Неоготика: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м replaced: в кінці 1 → наприкінці 1, (1906-07 → (1906—1907 (2), 1681 - 1682 → 1681—1682 (4), typos fixed: 0-і → 0-ті за допомогою AWB
Немає опису редагування
Рядок 7:
[[Файл:Tom Tower, Christ Church 2004-01-21.jpg|міні|праворуч|200пкс|Крстофер Рен, готична Вежа Тома, 1681—1682 рр., Оксфорд, коледж Крайс Чьорч.]]
 
Ідея відродити готичну архітектуру на новому етапі належить англійським діячам з грошима і дозвіллям. В Британії добре збереглися зразки [[собор]]ів, [[церква|церков]] і [[замок|замків]] доби готики і романського стилю, що сприймалися характерною рисою національної культури. На відміну від країн континентальної Європи, цікавість до готики в країні практично не вщухала протягом століть. Навіть запровадження [[протестантизм]]у ( у формі англіканства), відхід місцевого священства від [[католицизм]]у, не увірвали цікавості до готичної архітектури. Її місцеві форми були підтримані професорами та студентами англійських університетів ([[Оксфордський університет|Оксфорд]], Кембрідж[[Кембриджський університет|Кембридж]]) навіть у 17 столітті, ігноруючи досвід новітніх європейських стилів. Представник англійського [[класицизм]]у 17 ст. архітектор [[Крістофер Рен]] вибудував вежу Томаса у Оксфорді з використанням готичних форм, ігноруючи і європейське надбання тогочасного [[бароко]], і власний досвід.
 
У 18 столітті готичні форми як декор присутні в магнацьких садибах англійських аристократів. Моду на готичний декор в інтер'єрі започаткував Хорас Волпол, що справило враження не тільки на друзів чи візітерів до його садиби.