Відкрити головне меню

Зміни

32 байти вилучено, 2 роки тому
м
правопис, replaced: В м → У м (3), до сьогоднішнього дня → досі за допомогою AWB
'''Ісла́м''' ([[арабська мова|араб.]] الإسلام, буквально означає ''сумирність, покірність Єдиному Богу'') — одна з найпоширеніших [[Світові релігії|світових релігій]], що сформувалася у [[VII століття|7-му столітті]] в [[Аравійський півострів|Аравії]]. Засновником вважається пророк [[Магомет]] (570-632 рр.).
 
Іслам характеризують як [[Монотеїстична релігія|монотеїстичну]] релігію, що має [[Авраамічні релігії|авраамічне]] коріння. Прихильників ісламу називають [[мусульмани|мусульманами]]. Наразі, загальна кількість вірян цієї релігії в світі коливається в межах від 1,1&ndash;1,8 мільярдів, що робить іслам другою за чисельністю релігією після [[Християнство|християнства]].<ref>{{cite web|url=http://www.adherents.com/Religions_By_Adherents.html#Islam|title=Major Religions of the World—Ranked by Number of Adherents|accessdate=2007-07-03|format=HTML |work=|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HZF8Uaqj|archivedate=2013-06-22}}</ref> Мусульмани складають переважну більшість населення багатьох країн [[Азія|Азії]] й [[Африка|Африки]]. Характерною ознакою ісламу є його роль як соціального і культурного регулятора. ВУ мусульманській громаді всі сторони життя людини і суспільства регламентовані релігією<ref name="kolodnyi">{{книга
|автор =
|заголовок = Релігієзнавчий словник
 
Мусульманські вчені розвинули такі науки як математика (включаючи [[сферична геометрія|сферичну геометрію]] і тригонометрію), [[логіка]], біологія, медицина, [[Астрономія ісламського Середньовіччя|астрономія]], фізика, географія. Історики стверджують, що наука в ісламській цивілізації процвітала, але від 16 століття починається спад. Дослідники виділяють такі причини спаду:
<blockquote>''Є зовнішні чинники, більшість з яких зводиться до спадщини колоніалізму, які заважали ісламським країнам активно розвиватися. Колоніалізм грабував колонії, розкрадаючи їхні блага, що призвело до їхнього зубожіння і культурної відсталості, сліди яких залишилися до сьогоднішнього днядосі. Більшість народів ісламського світу ще страждає від проблем, які залишив після себе колоніалізм.''</blockquote>
 
== [[Джихад]] ==
* «Djihad», ''Encyclopedia of Islam Online''.</ref>
 
ВУ межах [[фікх|ісламського законодавства]], джихад зазвичай має на увазі військову напругу проти немусульманських військ в [[Захисний джихад|захисті]] або [[Наступальний джихад|наступі]] [[Ісламська держава|ісламської держави]], остання мета, якої,&nbsp;— встановити повну перевагу ісламу. Джихад, як форма війни, дозволена в ісламському законі, використовується проти держав, які відмовляються перейти до ісламу або підкоритися повноваженням ісламу.<ref name="jihad">{{cite encyclopedia | title=Djihād | encyclopedia=Encyclopaedia of Islam Online | accessdate=2007-05-02}}</ref> Більшість мусульман сьогодні вживають джихад, тільки в сенсі захисна війна: наступальний джихад включає сенс боротьби, яка змушує ісламські суспільства підкоритися ісламському законодавству.<ref>Knowing the Enemy: Jihadist Ideology and the War on Terror, Mary R. Habeck, Yale University Press, p.108-109, 118</ref>
 
ВУ більшості випадків і для більшості мусульман, газават&nbsp;— колективний обов'язок ([[фард|фард кіфайа]]): його виконання одними звільняє інших. Тільки, у тих хто має повноваження, особливо монарх ([[імам]]), може газават стати індивідуальним обов'язком. Для решти частини простого народу, це трапляється тільки під час [[Мобілізація|загальної мобілізації]].<ref name="jihad"/> Для більшості [[імаміти|шиїтів]], наступальний газават може тільки бути оголошений імамом ісламського суспільства, першим його оглосив [[Магомет ібн Хасан|Магомет аль-Магді]] у 868 році від Р. Х.<ref>cf. Sachedina (1998) p. 105 and 106</ref>
 
== Частовживані словосполучення і привітання ==
19 388

редагувань