Норманська теорія: відмінності між версіями

Кінець [[XIX століття|XIX ст.]] характеризується потужним розвитком історичної науки, дослідження [[Історія Середніх віків|середньовічної історії]] відбувалось в різних напрямках. Значний внесок для популяризації східноєвропейської історії на міжнародній арені зроблений данським професором [[Томсен Вільгельм|Вільгельмом Томсеном]]. В 1876&nbsp;р. він виступав в [[Оксфордський університет|Оксфордському університеті]] з лекціями про ранню руську державу. Згодом ці лекції були опубліковані та перекладені [[Німецька мова|німецькою]], [[Шведська мова|шведською]] і [[Російська мова|російською]] мовами. В. Томсен не ввів нічого принципово нового, однак зібрав і систематизував найкращі здобутки своїх попередників і остаточно довів, що літописні [[варяги]] скандинавського походження<ref>{{Cite book|title=Спор о варягах|last=Клейн|first=Лев|year=2009|publisher=Евразия|location=Москва|pages=36|language=російська|isbn=}}</ref>.

 

 

Як зазначає [[Ф. Андрощук]], найважливішим у дослідженні [[Туре Арне|Т. Арне]]  є те, що він першим, хто почав розглядати русько-скандинавські зв'язки в органічному взаємозв'язку. В 1912&nbsp;р. Т. Арне здійснив подорож в [[Україна|Україну]] та відвідав Салтівське городище. Наслідком цієї поїздки стали не лише важливі наукові спостереження, а й колекція археологічних артефактів, знайдених на території Південної Русі, які зберігаютєтьсяараз в [[Стокгольмський музей|Стокгольмському музеї]]<ref>Андрощук Ф. «Велика Швеція» Туре Арне. До 120-річчя з дня народження / Федір Андрощук. // Ант: Вісник археології, мистецтва, культури..&nbsp;— 2000.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С. 56–59.</ref>.