Підзамче (станція): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Категорія:Залізничний транспорт Австро-угорської імперії → [[Категорія:Залізничний транспорт Австро-Угорської ім за допомогою [[Project:AW... |
|||
Рядок 53:
{{Львів — Красне}}
{{Львів — Ківерці}}
'''Ста́нція «Підза́мче»''' (також відома, як '''Львів-Підзамче''') — залізнична станція [[Львівська залізниця|Львівської залізниці]] у [[Львів|Львові]], у місцевості [[Підзамче (Львів)|Підзамче]], на лініях [[Львів (станція)|Львів]] — [[Сокаль]] і Львів — [[Красне (смт)|Красне]] (Львів — [[Золочів (місто)|Золочів]]/Львів — [[Броди]]).
Розташована на висоті 264,88 метрів над рівнем моря, на відстані 7 км від [[Залізничний вокзал (Львів)|головного залізничного вокзалу]] Львова.
Офіційно станція Підзамче нині вважається вантажною, однак на ній зупиняються всі приміські потяги, що курсують у напрямку [[Здолбунів|Здолбунова]], [[Червоноград]]а і [[Тернопіль|Тернополя]].
На станції здійснюється прийом і видача повагонних та малих вантажів і відправлень, продаються пасажирські квитки<ref>[http://www.translogist.ru/railway_stations.asp?st_id=7378 ПОДЗАМЧЕ.] Інформаційний ресурс «ТрансЛогист» {{ref-ru}}</ref>.
Рядок 64:
== Історія ==
Станція Підзамче була збудована на лінії Львів — [[Броди (станція)|Броди]] на вимогу [[Львівська міська рада|Львівського магістрату]], між підніжжям [[Замкова гора (Львів)|Замкової гори]] та [[Вулиця Богдана Хмельницького (Львів)|вулицею Жовківською (нині — Богдана Хмельницького)]], частково на землях колишнього цвинтаря «[[Папарівка (цвинтар)|Папарівка]]». Споруда вокзалу була виконана з використанням геометричних форм у стилі [[неоренесанс]]у.
Регулярний рух потягів у напрямку [[Броди|Бродів]] та кордону з [[Російська імперія|Російською імперією]] розпочався [[12 липня]] [[1869]] року<ref>{{книга |автор = Ірина Котлобулатова|частина = [[Енциклопедія Львова]]|заголовок = Залізничні вокзали|оригінал = |посилання = |відповідальний = Андрій Козицький|видання = |місце = Львів|видавництво = Літопис|рік = 2008|том = 2|сторінки = 381-382|сторінок = 608|серія = |isbn = 978-966-7007-69-0|тираж = }}</ref>.
Рух у напрямку [[Золочів (місто)|Золочева]], [[Тернопіль|Тернополя]] і [[Підволочиськ]]а розпочався у [[1871]] році.
З [[1909]] року потяги почали курсувати також у напрямку [[Підгайці]]в.
У [[1908]] — [[1909]] роках вокзал було реконструйовано за проектом, виготовленим під керівництвом голови дирекції Львівської залізниці Станіслава Рибіцького. У стилістиці нового вокзалу, двоповерхового будинку з центральним [[ризаліт]]ом, було збережено неоренесансну стилістику первісної споруди<ref>{{книга |автор = |частина = [[Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст.]]|заголовок = Архітектура початку ХХ століття (1900-1918)|оригінал = |посилання = |відповідальний = Під ред. [[Бірюльов Юрій Олександрович|Бірюльова Ю. О]]|видання = |місце = Львів|видавництво = Центр Європи|рік = 2008|том = |сторінки = 457-458|сторінок = 720|серія = |isbn = 978-966-7022-778|тираж = }}</ref>.
Під час [[Українсько-польська війна 1918—1919|Польсько-української війни 1918–1919 років]] навколо станції велися запеклі бої. Вокзал станції був сильно пошкоджений і під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]]; його відбудова завершилася лише у [[1947]] році.
У [[1966]] році станцію електрифіковано [[Змінний струм|змінним струмом]] у складі ділянки [[Львів (станція)|Львів]] — [[Красне (станція)|Красне]].
Біля станції було знайдено рештки 602 тіл мешканців [[Бессарабія|Бессарабії]] та [[Буковина|Буковини]] — жертв [[Голодомор в Україні 1946—1947|голодомору]] і репресій 1946 — 1947 років, останки яких були перепоховані на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]]<ref>[https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96_1946%E2%80%941947&stable=0#mediaviewer/File:%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D1%96%D0%B2_602_%D1%82%D1%96%D0%BB_%D0%BC%D0%B5%D1%88%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B2_%D0%91%D0%B5%D1%81%D1%81%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%96%D1%97_%D1%82%D0%B0_%D0%91%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8_%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2_%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D1%83_%D1%96_%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9.jpg Перепоховання останків 602 тіл мешканців Бессарабії та Буковини жертв голодомору і репресій]</ref>.
== Пасажирське сполучення ==
У [[2009]] — [[2010]] роках станція була одним з кінцевих пунктів слідування [[Львівський міський рейковий автобус|львівського міського рейкового автобуса]].
З 10 липня 2016 року на станції Підзамче зупинятиметься швидкісний поїзд [[Інтерсіті+]] № 741/742 «[[Дарниця (станція)|Дарниця]] — [[Трускавець]] — [[Дарниця (станція)|Дарниця]]»<ref>[http://intercity.uz.gov.ua/?p=2756 З 10 липня 2016 року пасажири, які подорожують до Львова швидкісним поїздом № 741/742 Дарниця — Трускавець — Дарниця, зможуть скористатися новою зупинкою по станції Підзамче]</ref>.
Рядок 103:
{{Транспорт Львова}}
{{Роздільні пункти Львівської дирекції ЛЗ}}
{{Railway-stub}}▼
[[Категорія:Архітектура Львова]]
[[Категорія:Транспорт Львова]]
[[Категорія:Станції Львівської залізниці]]
[[Категорія:Львівська залізниця]]
[[Категорія:Залізничний транспорт Австро-
▲{{Railway-stub}}
| |||