Вікіпедія

Лановецький район: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
м →‎Географія: виправлення посилань на неоднозначність, replaced: → [[Дніпро (річка)| за допомогою [[Вікіпедія:AutoWikiBrowser|AWB
Bot Gluck (обговорення | внесок)
Боти
19 388 редагувань
м вилучення невидимого м’якого переносу, removed: ­ (28) за допомогою AWB
Рядок 29:
}}
 
'''Ланове́цький райо́н''' — адміністративно-територіальний район у пів­нічнопівнічно-східній частині [[Тернопільська область|Тернопільської області]]. Утворений у січні [[1940]]. Площа 632 км². Населення — 32,8 тис. осіб ([[2003]]): з них 99 % — [[українці]], 0,8 % — [[росіяни]], 0,1 % — [[білоруси]], 0,1 % — інші національ­ностінаціональності. Щільність населення — 52,5 осіб на 1 км².
 
== Адміністративний поділ ==
Рядок 37:
== Географія ==
 
Територія району — в межах [[Подільська височина|Подільської височини]] (максимальна висота 362 м, побл. с. [[Шили (Лановецький район)|Шили]]), а також [[Лановецький природний район|Лановецького природного району]]. Поверхня — підвищена платоподібна лесова рівнина з чергуван­нямчергуванням плоско- та пологохвилястих ділянок, має нахил на північ і північний схід. Пд. і пд.-зх. частини розташовані у Західно-Українській провінції лісостепової зони.
 
Най­більшаНайбільша річка — [[Горинь (річка)|Горинь]] (притока р. [[Прип'ять]], ба­сейнбасейн [[Дніпро (річка)|Дніпра]]) з притокою [[Жирак (річка)|Жирак]] (притоки: [[Свинорийка (притока Жирака)|Свинорийка]], [[Буглівка]], [[Жердь]]). Річки району мають пн.-сх. і пн. напрямки. Русла слабовиражені, береги пологі, заплави заболочені.
 
У районі 37 ставків, загальна площа — 980 га. Найбільші водо­сховищаводосховища — [[Борсуківське водосховище|Борсуківське]] (пл. 4,26 км²) і [[Передмірське водосховище|Передмірське]] (обидва на р. [[Горинь (річка)|Горинь]]).
 
До 1920-х лісовий масив поблизу села [[Пахиня]] займав 1200 га, нині за­лишкизалишки [[праліс]]у простяглися вздовж залізниці в на­прямкунапрямку [[Ланівці]]в.
 
[[Ґрунт]]и — глибокі малоґумусові чорноземи (67,4 % площі району), опідзолеі, темно-сірі опідзолені (27,1 %), решта — лучні, болотні та ясно-сірі лісові.
Рядок 53:
Територія Лановецького району заселена в добу пізнього палеоліту (38 тис. р. до Р. Х.). Наприкінці 10 ст. належала до [[Київська Русь|Київської Русі]], згодом — до [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинської держави]].
 
[[25 квітня]] [[1512]] побл. с. [[Лопушне (Лановецький район)|Лопушне]] 25-тис. орда кримського хана [[Менґлі I Ґерай|Менглі-Гірея]] зазнала поразки в битві з 6-тис. військом гетьмана [[Велике Князівство Литовське|Великого Князівства Литовського]] [[Острозький Костянтин Іванович|Костянтина Острозького]]. Населення багато ра­зівразів терпіло від нападів турецько-татарських орд, зокре­мазокрема [[1601]], [[1618]], [[1675]], [[1697]], брало участь у національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького ([[1648]]—[[1657]]).
 
Після [[Андрусівське перемир'я|Андрусівського перемир'я]] ([[1667]]) Лановеччина — під впливом [[Річ Посполита|Польщі]], від [[1793]] належало до [[Російська імперія|Російської імперії]]. Від лютого [[1918]] — австро-німецька окупація, згодом територія не раз переходи­лапереходила під юрисдикцію польських або радянських властей. Від вересня [[1920]] до вересня [[1939]] належало до Поль­щіПольщі, до липня [[1941]] — [[УРСР]], до березня [[1944]] — німецько-нацистська окупація, під час якої спалено села [[Молотків]] та [[Осники (Лановецький район)|Осники]].
 
До 1939 року на Лановеччині діяли «[[Просвіта]]» (відн. [[1990]]), «[[Сільський господар]]», «[[Рідна школа]]», «[[Союз українок]]» та інші товариства.
Рядок 67:
Нині у сільському господарстві спеціалізуються на вирощуванні зернових культур і [[Цукрові буряки|цукрових буряків]].
 
Основна галузь тваринництва — м'ясо-молочне [[ско­тарствоскотарство]]. Площа сільсько-господарських угідь — 48,5 тис. га. Сільсько-господарську про­дукціюпродукцію виробляють 42 підприємства й 18 фермерських господарств.
 
Найбільші приватні сільсько-господарські підприємства (ПСП):
 
* „Аг­рофірма„Агрофірма «Білозірська»“ (с. Білозірка),
* „Агро­фірма„Агрофірма «Горинь»“ (с. Борсуки),
* ім. Т. Шевченка (с. Буглів).
 
