Іван Асен II: відмінності між версіями

| ім'я = Іван АсеньАсен ІІ

| ім'я_при_народженні = Іван АсеньАсен

| батько = Іван АсеньАсен І

'''Іван Асен II ''' ({{lang-bg|Иван Асен II}}<ref>правильніше передавати на українську мову з болгарської без «ь», а твердо&nbsp;— Іван Асен.</ref>)&nbsp;— болгарський цар. За часів Івана АсеняАсена II [[Друге Болгарське царство]] досягло свого апогею. Контролював практично весь [[Балканський півострів]], іменував себе «царем болгар, влахів і ромеїв (візантійців)». За значимістю правління Івана АсеняАсена II порівнюють лише з Симеоном Великим.

Син Івана АсеняАсена I, сам Іван Асен II іменував себе і представлявся як Іван АсеньАсен, син старого АсеняАсена.

Ім'я АсеньАсен на думку поета Драгоміра Петрова означає «благородний вовк» і має староболгарськедревньоболгарське коріння.

Після сходження на престол царя Борила, що затіяв гоніння на можливих претендентів на престол із роду Асенів, йому довелося рятуватися втечею. Він втік спочатку до [[Половці|половців]], а потім в [[Галицько-Волинське князівство]]. У [[1217]] році із загоном найманців повертаєтьсяповернувся до Болгарії, беревзяв Боріла ву облогу в [[Велико-Тирново|Тирново]] на 7 місяців, і після падіння столиці захоплюєзахопив владу в країні. У 1218 році проголошениййого болгарськимпроголосмлмболгарським царем.

Своїм нападом Феодор Комнін грубо порушувавпорушив мирний договір, укладений між двома державами. Дізнавшись про вторгнення, Іван АсеньАсен II швидко зібрав невелике військо і рушив на ворога. Історики називають військо невеликим і висувають різні припущення, також посилаючись на швидкість і невеликий відрізок часу, за який воно було зібране. Одне з візантійських джерел того часу прямо говорить, що у війську тому війську не можна було злічити тисячі. Украй швидким маршем Іван АсеньАсен II досяг позиції Феодора Комніна. За різними джерелами відстань від столиці Тирново до вказаного місця військо пройшло в 3 рази швидше ніж звично.

Як прапор за наказом Івана II АсеняАсена було використановикористали спис, на якому був повішенийповісили мирний договір, підписаний з Епірським деспотатом. 9 березня 1230 року, зайнявши вигідні позиції, Іван АсеньАсен II напав і завдав нищівної поразки епірському війську. ЯкУ полоненийполон бувзахопили захоплений імператорімператора [[Феодор Комнін|Феодора Комніна]] і всявсю його сім'яю, а також майже все епірське військо.

Іван АсеньАсен II відніс свою перемогу заступництву Сорока Севастійських мучеників, пам'ять яких шануєтьсяшанують 9 березня. В якості подякиподяку цар побудував або відновив церкву (залишається не до кінця з'ясованим), що була на цьому місці, на честь Сорока мучеників і залишив знаменний напис на колоні Собору на згадку про славну перемогу:

Церква знаменна також тим, що в ній похованіпоховали самсамого царцаря Іван АсеньАсена II, царцаря [[Калоян (цар Болгарії)|КалоянКалояна]] (урочисто перепохованийперепоховали його 19 квітня 2007 року у присутності президента Болгарії Георгія Пирванова), цариціцариць АннаАнну-МаріяМарію та ІринаІрину. У цьому храмі 22 вересня 1908 року болгарський князь Фердинанд урочисто оголошуєоголосив незалежність Болгарії.

Іван АсеньАсен II повів свою армію на територію ворога і поступово захопив її безкровно, оскільки скрізь, де він підступав, люди і міста зустрічали його радісно і погоджувалися бути підвладними йому. Так у подальших роках практично без боїв цар Іван АсеньАсен II завоював велику частину сучасної Греції і майже всю Албанію.

Зміцнення держави дало можливість стрімкому розвитку культури. Іван Асен як міг прикрашав болгарську столицю Тирново. Фактично у цей час формуєтьсязформувалась тирновські художня та архітектурна школи.

