([[1180]]—[[1223]]&nbsp;рр.)&nbsp;— енергійного, рішучого, віроломного, наполегливого політика&nbsp;— було досягнуто значних успіхів в об'єднанні [[Франція|Франції]]. Він же узяв участь у [[Третій хрестовий похід|Третьому хрестовому поході]].Зміцнення королівської влади у [[Франція|Франції]] відбувалося і за внука [[Філіп II Август|Філіппа II]] [[Людовик IX (король Франції)|Людовика IX Святого]] ([[1226]]—[[1270]]&nbsp;рр.). Так ще за життя прозвали його за щиру побожність. Він уклав з [[Велика Британія|Великою Британією]] мир, яким закріпив приєднання до [[Франція|Франції]] всіх англійських територій, провів реформи внутрішнього управління.[[Франція|Франція]] поступово перетворювалася на централізовану державу, в якій влада короля поширювалася на всю територію країни й управління державою здійснювалося з центру.
 
==== Правління Філіппа IV Красивого ====
Рядок 84:
===== Перебіг Столітньої війни =====
[[Файл:Битва під Азенкуром.jpg |міні|200пкс| Битва під Азенкуром. ]]
[[1340|1340]]&nbsp;р. [[Англія|Англійський]] флот розгромив французів у морській битві при [[Битва при Слейсі|Слейсі]] (біля узбережжя [[Фландрія|Фландрії) ]]. Відтоді він почав панувати на морі.[[1346]]&nbsp;р. Битва при [[Битва при Кресі|Крессі]], у якій французька рицарська кіннота зазнала поразки. Втрати французів майже 1500 рицарів. Англійці одержали перемогу завдяки вдалому вибору оборонної позиції, високій дисципліні й ефективній зброї&nbsp;— довгому англійському луку. Перемога англійців підняла їх бойовий дух.<ref>Падаляк Н.&nbsp;Г.&nbsp;Історія середніх віків Підручник для 7 класу, К.: Генеза, 2007. .</ref>[[1347]]&nbsp;р. Англійський король [[Едуард III]] захопив порт [[Кале]], який на довгі роки став опорним пунктом англійців на території [[Франція|Франції]].[[1356]]&nbsp;р. Битва біля [[Битва при Пуатьє|Пуатьє]]. Французьке військо зазнало поразки; було захоплено в полон короля і знатних феодалів. На півночі і півдні країни хазяйнували загарбники, які пограбували ці райони.[[1360]]&nbsp;р. Між [[Франція|Францією]] і [[Великобританія|Великою Британією]] укладено мир. [[Франція|Франція]] змушена була погодитися на тяжкі умови миру:
* Велика Британія одержала великі території на південному заході [[Франція|Франції]];
* на півночі [[Велика Британія]] одержала порт [[Кале]]. [[Франція]] за [[Карл V Мудрий|Карла V]] після укладення миру готувалася до війни. Було проведено військову реформу. [[1369]]&nbsp;р. [[Франція]] відновила війну.
[[1415|1415]]&nbsp;р. [[Битва при Азенкурі]], в якій перемогу здобули англійці. Англійці захопили всю північну частину [[Франція|Франції]] і увійшли до [[Париж|Парижу]].
[[1422]]&nbsp;р. На бік англійців перейшов могутній герцог [[Бургундія|Бургундії]]. Королем [[Франція|Франції]] було проголошено малолітнього [[Генріх VI (король Франції)|Генріха VI]]. [[1428]] р. Англійці обложили [[Орлеан]], що відкривав шлях для просування на південь країни. Це був останній оплот у центрі країни.<ref name="Середницька7" />
 
Рядок 100:
 
=== Об'єднання Франції ===
Перемога у [[Столітня війна|Столітній війні]] сприяла об'єднанню [[Франція|Франції]]. За правління [[Людовик XI (король Франції)|Людовика ХІ]] ([[1461]]—[[1483]]&nbsp;рр.) посилилася боротьба короля з герцогом [[Бургундія|Бургундським]] [[Карл Сміливий|Карлом Сміливим]], яка тривала 12 років і закінчилася загибеллю герцога Бургундського та приєднанням значної частини його володінь до володінь короля. [[Людовик XI (король Франції)|Людовик XI]] діяв підступно, обдурював своїх супротивників, порушував дане слово, не шкодував грошей для підкупу сильних ворогів, намагався посварити ворогів між собою. За це сучасники прозвали його «всесвітнім павуком». За його правління у кінцінаприкінці [[XV]] ст. відбувається завершення об'єднання Франції. У [[Франція|Франції]] склалася [[централізована держава]] <ref>Всесвітня історія ПД Х.: Весна, 2009&nbsp;р.. 760 с.</ref>
 
