Маркетинг: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Bot Gluck (обговорення | внесок)
м →‎Угода (продаж): правопис, replaced: експерементальність → експериментальність за допомогою AWB
Bot Gluck (обговорення | внесок)
м правопис, replaced: 0-і → 0-ті (4), торгівельної → торговельної (8) за допомогою AWB
Рядок 54:
Перші форми маркетингової діяльності (визначення цінової політики та реклама) можна зустріти на початку становлення та розвитку товарно-грошових відносин.<ref name="allbest"/> Інформація про рекламу товару зустрічається як у Давньому Єгипті, так й у державах Міжріччя.
 
У [[1650]]&nbsp;р. один з членів японської торгівельноїторговельної фірми «Міцуї» відкриває у Токіо щось на кшталт універсального магазину, в якому він вперше використовує деякі з основних принципів маркетингу, як-от: збір інформації щодо попиту та пропозиції для різних товарів, попереднє замовлення на виробництво популярних товарів, існування гарантійного терміну, протягом якого покупець має право повернути товар та отримати назад свої гроші, реклама тощо.
 
Теоретичні основи маркетингу як самостійної науки, що існує на стику економіки, етики, соціології та психології були створені американцем Сайресом МакКорміком ({{lang-en|Cyrus Hall McCormick}}, [[1809]]–[[1844]]&nbsp;р.р., в історії він більше відомий як конструктор першого [[Комбайн (у сільському господарстві)|комбайна]]). Маючи лише технічну освіту, він створив такі напрямки маркетингу, як вивчення та аналіз ринку, розробив основні засади та принципи вибору цінової політики та сервісу, що призвело до процвітання його фірми «Інтернешнл Харвестер».
 
Поняття маркетингу виникло у США на початку [[20 століття|XX&nbsp;ст.]] В цей час величезний інтегрований американський ринок після промислової революції потребував нових підходів. Маркетинг як дисципліна викладається в американських університетах з [[1902]]&nbsp;р. (Пенсильванський університет). В Європі перша кафедра маркетингу була відкрита у [[1977]]&nbsp;р. в Цюрихському університеті. Після кризи надвиробництва (30-іті роки [[20 століття|XX&nbsp;ст.]]) американські фірми починають звертатися до концепції маркетингу. Цілеспрямовані кроки в галузі системного підходу до маркетингу було зроблено в 50-іті роки. У 60-іті роки маркетинг перетворився на активний багатофункціональний засіб вирішення довгострокових комерційних задач. У 80-іті роки він набув нового соціального звучання.
 
Одним з найбільш відомих українських науковців, що зробили вагомий внесок в маркетингову науку, зокрема у банківський маркетинг, є [[Брітченко Ігор Геннадійович]]&nbsp;— доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України.{{fact}}
Рядок 507:
* Навчальні програми ({{lang-en|training programs}}), коли співробітники дистриб'юторської мережі вчаться продавати товар;
* Додаткова комісія, яка виплачується співробітникам дистриб'юторської мережі напряму ({{lang-en|push money}} або ''spiffs'');
* ТоргівельніТорговельні знижки ({{lang-en|trade discounts}} або ''functional discounts'')&nbsp;— додаткові платежі дистриб'юторській мережі для того, щоб нею виконувалися певні додаткові функції.
 
=== Дистриб'юція / канали розподілу, прямі та непрямі канали, гуртова торгівля, роздрібна торгівля ===
: ''Див. також '''[[Дистрибуція (логістика)]]'''.''
'''Кана́ли дистриб'ю́ції''' (або '''дистрибу́ції''') чи '''кана́ли розпо́ділу'''&nbsp;— торгівельніторговельні мережі, що переміщують товари (продукти та послуги) від виробників до споживачів.
До ключових функцій каналів розподілу належать:
Рядок 532:
 
* Забезпечення певного асортименту товарів і послуг (середній супермаркет пропонує приблизно 15 тис. найменувань товарів більш як від 500 виробників).
* Дроблення партій товару, що надходять у роздрібну торгівельнуторговельну мережу.
* Зберігання запасів.
* Забезпечення сервісу (послуги споживачам, які полегшують процес купівлі і використання товарів).
Рядок 995:
'''Бренд'''&nbsp;— це уявні образи товару, збережені в пам'яті зацікавлених груп споживачів. Бренд виконує функцію ідентифікації та диференціації, він визначає поведінку споживача під час вибору товару (продуктів та послуг)<ref>За проф. Францом-Рудольфом Эшем ({{lang-de|Franz-Rudolf Esch}}, кафедра маркетингу університету м. Гіссен, Німеччина), директором Інституту дослідження брендів і комунікацій.</ref>.
 