Іван АсеньАсен ІІ став першим болгарським царем, який почав карбувати власну монету. Золоті болгарські монети високо цінувались на середземноморських ринках. У 1230 році було наданонадав право вільної торгівлі дубровницьким купцям ву Болгарії в обмін на таке ж право для болгарських купців. («Дубровницька грамота»).

Могутність царя підтверджував його титул&nbsp;— «{{lang-bg|Йоан Асен, цар на българите и гърците}}». (Іван Асен цар болгар і греків)

У кінці життя в 1241 році Іван Асен розбив монгольські війська хана [[Батий|Батия]]<ref name="a">Андреев, Й. Българските ханове и царе (VII–XIV ст.). София, 1987</ref> <ref name="b">[http://bg.bgns.net/Drugi/tzar-Ivan-Asen-II-1218-1241.html ЦАР ИВАН АСЕН II]</ref> <ref name="c">Chronique rimee de Philippe Mouskes, publie par le baron de Reiffenberg, II, Bruxelles 1838, ст. 30747—30762.</ref>, що збільшило його славу. Почувши, що помер хан [[Угедей]], Батий відправився з військами з Угорщини до [[Монголія|Монголії]], щоб захопитиобійняти ханський престол. Частина військ Батия вирішила пройти через Болгарію, але була розбита військами Івана II АсеняАсен. В ті роки [[Золота Орда]] сіяла жах на всю Європу й Азію, і поголос про те, що болгарський цар зовсім розбив страшних монголів, мало великий позитивний відгук сучасників.

Помер Іван АсеньАсен ІІ 24 червня 1241 року.

* [[Марія Асеніна Комніна|Марія]], вийшла заміж за [[Мануїл Комнін (Епір)|Мануїла Комніна]], брата епірського деспота [[Федір Комнін|Федора Комніна]] (1215–1230 роки);

Пізніше одружуєтьсяодружився з [[Анна-Марія Угорська|Анною Марією]], дочкою угорського короля [[Андраш ІІ|Андраша II]] (1204–1235 роки). Від цього шлюбу мав:

Від наступної дружини [[Ірина Комніна|Ірини Комніни]] (монахиня Ксенія), дочки епірского деспота [[Федір Комнін|Феодора Комніна]] (1215–1230 роки), мав:

* Андреев, Й., Лазаров, Ив. и Павлов, Пл., «''Кой кой е в средновековна България (Второ издание)''», Издателство «Петър Берон», София 1999 г. ISBN 954-402-047-0. {{ref-bg}}

* Златарски, Васил, «''История на българската държава през средните векове''», Академично издателство «Марин Дринов», София, 1994 г., ISBN 954-430-299-9 {{ref-bg}}

* Цанев, Стефан, (2006) «''6 (1218–1241) Завоевателят на души. Цар Иван Асен II''», «Български хроники», София: «Труд», Пловдив: «Жанет 45», ISBN 954-528-610-5. {{ref-bg}}

* Fine, Jr., John V.A. (1987). ''The Late Medieval Balkans: A Critical Survey from the Late Twelfth Century to the Ottoman Conquest''. Ann Arbor: University of Michigan Press. ISBN 978-0-472-10079-8. {{ref-en}}

* [http://pstgu.ru/download/1281001759.nikolov.pdf Николов, А. Место и роль Болгарии в средневековой полемике православного Востока против католического Запада (на основе славянских переводных и оригинальных текстов XI–XIV&nbsp;вв.)&nbsp;— В: XVIII Ежегодная богословская конференция Православного Свято-Тихоновского гуманитарного университета. Т. 1. Москва, 2008, 123–127] {{ref-ru}}

* [http://fatherland.hit.bg/pobedi.htm Цар Калоян (1197–1207) и цар Иван ПII Асен (1218–1241): Renovatio Imperii Bulgarorum et Graecorum] {{ref-bg}}

* [http://haskovo-online.com/content/view/8/4/lang,bg/ Битката при Клокотница] {{ref-bg}}

* [http://znanie.gymnasium-lom.com/IMG/pdf/_II_ASEN-2.pdf България по време на царуването на Иван II Асен] {{ref-bg}}