Казімеж Міхаловський: відмінності між версіями

За словами професора Міхаловського, „не«не тільки для світу науки, але й у найширшій громадській думці цивілізованого суспільства фактичний рівень культури тієї чи іншої країни вимірюється тим, чи має вона власні розкопки в Єгипті”Єгипті»<ref><span class="citation">Kazimierz&#x20; Michałowski:&#x20; ''Od Edfu do Faras''.&#x20; </span></ref>. У 1936 році завдяки його ініціативі розпочались археологічні роботи в [[Едфу]], які тривали до 1939 року. В експедиції брали участь археологи з Варшавського університету та Французького інституту археології схходусходу<ref name="EF18"><span class="citation">Kazimierz Michałowski:&#x20; ''Od Edfu do Faras''.&#x20; </span></ref>. Це були перші розкопки за участі польських археологів на теренах Середземномор'я. Роботи проваилисьпроводились на некрополі фараонів та в античному місті греко-римських та візантійських часів. Кількість та художня якість знахідок, отриманих під час першої кампанії (1936 рік), дозволила утворити експозицію в Галереї стародавнього мистецтва Національного музею у Варшаві (відкрита вже ву червні 1937 року).

Участь польських археологів у розкопках в Едфу викликала зацікавленість наукового світу польськими дослідниками та  дозволила розпочати наступні закордонні розкопки. Міхаловський організував співпрацю з радянськими археологами в Криму. В липні 1956 року група польських археологів почала дослідницькі праці в [[Мірмекій|Мірмекію]], античній грецькій колонії, які проводилися до 1958 року. Робота не проводилася спільно, як це було під час польсько-французької місії в Едфу. Дослідники працювали у двох окремих командах, досліджуючи дві ділянки. Польську групу очолював проф. Міхаловський, радянську -&nbsp;— проф. В.[[Гайдукевич Віктор Францевич|Віктор Гайдукевич]] з [[Санкт-Петербурзький державний університет|Ленінградського університету]]. Відкрито виноробню [[Елліністичний період|елліністичного періоду]] з усім обладнанням та фрагменти житлових будівель<ref><span class="citation">Kazimierz Michałowski:&#x20; ''Od Edfu do Faras''.&#x20; </span></ref>. Усі рухомі знахідки, знайдені польською експедицією, за згодою радянського археологічного відділу були перевезені до Варшави.

Після Другої світової війни проф. Міхаловський хотів продовжити працю в Єгипті. Міг відновити дослідження в Едфу, проте на французів була накладена заборона на розкопки в Єгипті. Проф. Міхаловський вирішив, що оскільки французькі археологи під час Другої світової не повернулись до Едфу без польських археологів, то й він цього не зробить. Новою територією для розкопок став [[Атрібіс]], столиця десятого [[Ном (Стародавній Єгипет)|ному]] [[Нижній Єгипет|Нижнього Єгипту]], сучасна [[Бенха]]. Праці тривали у 1957-19691957—1969 роках. Відкрито залишки водопровідної системи римського міста, рештки сакральних споруд Пізнього періоду, фундаменти святині [[Яхмос II|Яхмоса ІІ]], депозит, печі до випалення вапна та римські лазні<ref><span class="citation">Kazimierz Michałowski:&#x20; ''Od Edfu do Faras''.&#x20; </span></ref>.

4 травня 1959 року група польських археологів під керівництвом проф. Міхаловського почала розкопки в [[Пальміра|Пальмірі]]; вони тривали до 1973 року. Праця археологів зосередилась на двох ділянках. Першою з них був так званий табір Діоклетіана в західній частині міста, в якимякому дослідження проводились на території між Преторіанською брамою та TetrapylonemТетрапілоном, на форумі перед так званою Святинею стягів та всередині самої святині. Також досліджено міські мури і відкопано фрагмент Преторіанського шляху. На другій ділянці, ву так званій Долині могил, тобто на пальмірському некрополі, відкрито гробницю Забди, Алаїн та Юлія Аврелія Гермеса<ref><span class="citation">Kazimierz Michałowski:&#x20; ''Od Edfu do Faras''.&#x20; </span></ref>. Розкопки дали змогу дослідити урбаністичний розвиток міста та здійснити датування відкритих будівель на підставі епіграфічних матеріалів, які в них знаходилися<ref><span class="citation">Kazimierz Michałowski:&#x20; ''Od Edfu do Faras''.&#x20; </span></ref>. Значною сенсацією стало відкриття скарбу, в якому знаходились ювелірні вироби та 27 золотих [[Солідус (монета)|солідусів]] [[Фока|Фоки]], [[Іраклій|Іраклія]] та [[Констант|Константа]]а. Багатство та значення відкритого матеріалу було настільки великим, що від 1966 року в Варшаві почалисвіт виходитипобачило „Studiaщорічне Palmyreńskie”видання {{Не перекладено|Studia Palmyreńskie|Studia Palmyreńskie|pl|Studia Palmyreńskie}}, якіяке виходятьвиходить донині (2016)<ref><span class="citation">[http://www.pcma.uw.edu.pl/pl/studia-palmyrenskie/#contents Studia Palmyreńskie].&#x20; [dostęp 2016-06-25].</span></ref>. Польські археологи стали експертами з досліджень стародавньої Пальміри.

