Станіслав Улям: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 46:
Станіслав з дитинства мав потяг до точних наук, мало не з 10 років почав самостійно читати книжки з математики: [[Ейлер Леонард|Леонарда Ейлера]], [[Пуанкаре Анрі|Анрі Пуанкаре]], [[Гуґо Штейнгауз]]а, захопився [[теорія відносності|теорією відносності]] [[Ейнштейн Альберт|Альберта Ейнштейна]] і навіть непогано в ній розібрався, що створило йому репутацію [[вундеркінд]]а. В [[1927]] році Станіслав записався до [[Львівська Політехніка|Львівської Політехніки]], де на лекціях професора [[Казимир Куратовський|К.Куратовського]] захопився [[теорія множин|теорією множин]] і своїми успіхами у цій галузі привернув до себе увагу [[Станіслав Мазур|Станіслава Мазура]] та [[Банах Стефан|Стефана Банаха]] і згодом почав брати участь у легендарних засіданнях [[Львівська Математична Школа|Львівської Математичної школи]] у «[[Шотландська кав'ярня|Шотландській кав'ярні]]».
 
В [[1927]] році у віці 18 років Улям написав, а в [[1929]] році оприлюднив у ''Fundamenta Mathematicae'' свою першу статтю, а в [[1931]]—[[1932]] роках вже робив доповіді на міжнародних конгресах [[математик]]ів, звертаючи на себе увагу провідних математиків світу. У [[1932]] році захистив магістерську, а роком пізніше — докторську працю у Львівській Політехніці. В [[1934]] році він почав листування з [[Джон фон Нейман|Джоном фон Нейманом]], а після зустрічі з ним у [[1935]] році в Варшаві прийняв його запрошення до [[ПрінстонськийПринстонський університет|ПрінстонськогоПринстонського університету]]. У США Улям відвідував лекції Альберта Ейнштейна, познайомився з [[Норберт Вінер|Норбертом Вінером]], [[Герман Вейль|Германом Вейлем]], [[Джордж Девід Біркгоф|Біркгофом]] та багатьма іншими талановитими науковцями, які у наступні 30-50 років уособлювали досягнення світової науки. В [[1938]] році Улям одержав імміграційну візу до США, а у серпні [[1939]], за тиждень до початку війни, відплив разом із молодшим братом до США.
 
З [[1940]] працював в університеті в [[Медісон]], штат [[Вісконсин]], де плідно співдіяв з С.Евереттом ''(C.J.Everett)'' в галузі [[теорія груп|теорії груп]]. Невдовзі, після зустрічі весною [[1943]] року з фон Нойманом, Улям одержує запрошення від [[Ганс Бете|Ганса Бете]] до лабораторії в [[Лос-Аламос]] для участі у [[Манхеттенський проект|Манхеттенському проекті]] (проектування [[Атомна бомба|атомної бомби]]). В Лос-Аламос Станіслав Улям інтенсивно співпрацює з [[Енріко Фермі]] та [[Фейнман Річард|Річардом Фейнманом]] і безпосередньо з [[Телер Едвард|Едвардом Теллером]], вже на майбутнє, над [[воднева бомба|водневою бомбою]]. Після випробування атомної бомби Улям на деякий час відходить з лабораторії Лос-Аламос і працює у [[Каліфорнійський університет|Каліфорнійському університеті]]. Але [[гонка озброєнь]] між США і СРСР повертає його до проекту [[Воднева бомба|водневої бомби]]. На той час він виконує разом з Енріко Фермі та Дж. Паста низку робіт з [[комп'ютерне моделювання|комп'ютерного моделювання]] нелінійних процесів та візуалізації результатів. Практично роботу над проектом американської водневої бомби очолює тріумвірат: Едвард Теллер, Станіслав Улям і [[Гамов Георгій|Георгій Гамов]]. Внесок Уляма у проект був настільки значним, що Едвард Теллер вимушений був взяти його співавтором [[патент]]у на [[термоядерна бомба|термоядерну бомбу]].