Справжні тихоходи: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shkod (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
м →Екологія: правопис, replaced: Експерементально → Експериментально за допомогою AWB |
||
Рядок 74:
Більшість відомих видів тихоходів населюють найрізноманітніші шпаруваті субстрати різних [[біотоп]]ів суходолу: листяну та хвойну підстилку в лісах, ґрунт, [[лишайники]] та [[мохи]], у тому числі й такі, що ростуть на скелях, деревах, стічних жолобах дахів тощо. Частка [[субсирати|субсиратів]] перебуває постійно у воді, але для більшості з них характерні зміни висихання та зволоження, при цьому оптимальним для активного життя тихоходів є наявність водяної плівки або крапельної води, в якій тіло тварини з усіх боків обтягнене водою. У разі висихання субстрату тихоходи не гинуть, а переходять у стан прихованого життя ([[криптобіоз]]у). При цьому тварина зменшується в об'ємі, її кінцівки втягуються, еластичні ділянки кутикули стягуються, утворюючи характерні складки, і тихохід набуває вигляду мікроскопічного барильця. Важливою умовою подальшого зберігання життєздатності тихоходів є повільне висихання субстрату й повільний перехід у стан криптобіозу. Після того як тварини знову потрапляють у воду, вони досить швидко оживають. Час, необхідний для відновлення життєдіяльності, залежить від тривалості висихання. Так, [[Macrobiotus coronifer]] після дев'ятимісячного висихання оживають через 25 хв, після 15-місячного — через 35 хв, а після 22-місячного — через добу.
== Примітки ==
|