Базильський Гаврило Макарович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Джерела: доповнення
м replaced: в якості → як, в кінці 1 → наприкінці 1, В кінці 1 → Наприкінці 1 за допомогою AWB
Рядок 37:
 
== Життєпис ==
Гаврило Базильський народився [[25 березня]] [[1880]] року. Походив з селян села Кищинці по батьковій лінії, втім, його батько переїхав до села Соколівки [[Уманський повіт|Уманського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]]. Його рід у Кищинцях відомий з середини 18 століття (перші відомі його предки - брати "Базильщуки" згадані вяк якостігайдамаки гайдамаків ув середині 18 століття). Є вагомі підстави вважати, що майбутній генерал з`явився на світ таки у Кищинцях і переїхав до Соколівки до родичів матері,а Макар Базильський ще в останні роки 19 століття відомий, як кищинський староста.
 
Склав іспити на звання однорічника у [[Золочів (Харківська область)|Золочівській]] гімназії ([[Харківська губернія]]).
Рядок 50:
=== На службі Україні ===
[[Файл:Sokol-3.jpg|right|thumb|250px|[[Пам'ятник воїнам Армії УНР (Соколівка)|Монумент воїнам Армії УНР]] на площі ім. Гаврила Базильського. Урочисте відкриття 29 липня 2012 року.]]
У [[1917]] році став ініціатором українського військового руху у 65-й піхотній дивізії, до складу якої входив 258-й Кишинівський полк. 23 червня Базильський підписує постанову про закладання українських бібліотек при кожному батальйоні. Влітку організував український курінь у складі свого полку. Для українізації об"їздив два корпуси 9-ї російської армії, йому в цьому сприяв [[Білецький Спиридон Максимович|Спиридон Білецький]], комісар Центральної Ради при ІХ-й російській армії. В кінціНаприкінці 1917 року [[Українізація|українізував]] дивізію.
 
Під час наступу російсько-більшовицьких військ в кінцінаприкінці 1917-на початку 1918 Базильський повів «український збірний відділ» в кількості 10 000 багнетів, 500 шабель, 10 гармат і 3 автопанцерників з румунського міста [[Кимпулунг]] в Україну, румуни намагалися роззброїти українців. Дивізія зупинилася біля Кам'янця, де стояли збільшовичені сили.
 
Нічого не знаючи про Брестські домовленості, полковник Базильський приводить підпорядковані сили в повну бойову готовність, лише втручання комісара УЦР [[Астаф'єв Олексій Сергійович|Остапури]] та генерала [[Єрошевич Петро Костянтинович|Єрошевича]] запобігло збройному зіткненню.