'''Бре́ндінг'''&nbsp;— це діяльність зі створення тривалої прихильності до товару на основі спільного впливу на споживача рекламних повідомлень, товарної марки, пакування, матеріалів для стимулювання збуту та інших елементів комунікації, об'єднаних певною ідеєю та фірмовим оформленням, які виокремлюють товар серед конкурентів і створюють його образ. Брендінг об'єднує творчі зусилля рекламодавця, рекламної агенції, торгових фірм та посередників у широкомасштабному впливові на свідомість споживача бренд-іміджу&nbsp;— персоніфікованого позитивного образу торгівельноїторговельної марки на основі науково обґрунтованих висновків маркетингових досліджень. На думку Девіда Огілві ({{lang-en|David Ogilvy}}), «товаровиробник, який присвячує свою рекламу створенню найсприятливішого образу і відмінності свого бренду від конкурентів, завоює найбільшу частку ринку і довго одержуватиме максимальний прибуток».
 
Брендінг допомагає:
Рядок 1587:
* ігровий (оригінальний текст, найчастіше діалог, у якому 2 або 3 учасники презентують інформацію; містить звукові спецефекти, складніший звукомонтаж);
* музичний (джингл; оригінальна музика, оригінальний текст (вірші до рекламної пісні або римовані фрази з назвою продукту / назвою компанії / слоганом / телефоном), 1-2 професійних акторів або співаків, спецефекти, складний звукомонтаж);
* іміджевий (найчастіше музичний ролик; відсутні телефони, адреси, реклама спрямована лише на торгівельнуторговельну марку, продукт, його запам'ятовуваність і впізнавання).
 
=== Зовнішня реклама&nbsp;— out-of-home ===
Рядок 1764:
: ''Див. також '''[http://www.womma.org/ Word of Mouth Marketing Association]'''.''
 
'''Ма́рке́тинг по́голосу''', '''ма́рке́тинг пліто́к''', '''«ворд оф ма́ус»''' ({{lang-en|Word of mouth, Buzz Marketing}})&nbsp;— заходи з комунікації, які передбачають передачу інформації про торгівельнуторговельну марку або товар індивідуально від однієї людини до іншої (або до певної групи людей) під час розмови, телефонної розмови, у блоґах, через електронну пошту, поширюючи інтернет-фільми тощо.
 
«Ворд оф маус» є однією з найефективніших форм стимулювання збуту, оскільки споживачі зазвичай більше довіряють позитивній характеристиці товару від своїх знайомих, людей свого кола тощо, ніж, наприклад, рекламі. Найголовнішими формами контакту у «ворд оф маус» є індивідуальний контакт та інтернет (наприкрад, блоґи чи Веб 2.0).
Рядок 1773:
* '''Вірусний маркетинг''' ({{lang-en|viral marketing}})&nbsp;— створення веселих і цікавих повідомлень, які позитивно сприймаються споживачами. Часто це повідомлення, що розсилаються електронною поштою, або інтернет-фільми.
* '''Блоґінг''' ({{lang-en|Brand blogging}})&nbsp;— створення блоґів та участь у блоґосфері, обмін цінною інформацією між учасниками блоґінгу.
* '''Community marketing'''&nbsp;— створення та підтримка нішевих цільових груп (спільнот), яких може зацікавити певна торгівельнаторговельна марка ([[User Group|групи користувачів]], фан-клуби, інтернет-форуми тощо).
* '''Product seeding''' (дослівно&nbsp;— {{lang-uk|сіяння товару}})&nbsp;— надання товару&nbsp;— часто безкоштовно&nbsp;— впливовим людям (представникам влади, журналістам, відомим блоґерам тощо).
* '''Cause marketing'''&nbsp;— заохочення обговорення соціальних питань, щоб отримати підтримку людей, які вважають це питання в важливим.