Львівська духовна семінарія Святого Духа: відмінності між версіями

 

У [[1939]] р. з [[Експансія|експансією]] [[Червона армія|Червоної Армії]] семінарію було закрито. Того ж року приміщення Львівської духовної семінарії по вул. Коперника стала власністю [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського державного університету ім. Івана Франка]]. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] відновлена діяльність семінарії.

У [[1945]] р. її ліквідувала влада [[СРСР]]. Більшість її [[професор]]ів-викладачів було заарештовано і заслано до [[Концентраційний табір|концтаборів]]; приміщення, майно і бібліотеку академії [[Конфіскація|конфісковано]], а випускники та студенти семінарії розсіяні по Україні та різних країнах світу. Семінарія існувала підпільно. Після отримання благословення єпископа на навчання семінарист щодня ходив на світську роботу, а вечорами у визначених місцях зустрічався з викладачем (задля безпеки навіть батькам семінарист не повідомляв про його навчання і священицькі свячення). Інші юнаки, які не мали можливості зустрітись з підпільною Церквою, а відчували покликання до священства, свій вишкіл відбували у легальних семінаріях [[РПЦ]] Московського Патріархату.