Волинська трагедія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Wise2 (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
|||
Рядок 21:
Метою дій українських націоналістів на Волині було, насамперед, бажання перешкодити майбутнім претензіям Польського уряду на ці землі (так, як це сталося після завершення Першої світової війни). Крім того, нелояльне до УПА населення було потенційною опорою для [[Третій Райх|Німеччини]] та [[СРСР]]. На початок літа 1943 року сили [[УПА]] на Волині становили, за різними даними, від 3 до 5 тисяч бійців, а наприкінці року досягли 8—12 тисяч. За даними документального обліку командира УПА [[Клячківський Дмитро Семенович|«Клима Савура» (Дмитра Клячківського)]], на січень—лютий 1944 року УПА налічувала 6920 осіб<ref>[http://www.vox-populi.com.ua/home1/novini/zignulimotikuavtorolhovskijivan Зігнули Мотику (автор: Ольховський Іван)]</ref>. Натомість польські партизанські відділи в регіоні нараховували лише 1300 вояків, ще близько 3600 озброєних осіб діяли в базах самооборони. Польська шуц-поліція на службі у нацистів, що брала участь у «[[пацифікація]]х» українських сіл, становила приблизно 2000 осіб, 202-й батальйон польської «гранатової» поліції, який прибув із Генерального губернаторства, налічував — 360 осіб<ref>[http://www.vox-populi.com.ua/home1/novini/zignulimotikuavtorolhovskijivan Зігнули Мотику (автор: Ольховський Іван)]</ref>.
У традиційній польській [[історіографія|історіографії]] тенденційно сприймається як етнічна чистка винятково польського населення; в українській — як «дія у відповідь» на звірства поляків щодо українських цивільних. Ця тема значно більше досліджена з боку польських істориків, які займаються цією проблемою від часу закінчення Другої світової війни.<ref>[http://www.pravda.lutsk.ua/ukr/news/11935/ Книга «Кривава Волинь» розставить усі крапки над «і» в українсько-польському протистоянні?]</ref> Для праць польських істориків характерна тенденція перебільшувати польські жертви<ref>''Сивіцький Микола''. [http://chtyvo.org.ua/authors/Siwicki_Mikolaj/Istoria_polsko-ukrainskykh_konfliktiv_t2/ Історія польсько-українських конфліктів. Том 2. Баланс «боротьби за польськість»]. — С. 18—27.</ref><ref>[http://ukrgazeta.plus.org.ua/article.php?ida=1695 КРИВАВА ВОЛИНЬ]</ref><ref>[http://www.vox-populi.com.ua/home1/novini/zignulimotikuavtorolhovskijivan Зігнули Мотику (автор: Ольховський Іван)]</ref><ref>''[[Косик Володимир|Косик В.]]'' (Париж — Мюнхен). [http://
у роки другої світової війни в історичній науці: демографічний зріз]</ref><ref>[http://www.scribd.com/doc/152333776/%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80-%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9%D1%87%D1%83%D0%BA-%D0%92%D0%A2%D0%A0%D0%90%D0%A2%D0%98-%D0%9D%D0%90%D0%A1%D0%95%D0%9B%D0%95%D0%9D%D0%9D%D0%AF-%D0%92-%D0%A5%D0%9E%D0%94%D0%86-%D0%9F%D0%9E%D0%9B%D0%AC%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%9E-%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%9E%D0%93%D0%9E-%D0%9C%D0%86%D0%96%D0%9D%D0%90%D0%A6%D0%86%D0%9E%D0%9D%D0%90%D0%9B%D0%AC%D0%9D%D0%9E%D0%93%D0%9E-%D0%9A%D0%9E%D0%9D%D0%A4%D0%9B%D0%86%D0%9A%D0%A2%D0%A3-%D0%92-%D0%A0%D0%9E%D0%9A%D0%98-%D0%94%D0%A0%D0%A3%D0%93%D0%9E%D0%87-%D0%A1%D0%92%D0%86%D0%A2%D0%9E%D0%92%D0%9E%D0%87-%D0%92%D0%86%D0%99%D0%9D%D0%98 Володимир Сергійчук. Втрати населення в ході польсько-українського міжнаціонального конфлікту в роки Другої світової війни]</ref>
за рахунок применшення українських жертв, зараховувати загиблих українців від рук поляків, як поляків, що загинули від рук українців<ref>''Ольховський І.'' Кривава Волинь. — К. — 248 с.</ref> та включати до числа польських жертв інших людей частково навіть не польської національності, які загинули за зовсім інших обставин і які не мали стосунку до Волинської трагедії<ref>[http://www.viche.lutsk.ua/do-porozuminnya-shodo-volynskoyi-tragediyi-cherez-zvynuvachennya-id13984/ До порозуміння щодо Волинської трагедії… через звинувачення?]</ref>. Українські історики переважно почали досліджувати цю тему після проголошення Україною незалежності.
| |||