=== Реформація і громадянська війна у Франції ===
==== Королівська влада ====
На початку [[XVI]] ст. [[Франція]] була великою централізо¬ваноюцентралізованою державою з чисельністю населення 15&nbsp;млн душ. Історія [[Франція|Франції]]за [[Карл V (король Франції)|Карла V]] ([[1483]]-[[1498]]), [[Людовик XII (король Франції)|Людовика XII]] ([[1498]]-[[1515]]), [[Франциск I (король Франції)|Франциска І]] ([[1515]]-[[1547]])&nbsp;— це історія створення абсолютної монархії: [[Генеральні штати]] перестали скликатися, королі мали у своєму розпорядженні велику армію, все управління країни зосереджувалось у королівській раді, але найважливіші справи вирішувались у вузькому колі прибічників королів. Головна опора королівської влади&nbsp;— середнє і дрібне дворянство.
 
==== Причини громадянських воєн ====
Рядок 143:
 
==== Правління Генріх IV (1594—1610) ====
Правління [[Генріх IV (король Франції) | Генріха IV]] було періодом подальшого зміцнення [[абсолютизм|абсолютизму]]. Король спирався на дворянство, захищаючи його привілеї. Він проводив політику і в інтересах буржуазії, користуючись її підтримкою. [[Генріх IV (король Франції)|Генріх IV]] намагався скоротити державні видатки. Еко¬номіяЕкономія державних видатків здійснювалася першим міністром [[Сюллі]]. За 16 років свого правління [[Генріх IV (король Франції)|Генріх IV ]]жодного разу не скликав [[Генеральні штати|Генеральних штатів]]. Утвердилися бюрократизм і централізація. Чиновники домоглися юридичного закріплення за ними спадкового права на державні посади.<ref name="Середницька8" /> У зовнішній політиці король керувався принципом «державного інтересу» і не зважав на релігію. Тому він прагнув до ослаблення [[Іспанія|Іспанії]] та австрійських [[Габсбурги|Габсбургів]] і підтримував німецьких протестантських князів. Був убитий фанатиком-католиком, що було помстою за [[Нантський едикт]] і антиіспанську політику. Після смерті [[Генріх IV (король Франції)|Генріха IV]] королівська влада дещо ослабла, оскільки [[Людовик XIII (король Франції)|Людовік XIII]] був малолітнім. У [[1614]]—[[1642]] році розпочалась нова громадянська війна, ініційована феодальною аристократією.<ref name="Середницька8" /> Укріпленням абсолютизму зайнявся перший міністр [[Людовик XIII (король Франції)| Людовика XIII]] [[Арман Емманюель дю Плессі, герцог де Рішельє|кардинал Рішельє]]. Щоб ослабити самостійність місцевих властей, [[Арман Емманюель дю Плессі, герцог де Рішельє| Рішельє]] посилав до провінцій спеціальних чиновників, які мали великі повноваження. Посади чиновників не продавалися, а призначалися королем, тому чиновники залежали від центральної влади і могли бути відкликані. Кардинал жорстоко придушував будь-який виступ вельмож чи принців, знищив політичну незалежність гугенотів.[[Арман Емманюель дю Плессі, герцог де Рішельє |Рішельє]] говорив: {{цитата| "Батіг, який є символом правосуддя, ніколи не повинен залишатися без діла"
«Політичний заповіт».<ref> Черкасов П.П. Кардинал Ришелье. М., 1990. 374 с. </ref>}}
. За [[Рішельє]] було закладено основи необмеженої влади короля у [[Франції]]. [[Франція ]]вступила в епоху [[абсолютизм|абсолютизму]].
Рядок 149:
== Держава і суспільство у Середньовічній Франції ==
=== Суспільне життя ===
[[Франція|Франція]] [[V]]- сер. [[XVII]] століття була феодальною державою. Упродовж [[IX]] -[[X]] століть у [[Франція|Франції]] панував період феодальної роздробленості. Феодали мали власність на землю та владу над селянами. Селяни мали своє господарство і були прикріплені до землі. Панувало [[натуральне господарство]], коли все необхідне для життя вироблялося у феодальному маєтку, нічого не куплялося і не продавалося. Існували феодальні повинності&nbsp;— [[оброк]], коли залежні селяни віддавали феодалові частину врожаю, і [[панщина]], коли залежні селяни працювали на нього. {{цитата| <...> Вони зобов'язані панщиною. <...> Віллани повинні жати хліб, збирати й зв'язувати його в снопи, складати скиртами серед поля й відвозити негайно до комор. <...> Із Поеми про версонських вілланів Есту Легоза<ref> Всесвітня історія Документи і матеріали 6-11 класи,-Х.: «Ранок», 2011 р. с. 60</ref>}}
.Сільськогосподарська техніка мала низький рівень розвитку. Привілейованими станами, які не платили податків були: [[духовенство]] та [[дворянство]].[[Третій стан]] складали багаті городяни, буржуазія, селяни, ремісники, робітники, міська біднота. Вони були платниками податків. Формується [[станова монархія]].У [[Франція|Франції]] права людини в суспільстві визначалися не її багатством чи власними здібностями, а знатністю походження та близькістю до короля. Розорені французькі селяни поповнювали ряди найманих робітників. Тим часом багаті городяни, буржуазія купували у держави судово-адміністративні посади. Разом із посадами ставали дворянами. [[Буржуазія ]] скуповувала дворянські помістя з титулами і селянські наділи. Але вона не заводила великих господарств, а здавала землю невеликими ділянками в оренду. Таким чином виникло [[нове дворянство]] -[[нове дворянство|«люди мантії»]]. То були вихідці з буржуазії, які купили дворянські звання. Феодальне дворянство, яке були на службі у війську короля почало називатись [[феодали|«люди шпаги»]]. [[XVI]] ст. У [[Франція|Франції]] почав розвиватися капіталізм. Але виробництво у [[Франція|Франції]] аж до другої половини [[XVIII]] ст. продовжувало базуватися на ремеслі.<ref name="Середницька7" />
 
