Відкрити головне меню

Зміни

уточнення, стиль
[[Файл:Князь Кий захищає фортецю Києвець.487 рік.jpg|thumb|280px|right|Князь Кий захищає фортецю Києвець. 487 рік]]
[[Файл:Kiy R.jpg|thumb|200px|[[Кий (срібна монета)|Пам'ятна монета «Кий»]] номіналом 10 гривень присвячена князю Кию]]
[[Файл:Coin of Ukraine 900 Povist mynulyh lit A.jpg|thumb|right|200px|Кий, Щек, Хорив, Либідь на аверсі [[900 років «Повісті минулих літ» (срібна монета)|срібної монети НБУ «"900 років „Повісті«Повісті минулих літ“літ»]], 2013]]
 
'''Кий'''  — легендарний засновник [[Київ|Києва]], [[Поляни (східні)|полянський]] [[князь]], один із трьох братів (''Кий'', ''[[Щек]]'' і ''[[Хорив]]'', мали сестру ''[[Либідь]]''), які, згідно з [[Повість врем'яних літ|«Повістю врем'яних літ»]], жили на дніпровських горах і збудували на правому високому березі Дніпра місто, що назвали на честь старшого брата ''Київ''. Також КийКия названийназвали засновником містечка [[Києвець|Київець]] на Дунаї. Від Кия та його братів літописці[[літопис]]ці виводили полянське плем'я.
 
== Паралельні свідчення ==
У [[Вірменія|вірменській]] [[Історія Тарона|„Історії«Історії Тарона“Тарона»]] [[Зеноб Глак|Зеноба Глака]] ([[VIII]]  ст.) згадано, що три брати: ''Куар'', ''Мелтей'' (''Міле'') і ''Хореан'' заснували три міста в країні ''Полуні'', а через якийсь час вони разом побудували поселення на горі ''Керкей'', де був простір для полювання, багато трав та дерев. Ця оповідь своїми іменами та деталями дуже нагадує свідчення київського літописця. Пояснення цьому можна знайти як у спільному джерелі (ймовірно, [[скіфи|скіфському]]) української та вірменської легенд, так і у спільному міфологічному сюжеті, використаному для пояснення заснування міста.
 
Візантійські джерела повідомляють, що полянський князь Кий (в оригіналі Кувер) в юнацькі роки виховувався при дворі імператора [[Юстиніан I|Юстиніана І]], у Константинополі прийняв християнство, тут же здобув освіту. „Мав«Мав велику честь від царя“царя», одержав бенефіцій у Нижньому Подунав'ї, де заснував „градок«градок Києвець“Києвець», але через спротив місцевих племен не зміг там закріпитися. Тому Кий повернувся додому, де „заклав“«заклав» (напевно, розбудував або переніс з іншого міста) свою столицю Київ.
 
За іншими свідченнями візантійців, Кий був сучасником імператора [[Іраклій|Іраклія]] (*[[575]] - — †[[641]]). Як докладно пише його сучасник [[Іоанн Нікіуський|Іоанн з Нікіу]], „силою«силою Святого і Животворного Хрещення, ним прийнятого, він перемагав усіх варварів і язичників“язичників». Про дружні зв'язки давньоруського князя з візантійським імператорським двором свідчить і «[[Повість врем'яних літ|Повість минулих літ]]».
 
== Археологічні свідчення ==
На [[Поляни (східні)|Полянській]] землі  — [[Київщина|Київщині]]  — у [[VI]]-[[VII]] ст.столітті сходилися кордони трьох культурних груп пам'яток — [[празька культура|празької]], [[пеньківська культура|пеньківської]] та [[колочинська культура|колочинської]] культур, а у [[VIII]]-[[X століття|X]] ст.ст. — [[Лука-Райковецька культура|Лука-Райковецької]] та [[Волинцівська культура|волинцівської]]. [[Київ]] від самого початку був центром не одного, а кількох племінних угруповань (див. «[[етногенез українців]]»).
 
