Історія НАН України: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 195:
 
З [[1930]] р. виразно почався спад ВУАН у зв'язку з процесом [[Процес Спілки визволення України|Спілки Визволення України]] (СВУ).
В процесі СВУ 1930 року засуджено на 10 років ув'язнення [[Єфремов Сергій|Сергія Єфремова]]; разом із ним засуджено членів ВУАН ([[Гермайзе Йосип|Й.Йосип Гермайзе]], [[Ніковський Андрій|А.Андрій Ніковський]], В.[[Ганцов Всеволод Михайлович|Всеволод Ганцов]], [[Голоскевич Григорій|Г.Григорій Голоскевич]], [[Слабченко Михайло Єлисейович|М.Михайло Слабченко]]), а кількадесят наукових співробітників заслано без суду.
 
На поч.початку 1930-х pp.років припинили своє існування всі серійні видання ВУАН у ділянцігалузі гуманітарних наук, а видані раніше були здебільшездебільшого засуджені й вилучені з ужитку як «націоналістичні». Чимало важливих праць Академії, призначених до друку (або навіть уже надрукованих), знищено у першій половині 1930-х ppроків. Більшість установ ВУАН, очолюваних Михайлом Грушевським, на початку 1930-х років було ліквідовано, а його самого депортовано до [[Москва|Москви]]. У [[1930]]–[[1931]] рр. роках проведено «чистки» співробітників ВУАН, а також примусові збори з т.так зв.званою «критикою й самокритикою» членів Академії.
 
[[1931]] року було ліквідовано Медичну секцію ВУАН, а багатьох її членів надалі репресовано.<ref>http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/48931/06-Duplenko.pdf?sequence=1</ref>
 
Свого максимуму досягли репресії проти ВУАН за керівництва в УРСР [[Постишев Павло|П.Павла Постишева]] ([[1933]]–[[1934]]). [[1933]] року був ув'язнений ґрунтознавець О.[[Соколовський Олексій Никанорович|Олексій Соколовський]], а М.Микола Скрипник наклав на себе руки; [[1934]] року заслали до [[Саратов]]а [[Перетц Володимир|В.Володимира Перетца]], де він і помер; на засланні померли за невідомих обставин [[Шміт Федір|Ф.Федір Шміт]], [[Рудницький Степан|С.Степан Рудницький]], кілька років перебував на засланні [[Птуха Михайло|М.Михайло Птуха]], Тоді ж позбавлено звання академіків усіх чотирьох учених із [[Галичина|Галичини]], обраних дійсними членами ВУАН [[1929]] року: [[Возняк Михайло|М.Михайла Возняка]], [[Колесса Філарет|Ф.Філарета Колессу]], [[Студинський Кирило|К.Кирила Студинського]], [[Щурат Василь|В.Василя Щурата]] (їх відновлено в званні академіків після захоплення Галичини [[1939]] року).
 
Репресії тривали аж до початку [[Друга світова війна|Другої світової війни]]. [[1936]] року був ув'язнений [[Затонський Володимир|В.Затонський]], вислані на заслання математик [[Кравчук Михайло Пилипович|М.Михайло Кравчук]], Є.Оппоківгідролог [[Оппоков Євген Володимирович|Євген Оппоков]], М.геолог [[Світальський Микола Гнатович|Микола Світальський]]. За невідомих обставин загинули під час примусової евакуації 1941 року А.Агатангел Кримський і К.Кирило Студинський. За підрахунками [[Полонська-Василенко Наталія|Н.Наталії Полонської-Василенко]], у 1930-х рр.роках репресовано понад 250 наук.наукових співр.співробітників ВУАН (у тому числі 22 академіки). Найбільше число репресованих було серед вчених гуманітарних дисциплін: 49 істориків, 15 археологів, 12 мистецтвознавців, 18 етнографів, 5 сходознавців, 53 літературознавців і філологів, 5 педагогів, 29 правників, 29 економістів; серед інших фахівців: 9 математиків, фізиків і хіміків, 14 зоологів і ботаніків, 19 геологів, 10 медиків, 7 інших.
 
== ВУАН і АН УРСР 1934-1941 ==