Відкрити головне меню

Зміни

Скасування редагування № 18743148 користувача Piznajko (обговорення)
 
=== Дитинство. Журналістська робота. ===
МарґаретМітчеллМарґарет Мітчелл народилася 8 листопада 1900 року в [[Атланта|Атланті]], штат [[Джорджія]], в родині адвоката Юджина Мітчелла (Eugene Muse Mitchell), який був ще й істориком-краєзнавцем, і Марії Ізабелли (Mary Isabel), часто згадуваною, як Мейбелл («Maybelle»), яка була однією з перших леді [[Атланта|Атланти]], учасницею різноманітних благодійних товариств і активною [[Суфражизм|суфражисткою]] — прихильницею раннього різновиду [[фемінізм]]у. У неї було два брати, Рассел Стівенс Мітчелл (Russell Stephens Mitchell), який помер у дитинстві в 1894 році, і Олександр Стівенс Мітчелл (Alexander Stephens Mitchell), що народився в 1896 році.
 
Дитинство МарґаретминулоМарґарет минуло в оточенні ветеранів [[Громадянська війна в США|Громадянської війни]] і родичів по материнській лінії, які жили під час війни. Вразлива дитина завжди захоплювався історіями про Громадянську війну, які розповідали батьки.
 
Почавши навчання, вона спочатку відвідує Вашингтонську семінарію в Атланті, потім у 1918 році вступає до престижного жіночого Смітського коледжу в штаті [[Массачусетс]]. Не закінчивши його, повернулася в рідне місто, отримавши звістку про смерть матері від великої пандемії [[Іспанський грип|«іспанського» грипу]] в 1918 (Мітчелл пізніше використовує цю важливу сцену зі свого життя, щоб інсценувати трагедію Скарлетт, яка дізналася про смерть матері від тифу, коли вона повернулася на плантацію Тари).
У 1922 році під ім'ям Пеггі (її шкільне прізвисько) Мітчелл починає роботу журналістки, вона стала провідним репортером газети «Атланта Джорнал».
 
Того ж року вона виходить заміж за Беррі Кіннарда Апшоу. Перший шлюб МарґаретМітчеллМарґарет Мітчелл тривав всього лише 10 місяців. Беррі був схильний до випивки. Він частенько бив МаргаретМарґарет. А одного разу, заставши свого благовірного з покоївкою, МаргаретМарґарет, не замислюючись, подала на розлучення. Про це ще багато років опісля продовжували пліткувати її родичі: з усіх поколінь дружин в їх сімействі, МарґаретсталаМарґарет стала першою, що дозволила собі розлучення. На початку XX століття розлучення в південних штатах Америки було нонсенсом. Але МарґаретнеМарґарет не злякали судові зволікання і бюрократичні перешкоди. У 1924 році вона повернула собі дівоче прізвище.
 
Другим чоловіком МарґаретставМарґарет став Джон Марш — давній шанувальник, закоханий в неї вже багато років. Заради МарґаретДжонМарґарет Джон покинув високооплачувану роботу в [[Вашингтон]]і і переїхав до [[Атланта|Атланти]]. У 1925 році МарґаретіМарґарет і Джон одружилися. МарґаретпішлаМарґарет пішла з газетного бізнесу, щоб зайнятися літературною творчістю.
 
== Робота над романом «Звіяні вітром» ==
З 1926 по 1933 рік МарґаретписалаМарґарет писала свою книгу, абсолютно не будучи впевненою в своєму творінні. Надруковані сторінки вона ховала і не показувала навіть чоловікові. Їй здавалося, що вона займається «аматорською нісенітницею», а погане самопочуття накладало свій відбиток на рукопис: не випадково МарґаретпочалаМарґарет почала роман з останньої глави, з розв'язки, з трагічного фіналу: розриву відносин Скарлетт і Ретта Батлера
 
До 1933 року МарґаретпрактичноМарґарет практично завершила свій роман … і сховала його серед купи журналів та іншої макулатури. І тільки через два роки, коли в Атланту приїхав Гарольд Летем, представник найбільшого американського видавничого дому «Макміллан», що подорожував по країні в пошуках нових літературних талантів, подруга вмовила МарґаретвіддатиМарґарет віддати йому рукопис твору(колишня назва — «Завтра — інший день»). Протягом наступного року Мітчелл провела кропітку роботу над текстом, особливу увагу звертаючи на історичні деталі і дати. Назва змінюється на «Звіяні вітром » (рядок з вірша «Non Sum Qualis eram Bonae Sub Regno Cynarae» Ернеста Доусона (Ernest Dowson)). Роман «Звіяні вітром » вперше був опублікований 30 червня 1936, і супроводжувався величезною рекламною кампанією, в якій активну роль брала сама Мітчелл.
 
У 1937 книга отримала Пулітцерівську премію.
Автор сама серйозно займалася справами щодо продажу роману, встановлюючи права і відрахування, контролюючи видання на інших мовах.
 
Незважаючи на численні прохання шанувальників, МарґаретМітчеллМарґарет Мітчелл не написала більше жодної книги.
 
Сама МарґаретписалаМарґарет писала про роман так: {{цитата|... це проста історія про абсолютно простих людей. Тут немає вишуканого стилю, немає філософії, мінімум опису, ні грандіозних думок, немає прихованих значень, ніякої символіки, нічого сенсаційного - словом, нічого з того, що робило інші романи бестселерами.}}
 
== Трагічна смерть ==
11 серпня 1949 по дорозі в кіно її збив автомобіль (водій який раніше працював таксистом, звідси нерідкі помилкові твердження, що її збило таксі), і через 5 днів вона померла, не приходячи до тями.
 
Поховали МарґаретМітчеллМарґарет Мітчелл на Оуклендському кладовищі, поряд з могилами батьків і брата. Чоловік МаргаретМарґарет, Джон Марш, помер від серцевого нападу, переживши дружину всього на три роки, в 1952 році. Він був похований поруч із дружиною.
 
== Див. також ==
== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема = МарґаретМітчеллМарґарет Мітчелл
|Вікіцитати = МарґаретМітчеллМарґарет Мітчелл
|Вікісховище = Category:Margaret Mitchell
}}
 
== Джерела ==
* [http://web.archive.org/web/20121114152728/http://ukrlit.vn.ua/zaruba/biography/mitchell.html Б. Гіленсон "МарґаретМітчелМарґарет Мітчел". Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник. У 2 т. Т.2: Л-Я / За ред. H. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — С. 193]
 
[[Категорія:Уродженці Атланти]]
55 919

редагувань