Хотинська фортеця: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 60:
У [[1476]] році фортеця відбила напад [[османська імперія|турецьких]] військ [[султан]]а [[Мехмед II Фатіх|Мухамеда ІІ Фатіха]]. Проте на межі 15–16 століть Молдовська держава стала [[васал]]ом [[Османська імперія|Османської Порти]] і розмістила у Хотинських стінах [[яничари|яничарську]] [[залога|залогу]]. Турки ще більше посилили обороноздатність фортеці.
 
У [[1538]] році під проводом [[Ян Амор Тарновський|Яна Амора Тарновського]] місто Хотин було штурмом взято [[Королівство Польща|коронними]] військами. Вони зробили підкоп фортеці, зруйнували 3 башти, частину західної стіни. Після її здобуття, поляки відновили Хотинську цитадель у [[1540]]–[[1544]] роках, але згодом втратили її. 1561 року фортецю захопили війська під проводом польського [[шляхтич]]а-авантуристаавантюриста [[Ласький Альбрехт|Ласького Альбрехта]], новий тодішній господар Молдавії Яків Василакі Гераклід «Деспот» (союзник Ласького) віддав йому фортецю з навколишніми поселеннями у користування (комендантом фортеці був призначений [[П'ясецький Іван|Іван (Ян) П'ясецький]]&nbsp;— родич [[Дмитро Вишневецький|Дмитра Вишневецького]]). Через конфлікт між А. Лаським та «Деспотом» останній відібрав у поляка фортецю, що останній не захотів пробачити, вирішив організувати похід проти нього, залучивши через Івана (Яна) П'ясецького до походу [[Дмитро Вишневецький|Дмитра Вишневецького]].<ref>''В. Сергійчук.'' Дмитро Вишневецький.— К.: «Україна», 2003.— 192 с.— С. 118. ISBN 966-524-129-X</ref> У [[1563]] році [[Дмитро Вишневецький]] з п'ятьма сотнями [[запорозька січ|запорозьких]] [[козак]]ів знову захопили фортецю і утримували її тривалий час.
 
У травні [[1600]] року після того, як війська правителя [[Волощина|Валахії]] і [[Трансильванія|Трансильванії]] [[Михайло Хоробрий|Михая Хороброго]] захопили [[Сучава|Сучаву]], господар [[Молдова|Молдови]] [[Ієремія Могила]] зі своїм оточенням, серед якого були його брат [[Могила Симеон|Симеон Могила]] (батько майбутнього київського митрополита [[Петро Могила|Петра Могили]]) і колишній на той час правитель Трансильванії Сигізмунд Баторій (племінник короля Польщі [[Стефан Баторій|Стефана Баторія]]), знайшли прихисток у Хотинській фортеці, якою володіла тоді Польща.
Рядок 66:
=== Під владою Османської імперії 1617—1788 ===
[[Файл:Турецький мінарет, Хотин.jpg|thumb|200px|Турецький [[мінарет]] у Хотині]]
У [[1615]] році польські війська знову прийшли у Хотин, а вже у [[1620]] турецька армія захоплюєзахопила місто.
 
[[1617]] за Бушівським мирним договором землі Валахії та Молдавії, а також і Хотин, відійшли під владу Османської імперії: Молдавське князівство стало васалом.
Рядок 72:
=== Хотинська битва 1621 ===
{{main|Хотинська битва 1621}}
В жовтні [[1621]] року, козацько-литовсько-польські війська під проводом [[Петро Сагайдачний|Петра Сагайдачного]] (40 тис.) та [[Ян Ходкевич|Яна Кароля Ходкевича]] виграли битву вз турецько-татарськихтатарськими (400 тис.) військами. [[8 жовтня]] [[1621]] султан [[Осман II]] підписав дуже незручний для Туреччини [[Хотинський мирний договір]]. Згідно з договором турецько-польський кордон проходив Дністром. Польща передала Хотин туркам.
 
[[Богдан Хмельницький]] весноюнавесні [[1650]] року на певний час звільнив Хотин. ВУ [[1653]] році на лівому березі Дністра в Жванецькій битві брав участь хотинський [[гарнізон]] турків.
 
=== Хотинська битва 1673 ===