== Текст „Повісти«Повісти временних літ“літ» ==
<blockquote>„И«И быша 3 брата, единому имя Кий, а другому Щекъ, а третьему Хоривъ, и сестра их Лыбѣдь. И сѣдяше Кий на горѣ, кдѣ нынѣ увозъ Боричевъ, а Щекъ сѣдяше на горѣ, кдѣ нынѣ зовется Щековица, а Хоривъ на третьей горѣ, отнюдуже прозвася Хоривіца; створиша городокъ, во имя брата ихъ старѣйшаго, и нарекоша его Киевъ. И бяше около города лѣсъ и боръ великъ, и бяху ловяще звѣрье. Бяхуть бо мудрѣ и смыслени, и нарицахуся Поляне, отъ нихъ же суть Поляне Кияне и до сего дни.</blockquote>
<blockquote>Инии же, не вѣдуще, ркоша, яко Кий есть перевозникъ бысть; у Киева бо перевозъ бяше тогда съ оноя страны Днепра, тѣмь глаголаху: на перевозъ на Киевъ. Аще бо быль перевозникъ Кый, то не бы ходилъ къ Царюграду; но сий Кий княжаше в роду своем; и приходившю ему къ царю не свѣмы, но токмо о семъ вѣмы, якоже сказають, яко велику честь приялъ есть от царя, которого не вѣмъ и при которомъ приходи цари. Идущю же ему опять, приде къ Дунаеви, и възлюби мѣсто и сруби городокъ малъ, и хотяше сѣсти с родомъ своимъ, и не даша ему близъ живущии; еже и до нынѣ нарѣчють Дунайци городіще Киевѣць. Киеви же прішедшю въ свой городъ Киевъ, ту и сконча животъ свой, и брата его Щекъ и Хоривъ и сестра ихъ Лыбѣдь ту скончашася. И по сей братьи почаша дѣржати родъ ихъ княжение Полях…“въ Поляхъ…</blockquote>
 
(ПодаєтьсяПодано за [[Іпатіївський літопис|Іпатіївським списком]].)
 
== Фрагмент [[Ян Длугош|Яна Длугоша]] ==
 
== Князь Кий у [[Велесова книга|Велесовій книзі]] ==
Прихильники автентичності Велесової книги відносять час життя Кия, Щека та Хорива до [[VII століття до н. е.|VII]] ст.століття до н.енашої ери. Вважають, що вони не заснували, а лише укріпили стародавнє місто Куява, за переказами, „матір городів руських“.
 
Згідно з цими поглядами, Кий і його брати&nbsp;— сини легендарного патріарха Ора, які звели кремлі на київських горах у [[640 до н. е.|640]] році до н.&nbsp;е.: „Там і оселився Кий, що був засновником Києва“ (Велесова книга, д. 4г).
 
Після навали скіфів у VII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. старотець Орій розбудував Голунь на Ворсклі (відповідник стародавнього [[Гелон]]а, згаданого Геродотом), а його сини розійшлися по Русі, ймовірно після смерті батька у 640 році до н.&nbsp;е. (згідно з д. 6в: „Од отця Ора до Діра ([[860]]) пройшло 1500 літ“). Спершу Кий разом із братами укріпив стародавню Куяву на Дніпрі, після чого Щек і Хорив подалися на Дунай, де розбудували Старокарпатську державу, яка проіснувала близько тисячі років, слугуючи заслоном від римлян.
Відомості про Кия зустрічаються в багатьох дощечках „ВК“, причому йдеться як про легендарного Кия І (брати: Щек, Хорив), так і про Кия ІІ.
 
Кия ІІ згадано у „Велесовій Книзі“ наприкінці [[VIII]] &nbsp;ст. нашої доби під час військових суточок з волзькими болгарами. Цей легендарний князь нібито правив на Русі 30 років ([[780]]-[[810]]); мав сина на ім'я Лебедян (він же Славер).
 
Час правління Кия та його наступників, згідно з „ВК“ (д. 36б):
 
[[780]]-[[810]] &nbsp;— правління Кия ІІ: „Кий II помер, будучи нашим володарем тридцять літ“.
 
[[810-ті|810]]-[[830]] &nbsp;— правління [[Лебедян (князь)|Лебедяна]]-Славера: „Лебедян, який звався Славер, і той був двадцять літ“.
 
[[830]]-[[850]] &nbsp;— правління [[Варен (князь)|Варена]]: „Верен з Великограддя також двадцять літ“.
 
[[850]]-[[860]] &nbsp;— правління [[Сережень|СереженСереженя]]я: „Сережень&nbsp;— десять, і він останній“, мається на увазі останній перед варягами, що захопили Київ у [[860]]-[[882]] роках.
 
== Вшанування пам'яті ==
* На честь ньогойого названоназвали місто [[Київ]].
* У центрі [[Київ|Києва]] є [[Пам'ятний знак на честь заснування міста Києва|Пам'ятник засновникам міста Києва]], серед яких зображений і легендарний Князь Кий.
 
