Обручев Володимир Панасович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис
м вікіфікація
Рядок 43:
«Збувалися мої мрії,&nbsp;— писав Обручев,&nbsp;— відмовитися від участі у цієї експедиції&nbsp;— означало поховати їх назавжди. Я відповів негайно згодою, хоча експедиція різко змінювала все плани майбутнього» <ref>Обручев В.&nbsp;П.&nbsp;Мої мандри Сибіром. М.; Л., 1948, с. 88</ref>. Експедиція працювала у 1892—1894 роках. У завдання Обручева входило ознайомлення з геологією Північного Китаю та східної половини Азії.
 
Під час цієї експедиції Обручев досліджував степ і пустелю [[Гобі]], сипучі піски Ордоса, пройшов у Північному Китаї по льосовими[[лес]]овими територіями. Він піднімався на Алашанський[[Алашань|Алашаньський хребет]], досліджував гірські ланцюга Всточного і Західного Наньшаня, двічі перетнув Східний [[Куньлунь]], був у берегах оз. [[Кукунор]], пройшов вздовж р. Едзин-Гол і побував на берегах великої китайської річки [[Хуанхе]]. Закінчуючи маршрут через гірську [[Хамійська пустеля|Хамійську пустелю]], пройшов вздовж Східного [[Тянь-Шань|Тянь-Шаня]] у м. [[Кульджа|Кульджу]].
 
За різноманіттям зібраного матеріалу і широті охоплення території подорож Обручева по Азії залишається досі неперевершеним. Виконавши окремий від основного загону експедиції Потаніна маршрут, Обручев два роки і два місяці зі своїм загоном верхи, на мулах, верблюдах і пішки пройшов понад 13 тис. кілометрів, їх майже половину тими місцями, що раніше не досліджувалися європейцями. Під час шляху він вів щоденник з докладною записом щоденних географічних і геологічних спостережень, маршрутну зйомку з викреслюванням карт протягом 9 тис. кілометрів. У 838 точках виконав інструментальне вимірювання висот. Було зібрано кілька тисяч зразків [[гірська порода|гірських порід]] і відбитків копалин тварин і зразків [[рослина|рослин]].
 
Своїми дослідженнями він спростував популярну у той час гіпотезу, ніби пустеля Гобі в далеку геологічну епоху була морським дном. По знайденим останках вимерлих тварин і звинувачують рослин Обручев ствердно довів, що був суша з багатющим рослинним і тваринним світом. Через війну багатьох спостережень він також з'ясував походження льосу[[лес]]у як продукту вивітрювання гірських порід Азії, які у вигляді пилу переносилися вітром в Північний Китай, утворивши за мільйони потужні товщі. Обручев заповнив на карті Азії багато «білих плям», визначив основні риси будівлі рельєфу Східної та Центральною Монголії, Північного Китаю та інших районів, що ж перед ним нічого був відомо. У системі Наньшаня Обручев відкрив кілька нових хребтів і назвав їх іменами І.&nbsp;У.&nbsp;Мушкетова, П.&nbsp;П.&nbsp;Семенова і Російського географічного товариства. Нарешті, як географ вивчав культури і побут народів, які населяють в Центральну Азію.
 
Після цієї експедиції ім'я Обручева як великого ученого та мандрівника одержало світову популярність. За результатами експедиції виданоо кілька наукових трудів(«Центральна Азія, Північний Китай і Нань-шань», «Природа та корінні мешканці Центральної Азії і його південно-східної околиці» та інших.), вибороли велике визнання як, і там. Обручев визнано однією з видатних дослідників Азії. Про значення проведених досліджень свідчить те, що у час щодо природних ресурсів своєї країни китайські геологи користуються науковими матеріалами Обручева.