Розкопки в [[Александрія|Александрії]] відбулися у 1960–19731960—1973/74 роках. Польські археологи стали першою закордонною експедицією, якій вдалося отримати дозвіл на дослідження у цьому місті. ТрупиГрупи італійських., англійських та німецьких науковців працювали за контрактом та під назвою Греко-римського музею а Александрії<ref><span class="citation">Kazimierz Michałowski:&#x20; ''Od Edfu do Faras''.&#x20; </span></ref>. Праці на цій території ускладнені, оскільки у 1740-х роках [[Мухаммед Алі Єгипетський|Мухаммед Алі]] наказав збудувати в цьому місці нове місто. ЗалишкиСліди минулого залишаються під новою забудовою. Праці концентрувалися на території КОмКом ель-Дікка. Тут відкрито монументальні римські лазні з великою кількістю басейнів та цистерн і римську віллу. Польські археологи розкопали також перший знайдений на території Єгипту театр. Це відкриття було настільки сенсаційним, що проф. Міхаловський отримав від міської влади додаткові кошти на продоженняпродовження роботи. Античний театр повністю розкопано та реконструйовано. Нині це один із головних туристичних об'єктів Александрії, який використовується для показу спектаклів. У такий спосіб вдалося зберегти античну будівлю поміж сучасними спорудами. На території Ком ель-Дікка польські археологи дослідили також два арабські некрополі.

Праці почалися у 1961 році на прохання єгипетського міністра культури, якому було важливо відбудувати святиню правительки [[Хатшепсут]]. Від 1968 року із групою археологів працювали також інженери з Państwowego{{Не Przedsiębiorstwaперекладено|Польські Pracowniмайстерні Konserwacjiз Zabytówреставрації пам'яток|майстерень із реставрації пам'яток|pl|Polskie Pracownie Konserwacji (PKZ)Zabytków}}, виконуючи будівельно-реконструкційні роботи в цій же святині. Під час праць, пов'язаних із цим замовленням, проф. Міхаловський відкрив невідому до того часу гробницю [[Тутмос III|Тутмоса III]] (вже під час першої кампанії), що викликало перенесення більшості досліджень на цю ділянку. Святиня виявилася винятковою з точки зору розташування та планування, яке відрізнялося від решти сакральних будівель епохи [[Нове царство (Стародавній Єгипет)|Нового Царства]]. Праці тривали до 1972 року.

[[Фарас]], античний ''Пахорас'', був столицею північного царства Нубії. У 1961-19641961—1964 роках тут відбулися рятувальні розкопки під керівництвом проф. Міхаловського. Ці дослідження були частиною більшого проекту, так званої KampaniiНубійської Nubijskiejкампанії, що проводилася під патронатом [[ЮНЕСКО|UNESCO]] і метою якої було рятування пам'яток від залиття водами Нілу через будівництво [[Асуанські греблі|Високої Асуанської греблі]]. Тоді було віднайдено руїни середньовічної katedry{{Не biskupówперекладено|Кафедра Pachorasу Фарасі|кафедри фараських єпископів|pl|Katedra w Faras}}, та разом із ними стінні розписи на релігійну тематику, датовані VII-XIVVII—XIV століттями. Комплекс так званих „фресок«фресок із Фарасу”Фарасу» (насправді це не фрески, а розписи, виконані [[Темпера|темперою]] на сухій муловій штукатурці), який нараховує понад 150 малюнків, виявився одним із найбільших та найцікавіших відкриттів Нубійської кампанії<ref><span class="citation">[https://www.google.com/culturalinstitute/beta/exhibit/galeria-faras-skarby-zatopionej-pustyni/zAKSFOp2_BDeIg?hl=pl Galeria Faras.]</span></ref>. 67 розписів та частина кам'яного архітектурного оздоблення, а також інших храмів та будівель у Фарасі, епітафії місцевих єпископів та священників, а також місцеві вироби ремісників, у т.тому ч.числі розписаний керамічний посуд, знаходяться в Galerii{{Не перекладено|Галерея Фарас ім. професора Казімєжа Міхаловського в Національному музеї у Варшаві|Галереї Фарас ім. професора Казімєжа Міхаловського в Національному музеї у Варшаві|pl|Galeria Faras im. Profesora Kazimierza Michałowskiego w Muzeum Narodowym w Warszawie}}. Решта знахідок із Фарасу знаходяться в [[Національний музей (Хартум)|Національному музеї Судану]] в Хартумі.

