Басараб I: відмінності між версіями

Наукова гіпотеза свідчить<ref name="Georgescu"/>, що Токомерій наслідував Бербатові, який згадується в грамоті угорського короля [[Ласло IV Кун|Ласло IV]] як наступник [[Літовой|Літовоя]], воєводи [[Арджеш (повіт)|Арджешу]] та [[Олтенія|Олтенії]]<ref name='Vásáry'>{{cite book | last = Vásáry | first = István | title = Cumans and Tatars: Oriental Military in the Pre-Ottoman Balkans, 1185-1365}}</ref>..

 

 

Папа [[Іван XXII|Іоанн XXII]] звернувся до Басараба як до "побожного принца католика» в листі [[1 лютого]] [[1327]] року.{{sfn|Sălăgean|2005|p=194}} В той же день, папа послав аналогічні листи до [[Карл I Роберт|Карлом I Роберта]] і його високопоставлених чиновників, у тому числі Томасу Сечені, воєводі [[Трансільванія|Трансільванії]], і Miксу Акосу, [[бан (титул)|бану]] [[Славонія|Славонії]], з проханням підтримати дії домініканців проти "єретиків".{{sfn|Vásáry|2005|p=150}}{{sfn|Györffy|1964|p=551}} За твердженням Нягу Джувара, звернення Святого Престола доводить, що Басараб був католиком, яке також свідчить про Басарабове половецьке походження, тому що половці в цих землях були хрещені за католицьким обрядом.{{sfn|Djuvara|2014|p=75}} Історики Матей Козаку і Ден Mурешан відкидають теорію Джувара, твердячи, що всі інші джерела свідчать, що Басараб був [[православ'я|православним]].{{sfn|Cazacu|Mureșan|2013|pp=31–32}} [[Ілюстрована хроніка|Chronicon pictum]], завершена в кінці [[1350]] року, називає Басараба, як "віроломного розкольника".