== Цікаві факти ==
Перська епічна поема «Шахнаме»„Шахнаме“ (Фірдуосі) зберігла імена історичних осіб від ''Кия'', царської династії ''Киянідів'': Кейгобад, Кейкавос (син Кейгобада); третій&nbsp;— Кейхосров (син Сіявуша&nbsp;— сина Кейгобада); четвертий&nbsp;— Кеймехраб (син Кейваджі сина Кейманеша сина Кейгобада); п'ятий&nbsp;— Гоштасб (син Лохрасба); шостий&nbsp;— Багман (син Есфандіяра сина Гоштасба); сьома&nbsp;— цариця Хумаї (дружина чи донька Багмана); восьмий&nbsp;— Дараб І (син Хумаї)&nbsp;— Дар'явауш; дев'ятий&nbsp;— Дараб ІІ<ref>{{cite web |url=http://www.uamodna.com/articles/hto-naspravdi-zasnuvav-davnyu-stolycyu-ukrayiny/ |title=«Хто насправді заснував давню столицю України?» |author=Ільченко Володимир, |date=30 червня 2016 |website="UA Modna" |archiveurl=http://web.archive.org/web/20160704163951/http://www.uamodna.com/articles/hto-naspravdi-zasnuvav-davnyu-stolycyu-ukrayiny/ |archivedate=04-07-2016 }} </ref>.
 
== Див. також ==
{{reflist}}
 
== Література ==
== Джерела та література ==
* ''В.&nbsp;М.&nbsp;Ричка''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kiy Кий] // {{ЕІУ|4|284}}
 
== Посилання ==
{{refbegin|2}}
* [http://k-ua.net/%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%8C-%D1%80%D1%83%D1%81%D1%96/ Кий -&nbsp;— князь русі] / Культура України
* [http://ukrlib.com.ua/narod/printout.php?id=17&bookid=7 Три брати&nbsp;— засновники Києва // Народні перекази та легенди]
* [https://archive.is/20121222165307/www.president.gov.ua/content/pres_kp.html?PrintVersion До 1020-ліття хрещення України-Руси // Інтернет-представництво Президента України]
* [http://pravoslavu.narod.ru/veles.htm Велесова Книга] {{ref-ru}}
* [http://www.haidamaka.org.ua/0148.html Князь Кий // ''Котляр М. Ф.'' Історія України в особах: Давньоруська держава.— К.: Україна, 1996]
* [http://trypillia.narod.ru/articles/k2.htm Найдавніша легенда про заснування Києва // Сайт „Трипілля“]
* [http://dt.ua/articles/39934?print Скільки років місту Києву? // Дзеркало тижня» №&nbsp;21, 29.05.2004]
* [http://wek.kiev.ua/uk/%D0%9A%D0%B8%D1%8F_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%89%D0%B5 Городище Кия // Веб-енциклопедія «Київ»]
* [http://www.ukrstor.com/ukrstor/tolocko-puti-2-06.html ''П.&nbsp;П.&nbsp;Толочко''. Миф о хазаро-иудейском основании Киева // Российская археология.&nbsp;— 2001.&nbsp;— №&nbsp;2.] {{ref-ru}}
* [http://narodna.pravda.com.ua/history/4696923202d48/view_print Князь Кий&nbsp;— рицар короля Артура // Народна правда]
* [http://his.1september.ru/2004/14/6.htm «Сидел Кий на горе…» // Сайт «1 сентября»] {{ref-ru}}
* [http://www.mandry.info/?var=2&lang=1&d_id=96&id=634 ''Володимир Ільченко''. Князь Кий був іранцем? // Журнал «Mandry»]
* [http://obozrevatel.com/news/2006/10/2/138283.htm Урок від князя Кия // Обозреватель] {{ref-ru}}
* [http://pravoslavu.narod.ru/kuiv.htm ''Дан Берест''. Літочислення Києва] {{ref-ru}}
* [http://www.bank.gov.ua/Bank_mn/YUV_M/Coins/Princ_Ukraine/Kiy.htm Пам'ятні та ювілейні монети України // Сайт НБУ]
 
[[Категорія:Князі Київські]]
[[Категорія:Історія Києва]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі населені пункти]]
[[Категорія:Східні поляни]]
[[Категорія:Правителі східних слов'ян до Рюриковичів]]
[[Категорія:Напівлегендарні історичні особи]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі населені пункти]]
[[Категорія:Люди на монетах України]]