Відмінності між версіями «Соловйов Сергій Михайлович»

нема опису редагування
== Ставлення до України ==
У питаннях історії України Соловйов продовжував традиційну великодержавницьку лінію російської історіографії. Його праці, присвячені історії України, торкаються тільки козацької доби: «Очерк истории Малороссии до подчинения ее царю Алексею Михайловичу» (1848 — 49), «Малороссийское казачество до Богдана Хмельницкого» (1859 рік). Чимало документального матеріалу до історії України XVII — XVIII століть подано в його «Истории России», при чому іноді об'єктивізм дослідника бере верх над традиційними концепціями російських істориків.
 
=== Соловйов про походження сучасних росіян ===
Разом з тим, висвітлюючи у своїх працях історію часів Київської Русі, Соловйов змушений був показати, що відмінності між мешканцями півдня ([[Київ|Києва]]) і півночі ([[Ростов]]а, а згодом [[Владимир]]а), були значними вже в дотатарські часи<ref> С. М. Соловьев. История России с древнейших времен. // М, 1960, кн. ІІ, стр. 18. {{ref-ru}} </ref>.
 
А так Соловйов описував заселення мешканцями півдня території сучасної Росії:
{{цитата|''Панівні обставини взяли своє: степова Україна, область Дніпровська, піддається постійним, сильним спустошенням від кочовиків; її міста порожні: в них живуть псарі та половці, за відзивами самих князів; куди ж було піти руським людям від полону і розорення? Звичайно, не на південний схід, прямо в руки до половців; звичайно, не на захід, до чужовірних ляхів та угорців; вільний шлях залишався один - на північний схід: так, Ростовська, спочатку фінська, область отримала своє слов'янське населення.''}}
{{oq|ru|Господствующие обстоятельства взяли свое: степная украйна, область Днепровская, подвергается постоянным, сильным опустошениям от кочевников; ее города пусты: в них живут псари да половцы, по отзыву самих князей; куда же было удалиться русским людям от плена и разорения? Конечно, не на юго-восток, прямо в руки к половцам; конечно, не на запад, к иноверным ляхам и венграм; свободный путь оставался один - на северо-восток: так, Ростовская, изначала финская, область получила свое славянское население<ref name="mu"> [http://www.magister.msk.ru/library/history/solov/solv04p3.htm С. М. Соловьев. История России с древнейших времен, т. ІV, гл. 3. // М, 1960, кн. ІІ, стр. 650-651.]. {{ref-ru}} </ref>}}
 
Але разом з тим історик зазначав:
 
{{цитата|''Крайній північний схід, ще не підвладний руським князям, населений [[Комі (народ)|зирянами]] і [[Мансі|вогуличами]], не привабливий і небезпечний для поселенців не войовничих, що йдуть невеликими масами.''}}
{{oq|ru|Крайний северо-восток, еще не подвластный русским князьям, населенный зырянами и вогуличами, не привлекателен и опасен для поселенцев невоинственных, идущих небольшими массами<ref name="mu" />.}}
 
== Соловйов про державність ==
 
{{цитата|''Держава є необхідна форма для народу, який немислимий без держави.''}}
{{oq|ru|Государство есть необходимая форма для народа, который немыслим без государства<ref> [http://dugward.ru/library/solovyev_s_m/solovyev_s_m_nabludeniya_nad_istorich.html С. М. Соловьев. Наблюдения над исторической жизнью народов.]. {{ref-ru}} </ref>.}}
 
== Родина ==
Був у шлюбі з Поліксеною Романовою, яка мала українське коріння. Серед своїх предків вона називала філософа Григорія Сковороду. У Володимира Павловича Романова в Лебединському повіті на Харківщині був свій маєток, пов'язані вони і з Херсонською губернією, с. Березівка, Александрійського повіту, де проживав В. Романов до свого арешту за підозрою у контактах з декабристами. Там Соловйов міг ознайомитися з працями одеського історика [[Скальковський Аполлон Олександрович|Аполлона Скальковського]], який займався історією запорозького козацтва та колонізації півдня України.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Література та джерела ==
1490

редагувань