Період Едо: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
в якості → як
м replaced: 17 — 19 → 17—19 (3) за допомогою AWB
Рядок 64:
[[Файл:Samurai armor.jpg|thumb|270px|right|Самурайський обладунок періоду Едо.]]
[[Файл:Yaponske selo Edo.png|thumb|270px|right|Вигляд японського села 18 століття.]]
Японське суспільство 17 — 1917—19 століть було поділене на стани за професійною ознакою. Традиційна історіографія виділяє чотири основних стани — військовиків, селян, ремісників і торговців (士農工商, ''[[сі-но-но-сьо]]''), а новітня дещо більше — самураї, селяни, міщани (ремісники і торговці), аристократи [[куґе]], священнослужителі храмів і [[дзіндзя|святилищ]]. Суспільством керували самураї-військовики, які відповідали за захист країни та виконання цивільних адміністративних функцій. Привілеєм військового стану був дозвіл мати прізвище і два [[самурайський меч|самурайські мечі]]. В свою чергу, утримання влади військовиків покладалося на плечі селян і міщан, виробників продукції та стимуляторів товарообігу, у вигляді податків. Станова система дозволяла підтримувати стабільність японського соціуму, в якому окремі професійні групи доповнювали один одного. Вона не мала спадкового характеру і жорстких кордонів, дозволяючи селянам і міщанам за вислуги ставати самураями, а самураям приймати у свої родини дітей з сільських чи купецьких сімей. Поза становою системою знаходилась група [[парії]]в, так званих «[[буракуміни|недоторканих]]» або «нелюдей», професійними заняттями яких були утилізація відходів, [[кожум'яцтво]] і прибирання. Ця група була об'єктом презирства представників різних станів.
 
==== Села ====
Рядок 268:
Йосінобу вважав, що підтримувати життєздатність управлінської системи Японії у формі сьоґунату неможливо. Він планував створити новий колегіальний уряд з усіх японських даймьо на чолі з імператором, в якому рід Токуґава продовжував би утримувати реальну владу як прем'єр-міністр. Виходячи з цих помислів, у жовтні [[1867]] року Йосінобу [[Повернення державної влади Імператору|повернув посаду сьоґуна і повноту політичної влади]] японському Імператору.
 
Опозиціонери лише цього і чекали. Сайґо Такаморі, Окубо Тосіміті та Кіто Такайосі, разом із лідером двірських аристократів [[Івакура Томомі]], запропонували імператору заслати Йосінобу і конфіскувати усі землі роду Токуґави. У результаті цього, наприкінці 1867 року було видано «[[Указ про реставрацію Імператорського правління]]», за яким проголошувалось створення нового уряду на чолі з імператором, а ідеалом держави визначалась стародавня унітарна і централізована Японія 8 — 108—10 століть. Сьоґунат Токуґава ліквідовувався, а родина Токуґава усувалась від управління країною. Разом із знищенням сьоґунату завершилась 260-літня доба Едо та епоха домінування самураїв у японському політичному житті. Для Японії наступали нові часи [[модернізація|модернізації]] та [[імперіалізм]]у — [[період Мейдзі]].
 
== [[Файл:Alex K Tokugawa mon.png|21px]] Додаткова інформація ==