Пам'ятка архітектури: відмінності між версіями

'''Пам'ятка архітектури'''&nbsp;— один із різновидів [[пам'ятка культури|пам'яток культури]], високохудожній архітектурний твір, збудований у минулі історичні періоди. Хронологічна дистанція має складати понад 40-5040—50 років від сучасного моменту, споруда повинна оцінюватися передовсім з точки зору співвідношення просторів і мас, мистецького вирішення екстер'єру та інтер'єру<ref>[http://slovopedia.org.ua/44/53407/298248.html ПАМ'ЯТКА ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ]</ref>.

Роками перепалювали античні залишки в Туреччині, серед яких були і залишки храмів і барельєфів Пергаму ([[Пергамський вівтар]]). ВУ середині 19 століття [[інженер]] Карл Хуман прибув на будівництво залізниці від турецького міста Пергам до узбережжя. ВУ місті побачив, як місцевий люд розбирав мармурові стіни і скульптури [[вівтар]]я античного міста, перевозячи до печі для виробництва вапна. Європейські освічений Хуман придбав кілька знайдених барельєфів і переслав їх в Управління берлінських музеїв. Водночас поклопотався, щоби турецький уряд заборонив переробку мармурових залишків з міста на вапно. На археологічний об'єкт прибула німецька [[експедиція]], що вісім років досліджувала пам'ятку з правом вивозу мистецьких знахідок. Спеціально збудований Пергамський музей було відкрито у [[1930]] році.

ВУ ході трагічних подій центри і провінції неодноразово мінялися. Столиця Кіото поступилася статусом місту Токіо, а Москва&nbsp;— Петербургу. Найгіршою була доля пам'яток однієї цивілізації, що опинилися на захоплених теріторіяхтериторіях іншої, цінностні чи релігійні настанови яких не збігалися і спонукали до знищення матеріальних слідів переможеної сторони (христианізація [[араб]]ської Іспанії, арабізація [[Персія|Персії]], арабізація столиці Візантії Константинополя і перетворення християнських храмів на мечеті, знищення пам'яток історії і культури іспанцями в Центральній Америці, висадження в повітря буддийських пам'ятк Баміана в [[Афганістан]]і, руйнації мечетей росіянами в [[Крим]]у після приєднання півострова до [[Російська імперія|Російської імперії]]).

Київська Десятинна церква була створена у 996 році князем Влолодимиром Святославичем і на той час була першим кам'яним християнським храмом Київської Русі а також культурним і релігійним центром княжества. Цитата з літопису: «Се даю церкви сей святей Богородице от имения своего и от моих град десятую часть. И положи написав клятьву в церкви сей, рекъ: Аще сего посудитъ кто, да будетъ проклят…»&nbsp;— цими словами святой князь Володимир Святославич заклав основу економічного, а також духовного розвитку княжества. ВУ ті часи жодне питання не вирішувалося осторонь благословееня Церкви. Десятинна церква поєднувала в собі і духовну і суспільну функції.

Занадто складний та чудернацький поземний [[план]] [[палац]]у в Вишеньках робить його винятком і [[шедевр]]ом. Встановити [[автор]]а видатного творіння не вдалося, але й без того зрозуміло, що це високопрофесійний витвір [[креслення архітектора|креслень архітектора]] та архітектурної графіки взагалі. Багатьом дослідникам цей план нагадує літеру «Є» і спонукає думати, що це натяк на ім'я «Єкатерина». Палац виконаний в стилі [[Неоготика|псевдоготики]], різновиду романтичної лінії [[класицизм]]у. ВУ стилі псевдоготики була вибудована і інша садиба [[Рум'янцев-Задунайський Петро Олександрович|Рум'янцева-Задунайського]] в селі Троїцьке-Кайнарджи. Садибу Вишеньки після закінчення будівництва відвідала імператриця [[Катерина ІІ]] під час своєї подорожі в Україну і [[Крим]].

[[Садиба Вишеньки]] збереглась до сьогоднішнього днядосі, ниністаном (на [[2011]] рік) це&nbsp;— місцевий [[санаторій]].