Карл IV (король Іспанії): відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Zumalabe (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 25:
}}
 
'''Карл IV, Карлос IV де Борбон''', {{lang-es|Carlos IV de Borbón}} (*{{н}} [[11 листопада]] [[1748]] — {{}} [[20 січня]] [[1819]]) — король [[Іспанія|Іспанії]] з [[1788]] року, походив з династії [[Бурбони|Бурбонів]]. Почав володарювати після смерті свого батька [[Карл III (король Іспанії)|Карла III]].
 
== Молоді роки ==
Рядок 50:
[[Файл:Manuel de Godoy, por Antonio Carnicero (Real Academia de Bellas Artes de San Fernando).jpg|thumb|right|200px|Мануель де Годой, перший міністр Іспанії]]
 
Швидкі політичні зміни у Франції, а саме, арешт [[Людовик XVI|Людовика XVI]], перемоги революційних армій над Австрією та Прусією змусило Карла IV розмірковувати над ділемоюдилемою: здійснити військове втручання у Францію або зберегти нейтралітет. Врешті-решт, хитке міжнародне становище обумовило падіння кабінету Аранди 15 листопада 1792 року. Новим головою уряду став '''Годой''', який отримав титул герцога Алькудія. Йому було доручено важливе завдання — порятунок королівської сім'ї Франції. Були використанні усі засоби, навіть спроба підкупу членів французького [[Конвент]]а. Після страти Людовика XVI Іспанія оголосила війну [[Перша французька республіка|республіканській Франції]]. Але перемоги французів та економічні негаразди змусили уряд Годоя в жовтні 1794 року почали переговори про мир, який було укладено в липні [[1795]] року у [[Базель|Базелі]] (Швейцарія). Іспанія повернула втрачені прикордонні території, але відмоляласявідмовлялася від Сан-Домінго (о. Гаїті) на користь Франції. Карл IV заявив про велику дипломатичну перемогу та нагородив Годоя титулом «князь миру». У 1796 році Іспанія уклала політичний [[Сан-Ільдефонський договір|союз з Францією]] та вступила у війну з Англією, що завдало економіці Іспанії значної шкоди — Англія практично перервала зв'язок метрополії з її американськими колоніями. Поразки у цій війні спричинили відставку Годоя, головою уряду став '''Сааведра''', який був реформістом.
 
Ситуація знову змінилася з приходом до влади у Франції [[Наполеон Бонапарт|Наполеона Бонапарта]]. Залежність Іспанії від північного сусіда посилилася. У жовтня [[1800]] року Іспанія уклала з Францією [[другий Сан-Ільдефонський договір]]. Втручання Бонапарта в іспанські справи призвело до поверненяповернення у владу Годоя. В травні 1801 року Годой на чолі 60-тисячної армії вдерся й окупував [[Португалія|Португалію]]. Війна тривала три тиждня і отримала назву помаранчевої. У 1802 році Іспанія разом з Францією уклали мирну угоду з Англією у м. [[Амьєн]]. Дії Годоя все більше викликали незадоволення у знаті. Вона об'єдналася навколо спадкоємця трону — [[Фердинанд VII|Фердинанда]]. В цих обставинах Іспанія у грудні 1804 року розпочала нову війну з Англією. В тому ж місяці об'єднані флоти Франції та Іспанії були розгромлені англійською ескадрою на чолі з [[Нельсон]]ом.
 
Складна політична ситуація, перемоги супротивників Наполеона в Європі, поразки самої Іспанії, змусили Годоя коливатися: то він підтримував Францію, то намагався зблизитися з Англією та Австрією, то шукав підтримки інфанта Фердинанда. В цих обставинах Карл IV грав підпорядковану роль — він сліпо вірив у свого міністра. Позиції Наполеона Бонапарта в Іспанії ще більше посилилися, коли інфант Фердинанд звернувся до нього з проханням посприяти з одруженням на представниці династії Бонапартів.