Рядок 195:
* було запроваджено єдину міру&nbsp;— лікоть, якою повинні були користуватися всі торговці;
* у м. [[Ліон|Ліоні]] було створено банк ([[1544]]&nbsp;р.);
* [[Ліон|Ліон]] з його ярмарками став у [[XVI]] ст. одним із центрів європейської торгівлі;
* міста [[Марсель]], [[Бордо]] стали великими морськими портами.
Проте, [[Франція]] була сільськогосподарською країною, де проживало 9/10 населення, зайнятого в сільському господарстві, міста, за винятком [[Париж|Парижа]], де проживало близько 300 тис. жителів, були невеликими, їхні промисловість і тор¬гівляторгівля мали менше значення, ніж сільське господарство.<ref name="Середницька8" />
 
== Культура Середньовічної Франції ==
Рядок 231:
 
==== Бібліотеки ====
Читальні зали в [[XV]] ст. працювали лише в [[Сорбона|Сорбонні]] та бібліотеках [[домініканці|домініканських]] монастирів. Перші публічні бібліотеки відкрилися в [[XV]] ст. у великих міс¬тахмістах, комплектувалися з подарованих або переданих за заповітом книжок.<ref name="Середницька7" />
=== Героїчний епос ===
У період розквіту [[Середньовіччя]] з народних пісень і сказань про подвиги героїв складали [[героїчний епос|епічні поеми]], їх виконували під звуки арфи чи віоли (маленької скрипки). До наших днів дійшло близько 100 французьких поем. Найвидатніша з них [[Пісня про Роланда|«Пісня про Роланда»]]&nbsp;— героїчна поема про війну [[християнство|християн]] проти [[мусульманство|мусульман]]. Головний герой&nbsp;— граф Роланд&nbsp;— доблесний, сміливий, мужній, хоробрий, великодушний і благородний рицар, який здійснює казкові подвиги і гине у завойовницькому поході [[Карл Великий|Карла Великого]] в [[Іспанія|Іспанію]].
Рядок 269:
* [[Генеральні штати|Генеральні штати]]
* [[Станово-представницька монархія|Станово-представницька монархія]]
* [[Жакерія|Жакерія]]
* [[Столітня війна|Столітня війна]]
* [[Великий березневий ордонанс|Великий березневий ордонанс]]
Рядок 296:
* Турский Григорий История франков http://krotov.info/acts/06/turskiy/
* Февр Л. Бои за историю. М. : Наука, 1991. 632 с.
* Фруассар, Жан. Хроники 1325&nbsp;— 1340, Издательство Санкт-Петербургского университета, 2008 г. 656 ст.
* Хачатурян Н.&nbsp;А.&nbsp;Виникнення Генеральних Штатів у Франції, М., 1976
* Хачатурян Н.&nbsp;А.&nbsp;Станова монархія у Франції XIII—XV ст., М. «Вища школа», 1989