На Лановеччині у [[1988]] була створена перша в Тернопільській області ферма '''«Айова»'''&nbsp;— сіль­ськогосподарськесільськогосподарське підприємство на орендованій землі (420 га). Організатор&nbsp;— І. Гусар. [[1992]] ферму відвідав голова ВР України [[Іван Плющ]]. Про неї у [[США]] зняли документальний фільм<ref>Б. Волинський. «Айова» // {{ТЕС1}}</ref>.
 
== Соціальна сфера ==
Рядок 81:
У районі&nbsp;— 40 ЗОШ, музична школа, ДЮСШ, ПТУ; 47 медичних закладів, у тому числі 2 лікарні, поліклініка, 38 ФАП, 6 амбулаторій, 8 аптек; 12 Будинків культури, 25 клубів, кінотеатр, музей, 45 бібліотек, 53 православні храми.
 
Звання «народний» удостоєні 14 колективів самодіяльної творчості, зокрема, хорова капела «Волинь», хори сіл Бор­сукиБорсуки та Якимівці, обрядово-фольклорно-етнографічний ансамбль РБК.
 
У р-ні&nbsp;— філія Терноп. обл. ФСТ «Колос» (с. Білозірка), 22 футбольні команди. Зареєстровано 21 політичну партію, 7 громадських організацій.
 
Функціонують відділи «Приватбанку», «Ощад­банкуОщадбанку», банку «Аваль», банку «Хрещатик».
 
== Пам'ятки ==
Рядок 91:
Архітектурні пам'ятники:
 
* церкви св. Юрія (16 ст., с. Бережанка), Казанської Матері Божої (1724, дерев., с. Нападівка), Різдва Пресвятої Богородиці (1750, дерев., с. Ванжулів), св. Миколая (1759, дерев., с. Печірна), Різдва Пресвятої Богородиці (1784, дерев., с. Кутиска), св. Юрія (1784, де­ревдерев., с. Молотків), Воскресенська (1850, с. Ло-пушне), Троїцька (серед. 18 ст., дерев., реконструйована 1871, с. Татаринці), Різдва Пресв. Бо­городиціБогородиці (1843, с. Вишгородок), св. Іоана Богослова (1874, с. Жуківці);
* інші культурні споруди&nbsp;— меморіальний комплекс жертвам фашизму (1985, с. Молотків), меморіальний знак (1982, скульп. Р. Бі-лик), на місці поховання розстріляних євреїв&nbsp;— 1942, урочище «Лазьонка» побл. м. [[Ланівці]], пам'ятник із написом «Невідомим борцям за віру, нарід і волю» на козацькій могилі побл. с. Бережанка (1-а пол. 20 ст., реконстр. 1989), пам'ятний знак (1992, с. Печірна) на давній ділянці так званого «Козацького шляху», пам'ятник на могилі командира УПА І. Климишина (1992, с. Верещаки), меморіальна таблиця на приміщенні школи ім. Я. Горошка (1999, с. Борщівка) та ін.
 
Рядок 198:
== Археологічні пам'ятки ==
 
Археологічні пам'ятки (залишки): 2 поселення доби пізнього палеоліту, курганні поховання доби ранньої бронзи, поселення черняхів. культури (3-5 ст.), селища періоду Київської Русі (12-13 ст.) поблизу сіл Буглів і Печірна, 3-х поселень черняхівської культури (3­434 ст.) поблизу села Борсуки та 1 посел. побл. с. Загірці, поселення і могильник черняхівської культури (3­636 ст.) поблизу села Якимівці, давньоруські городища (11-13 ст.) поблизу сіл Борщів й Пахиня та ін.
 
На околиці с. Нападівка знайдено золоті прикраси часів Київської Русі, в с. Молотків&nbsp;— скарб зі 172 сріб. середньовічних монет (1858).
Рядок 204:
== Відомі люди ==
 
=== На­родилисяНародилися ===
* діячі ОУН і УПА [[Басюк Тимофій Андрійович|Тимофій Басюк]], [[Климишин Іван (Крук)|Іван Климишин (Крук)]], Ю. Пундик;
* письменники [[Куцюк-Кочинський Кирило Андрійович|К. Куцюк-Кочинський]], Б. Мельничук, Т. Сергійчук, [[Фольварочний Василь Іванович|В. Фольварочний]], [[Штонь Григорій Максимович|Г. Штонь]];
* художник [[Іван Марчук]];
* науковці [[Климишин Іван Антонович|Іван Климишин]], Т. Комаринець, К. Кондратюк, Ю. Мулик-Луцик, М. Приймак, Л. Середницький, Ф. Сопронюк, [[Стухляк Петро Данилович|Петро Стухляк]], Р. Баран;
* діячі мистецтва і куль­турикультури [[Гринько Олександр Боніфатійович|О. Гринько]], А. Демчук, Т. Дідик, П. Крав­чукКравчук, М. Маліборський, Є. Пінчук-Серебрякова;
* військовики П. Богайчук, [[Горошко Ярослав Павлович|Ярослав Горошко]], [[Шандрук Павло Феофанович|Павло Шандрук]];
* господарники О. Гасюк, Ф. Данилюк, Л. Кучерук,
Рядок 222:
* вчені Е. Ейхвальд, Г. Оссовський, В. Фрідберг, та ін.
 
Творчість літераторів та мит­цівмитців Лановеччини, життєписи видатних людей цьо­гоцього краю висвітлено у літературно-мистецькому альманасі «[[Лан: Ланівеччина творча]]» (Тернопіль, 2001).
 
== Примітки ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Лановецький_район