Норманська теорія: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Джерела та література: 3-е изд., доп. главами из третьей части. - Москва : Русская панорама, 2005. - 662, [1] с.
Виправив помилку
Рядок 50:
Кінець [[XIX століття|XIX ст.]] характеризується потужним розвитком історичної науки, дослідження [[Історія Середніх віків|середньовічної історії]] відбувалось в різних напрямках. Значний внесок для популяризації східноєвропейської історії на міжнародній арені зроблений данським професором [[Томсен Вільгельм|Вільгельмом Томсеном]]. В 1876&nbsp;р. він виступав в [[Оксфордський університет|Оксфордському університеті]] з лекціями про ранню руську державу. Згодом ці лекції були опубліковані та перекладені [[Німецька мова|німецькою]], [[Шведська мова|шведською]] і [[Російська мова|російською]] мовами. В. Томсен не ввів нічого принципово нового, однак зібрав і систематизував найкращі здобутки своїх попередників і остаточно довів, що літописні [[варяги]] скандинавського походження<ref>{{Cite book|title=Спор о варягах|last=Клейн|first=Лев|year=2009|publisher=Евразия|location=Москва|pages=36|language=російська|isbn=}}</ref>.
 
Іншим скандинавським вченим, який займався руською історією є [[Туре Арне]]. Його дослідження вже носили виключно науковий характер, оскільки він залучив ще й археологічні матеріали. Найбільш ґрунтовною працею є його дисертація на тему: «Швеція та Схід. Археологічні етюди про зв'язки Швеції та Сходу в добу вікінгів» у які проаналізував археологічні знахідки зі [[Прибалтика|Східної Прибалтики]], [[Росія|Росії]] й [[Україна|УкраїніУкраїни]], відзначивши численні шведські аналогії східноєвропейським знахідкам. Дослідник намагався реконструювати торгові шляхи і дійшов висновку, що [[Волзький торговий шлях|Волзький шлях]] освоєний раніше Дніпровського саме вихідцями зі [[Швеція|Швеції]]<ref>Андрощук Ф. «Велика Швеція» Туре Арне. До 120-річчя з дня народження / Федір Андрощук. // Ант: Вісник археології, мистецтва, культури..&nbsp;— 2000.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С. 56–59.</ref>
 
Як зазначає [[Ф. Андрощук]], найважливішим у дослідженні [[Туре Арне|Т. Арне]]  є те, що він першим, хто почав розглядати русько-скандинавські зв'язки в органічному взаємозв'язку. В 1912&nbsp;р. Т. Арне здійснив подорож в [[Україна|Україну]] та відвідав Салтівське городище. Наслідком цієї поїздки стали не лише важливі наукові спостереження, а й колекція археологічних артефактів, знайдених на території Південної Русі, які зберігаютєтьсяараз в [[Стокгольмський музей|Стокгольмському музеї]]<ref>Андрощук Ф. «Велика Швеція» Туре Арне. До 120-річчя з дня народження / Федір Андрощук. // Ант: Вісник археології, мистецтва, культури..&nbsp;— 2000.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С. 56–59.</ref>.