Геленки: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м правопис, replaced: 0-их → 0-х, торгівельних → торговельних за допомогою AWB |
м →Історія: правопис, replaced: 1763-1787 → 1763—1787 (2), в кінці 1 → Наприкінці 1, В п → У п (5), typos fixed: До сьогоднішнього дня → Досі, за допомогою [[Project:AW... |
||
Рядок 50:
"На території сіл нинішнього Козівського району проживав пан (дані про якого не збереглися). У нього не було сина, якому він міг би передати землі та маєток, але він мав чотири дочки, Теофілію, Вікторію, Гелену та Олесю. Коли пан був старий та хворий, він покликав доньок і сказав, що належні йому землі він ділить між ними.
Після смерті батька, дочки, кожна на своїй землі зробили забудови маєтків.
Пан розподілив землі між дочками, починаючи від старшої, Теофілії, потім Вікторії, Гелени та Олесі.
Гелена отримала від батька фільварок та 1000 моргів землі. Управляв цим всім багатством Йосип Мілінський, який продав те місце, де ми називаємо «Поле» людям для розбудови села.
Ця легенда не відповідає історичній дійсності, оскільки на австрійській карті
Першими поселенцями були селяни на прізвище Гром'як, які жили в тому місці де витікає річка Коропець. Там була чиста джерельна вода і криничка. Ця криниця збереглася до нинішніх часів. Походили Гром'яки з козаків, які, за народними переказами здобували фортецю Зборів.
Рядок 64:
Поляків у Геленкові була більшість — 120 родин, а українських 60. Поляки старшували і урядували, бо то була їхня польська влада і польська держава.
В 1848 році була скасована панщина. На честь цієї події селяни поставили памятник в центрі села, біля церкви. який зберігся
Під час Першої світової війни корчма завалилася, а жид Дудьо втік до Козови. Те місце громада купила і в 1925 році почала будувати школу. Цеглу возили з Бережан. Школу будували спільно поляки і українці. Нелегко було громаді, а дехто мусів продати навіть шматок поля, щоб дати свій внесок. Будували школу бережанські і шибалинські мулярі, а також і місцеві — М. Ремінник, І. Дядьо, М. Качалюк. В 1927 р. школа була закінчена. Першою вчителькою чотирикласної школи була пані Сковронська, полька, як і всі інші її послідовники.
Клуб був збудований в 1929 році.
Поляки збиралися в своєму клубі, а українці в читальні, яка містилася в хаті Гром'яка Петра І., а потім Гром'яка Івана П. та в інших хатах. Щоб поставити виставку, треба було мати дозвіл від старости з Бережан.
У 1920-х роках організовано «Просвіту», головою якої був Гром'як М. У., Гром'як І. П. — секретарем, а Дядьо І. Г. — бібліотекарем. Люди сходилися до читальні і там читали книжки, обговорювали новини з політичного життя, готували вистави.
== Населення ==
| |||