Світова організація торгівлі: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Olvin (обговорення | внесок) Скасування редагування № 18290318 користувача 195.16.77.205 (обговорення) |
м правопис, replaced: 0-і → 0-ті , торгівельний → торговельний (5) за допомогою AWB |
||
Рядок 6:
]]
'''Світова організація торгівлі''' ('''СОТ''') ({{lang-en|World Trade Organization, WTO}}) — це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 161 країна, на долю яких припадає більше 96% обсягів світової торгівлі; її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань -членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації. Після приєднання ряду країн, які зараз є кандидатами на вступ, у рамках СОТ здійснюватиметься майже весь світовий
За останні роки значно розширилася сфера діяльності СОТ, яка на сьогодні далеко виходить за рамки власне торговельних стосунків. СОТ є потужною і впливовою міжнародною структурою, здатною виконувати функції міжнародного економічного регулювання. Членство у СОТ стало на сьогодні практично обов'язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство.
Рядок 112:
# Неможливо провести чітку межу між впливом вільної торгівлі на споживачів, виробників і державу. Зниження торговельних бар'єрів сприяє росту торгівлі, що веде до підвищення як державних, так і особистих доходів.
# У довгостроковій перспективі розвиток торгівлі веде до підвищення зайнятості в експортних галузях економіки, хоча короткострокове скорочення робочих місць у результаті конкуренції вітчизняних виробників із закордонними практично неминуче. Однак протекціонізм не вирішує проблеми зайнятості. Навпаки, підвищення торгових бар'єрів викликає зниження ефективності виробництва і якості вітчизняної продукції, що за умови обмеження імпорту веде до зростання цін, негативно позначається на обсягах продажу та, з рештою, на кількості робочих місць. Така ситуація склалася, наприклад, у 1980-
# Застосування принципів СОТ дозволяє підвищити ефективність зовнішньоекономічної діяльності держави за рахунок зменшення тарифних і нетарифних торговельних бар'єрів. Недискримінаційний підхід, передбачуваність і прозорість економіки приваблюють партнерів і підвищують товарообіг, сприяють оптимізації діяльності і зниженню витрат компаній, створенню сприятливого клімату для торгівлі та інвестицій, припливу капіталу у країну.
Рядок 146:
За загальним правилом ст. 8.5 передбачає наявність трьох пеналістів однак за погодженістю сторін можливе збільшення їх кількості до п'яти. Стаття 8.6 передбачає, що Секретаріат СОТ має запропонувати кандидатури членів панелі сторонам по справі, причому останні можуть ветувати запропоновані кандидатури лише за наявності об'єктивних обставин. Однак, на практиці сторони по справі рідко мають можливість відхилити запропонований склад панелі. Крім того, якщо сторона чи сторони по справі не погоджуються з потенційним запропонованим їм складом панелі на протязі 20 днів з моменту коли була заснована панель то кожна зі сторін має право вимагати від Генерального Директора СОТ остаточно визначити склад панелі.
Члени панелі повинні мати достатню кваліфікацію та знання права СОТ, бути фахівцями у питаннях вирішення суперечок чи міжнародними
Формально, рішення панелі по справі має рекомендаційний характер для ОВС, однак такі «рекомендації» можуть бути відхилені лише за умов «негативного консенсусу» усіх членів ОВС СОТ. Тобто, якщо усі члени СОТ будуть проти такої «рекомендації».
Рядок 162:
=== Апеляційний розгляд ===
Кожна апеляційна заява розглядається трьома членами АО. АО складається з сіми членів які назначаються ОВС на чотири роки. Член АО може лише раз бути переобраним на другий строк. Крім того, членом АО може бути лише відома у професійних кругах людина, яка має достатній авторитет та довіру. Також члени АО мають бути фахівцями з права СОТ та добре розумітися у міжнародних
На відміну від члена панелі, який може бути представником незацікавленої у спорі держави, член АО не може бути якимось чином пов'язаним із державною службою, тобто не може бути на посаді держслужбовця жодної з держав.
Рядок 194:
=== Історія переговорного процесу зі вступу України до СОТ ===
В радянському минулому Україна була членом [[Рада економічної взаємодопомоги|Ради економічної взаємодопомоги]] (РЕВ) — аналога GATT країн [[Варшавський договір|Варшавського пакту]]. У незалежній Україні приєднання до СОТ був одним з пріоритетів зовнішньоекономічної політики України і розглядався як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення передбачуваного та прозорого середовища для залучення іноземних інвестицій, що відповідає національним інтересам України. На початку [[2005]] року Президент [[Віктор Ющенко]] проголосив приєднання України до Світової організації торгівлі одним із першочергових пріоритетів зовнішньоекономічної політики на 2005 рік. Членство в СОТ було також умовою [[Європейська комісія|Європейської комісії]] для початку переговорів щодо створення спільної
Загалом процес приєднання України до СОТ передбачав дві головні складові:
Рядок 269:
* [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/App/2011_42/Chibisov.pdf Чибісов Д. М. «Процедура вирішення спорів в рамках Світової організації торгівлі: теорія і практика»]
* Чибісов Д. М. «Право Світової організації торгівлі як навчальна дисципліна: про необхідність уніфікації характеристик дисципліни» сс. 451–457 // Актуальні проблеми держави і права: збірник наукових праць. Вип. 62;— Одеса : Юридична література, 2011. — 756 с.
* [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Pupch/2010_4/YYYY_NN/78P.pdf Чибісов Д. М. «Україна та Світова організація торгівлі: питання узгодження бізнес-інтересів та державної
* Чибісов Д. М. «Окремі теоретичні аспекти щодо переосмислення механізму управління фінансово-економічною безпекою підприємства в умовах вступу України до СОТ» сс. 109–110// Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції «Фінансово-економічна безпека в Україні: стан та перспективи розвитку», 24 грудня 2010 р. — Одеса: ОДУВС, 2010. — 188 с.
* Цанько Я. О. Основна мета та завдання створення СОТ та її роль у міжнародній торговельній системі / Я. О. Цанько, Ю. С. Козинець // Митна справа. – 2015. – С. 10-14.
| |||