Деформівність: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3:
(b) із середньою деформівністю;<br/>
(c) з високою деформівністю.]]
'''Деформі́вність''' ({{lang-en|déformabilityductility, deformability}})&nbsp;— властивість тіла змінювати форму або розміри під впливом прикладених сил чи нагрівання.
 
У матеріалознастві деформівність конкретно вказує на здатність матеріалу [[деформація|деформуватися]] під зусиллям розтягування і часто характеризується здатністю матеріалу витягуватися до форми довгого стрижня. Матеріали з високими показниками [[відносне видовження|відносного видовження]], [[відносне звуження|відносного звуження]] і [[ударна в'язкість|ударної в'язкості]] зазвичай характеризуються високою здатністю до сприйняття деформації.
 
За деформівністю метали розміщаються в такій послідовності (від більшої до меншої): [[золото]], [[срібло]], [[платина]], [[залізо]], [[нікель]], [[мідь]], [[алюміній]], [[цинк]], [[олово]], [[свинець]].<ref name="mms">{{Citation | last = Rich | first = Jack C. | title = The Materials and Methods of Sculpture | publisher = Courier Dover Publications | page = 129 | year = 1988 | url = http://books.google.com/?id=hW13qhOFa7gC | isbn = 0486257428}}.</ref>.
 
[[Ковкість]], виходячи із технологічних основ обробки тиском, у більшій мірі відноситься до здатності матеріалу деформуватися при стисненні, це часто характеризуються здатністю матеріалу до набуття форми тонких пластин при [[кування|куванні]] чи [[вальцювання|вальцюванні]].
Рядок 15:
Технологічна деформівність металів визначається при технологічних випробуваннях. Деякі методи технологічних випробувань на деформованість матеріалів (технологічні проби) стандартизовані.
 
Деформівність заготованкизаготовки при пресуванні, вальцюванні, штампуванні, волочінні і&nbsp;т.&nbsp;д. називається, відповідно, пресованістю, вальцованістю, штампованістю, протягуваністю і&nbsp;т.&nbsp;д.
 
Кількісною мірою деформівності служать показники або критерії деформівності &nbsp;— умовні величини оцінювання деформівності при заданому способі навантаження та стану матеріалу. Деформівність при куванні визначають за осадкою між плитами гладких або надрізаних, зразків. Деформівність при вальцюванні &nbsp;— вальцюванням клинових зразків з надрізами і без них на кромках або прошивкоюпрошиванням конічних чи циліндричних. зразків з гальмуванням (при вальцюванні труб). При листовому штампуванні &nbsp;— витискуванням ковпачків (за Еріксеном), гідростатичним видавлюванням та іншими методами витяжкивитягування стаканчиківковпачків із заготованокзаготовок різної форми. При [[деформація згину|згинанні]] і формуванні &nbsp;— за допомогою [[випробування на згинання|випробовувань на згинання]].
 
== Див. також ==
Рядок 26:
== Література ==
* {{МГЕ|nocat=1}}
* ''Огородников В.&nbsp;А.''&nbsp;Оценка деформируемости металлов при обработке давлением.&nbsp;— К.: Вища школа, 1983.&nbsp;— 175 с.
* ''Огородников В.&nbsp;А.''&nbsp;Деформируемость и разрушение металлов при пластическом формоизменении. / В.&nbsp;А.&nbsp;Огородников.&nbsp;— К.: УМК ВО, 1989.&nbsp;— 152 с.
 
== Примітки ==