Проф. Міхаловський почав розкопки у [[Донгола|Донголі]] в 1964 році; у 1965-19721965—1972 роках ними керував {{Не перекладено|Стефан Якобельський|Стефан Якобельський|pl|Stefan Jakobielski}}. У [[Стара Донгола|Старій Донголі]] перебували правителі об'єднаних царств Нубії від VIII до початку XIV століття. Вже перші тижні праць принесли результат -&nbsp;— відкрито центральну наву костелу зі збереженими ''[[in situ]]'' колонами. Це відкриття увійшло до літератури під назвою "«костел із колонами"». Знайдені в ньому надгробні написи дозволяють датувати його на 2 пол. VIII століття<ref><span class="citation">Kazimierz Michałowski:&#x20; ''Od Edfu do Faras''.&#x20; </span></ref>. Капітелі, знайдені у цій сакральній споруді, стилістично подібні до відкритих у кафедрі в Фарасі. Додатково під "«костелом з колонами"» дослідники натрапили на старіші фундаменти сакральної будівлі. Також проведено розкопки другого будинку, збудованого на хрестподібномухрестоподібному плані, а також мечеті, яка, як виявилося, була збудована на колишньому царському палаці, а не на християнській святині, як вважалося раніше. Також польські археологи відкрили [[баптистерій]]. Від 1966 року польська експедиція паралельно проводила доісторичні розкопки в околицях села Ґаддар.

В [[Абу-Сімбел]] проф. Міхаловський не займався розкопками, проте разом зіз групою польських археологів брав участь в операції з охорони скельних святинь[[Рамсес II| Рамсеса II]], які були під небезпекою залиття водами [[Озеро Насера|озера Насера]]. Учасниками проекту були й інші закордонні археологи, зокрема італійські та французькі. Однією з ідей збереження святинь було їх перенесення у безпечніше місце, іншою -&nbsp;— залишити їх на місці. [[ЮНЕСКО]] скликало з цього приводу спеціальну комісію, до складу якої увійшли Генеральний директор ЮНЕСКО, очільник дорадчого комітету, та три експерти -&nbsp;— серед них і проф. Міхалевський. Вони підтримали шведсько-єгипетський проект, в якому планувалося розрізати святині на великі частини вагою до 30 тонн, перенести їх в інше місце та реконструювати<ref><span class="citation">Kazimierz Michałowski:&#x20; ''Od Edfu do Faras''.&#x20; </span></ref>. Проф. Міхаловський очолив експертний комітет із 7 осіб, який наглядав за працями з перенесення святинь Рамсеса ІІ. Вони тривали 10 років та закінчилися успіхом.

У червні 1965 року польська археологічна місія Варшавського університету під керівництвом проф. Міхаловського почала розкопки у [[Пафос (місто)|Неа Пафос]] на [[Кіпр|Кіпрі]]. Це місто було засноване під кінець IV &nbsp;ст. до н.&nbsp;е. як порт для грецьких паломників, котрі прибували сюди віддати хвалу [[Афродіта|Афродиті]]. Вже у перші дні праць у південно-західній частині Пафосу були відкриті мармурові статуї [[Асклепій|Асклепія]] та [[Артеміда|Артеміди]], якій поклонялись у місті. Знайдено і монети з профілем [[Александр Македонський|Александра Македонського]], що підтвердило дату заснування міста. Відкрито міську забудову еліністичногоелліністичного періоду зі збереженими розписами у так званому I{{Не styluперекладено|Помпейські pompejańskimстилі|першому помпейському стилі|pl|Malarstwo pompejańskie}} та палац римського prokonsula{{Не перекладено|Проконсул|проконсула|en|Proconsul}} з приватними лазнями. Цю споруду прикрашала мозаїка [[Тесей|Тесея]], який бореться в лабіринті з [[Мінотавр|Мінотавром]]ом, а за ними спостерігає [[Аріадна]] і жінка, що символізує NhbnКрит -— найгарніша декорація цього типу на усьому Середземномор'ї<ref><span class="citation">Kazimierz Michałowski:&#x20; ''Od Edfu do Faras''.&#x20; </span></ref>. Польські розкопки показали, що місто Неа Пафос було центральним політичним осередком острова. Праці, започатковані проф. Міхаловським, продовжуються CentrumЦентром Archeologiiсередземноморської Śródziemnomorskiejархеології imім. KazimierzaКазімєжа MichałowskiegoМіхаловського.