Вікіпедія

Зобов'язальне право: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Зобов'яза́льне пра́во''' — підгалузь [[Цивільне право|цивільного права]], [[Норма права|норми]] якої регулюють [[Правовідносини|відносини]] [[майно]]вого обігу, що виникають при переході матеріальних та інших благ від однієї [[особа|особи]] до іншої.
 
Норми зобов'язального права об'єднані в окрему книгу Цивільного кодексу України<ref>[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/435-15/paran2641#n2641 Книга 5, ст. 509-1215. Зобов'язальне право. Цивільний кодекс України]</ref>, яка регулює загальні засади встановлення, виконання та припинення зобов'язань, правові наслідки їхїхнього порушення, а також окремі види зобов'язань (договорів).
 
== Характеристика зобов'язального права ==
Майнові відносини, врегульовані нормами [[Цивільне право|цивільного права]], набувають характеру цивільно-правових зобов'язальних відносин або цивільно-правових зобов'язань. Разом зіз тим, термін «'''зобов'язання'''» вживають і в іншому значенні, розуміючи під зобов'язанням обов'язок, борг якоїсь особи. Зобов'язанням також називають документ (боргову розписку), в якому зафіксовано чийсь обов'язок, наприклад, повернути позикову суму грошей.
 
=== Поняття ===
Зобов'язальним правом регулюються виключно відносини [[Економіка|економічного]] обороту, тобто ті, що виникають при переході від однієї особи до іншої таких матеріальних та інших благ, які набули ''форми товару''. Товарної форми можуть набувати не тільки [[річ|речі]], а й інші види об'єктів, наприклад, послуги, майнові права, деякі нематеріальні блага, зокрема результати творчої діяльності, [[інформація]] тощо.
 
Норми зобов'язального права опосередковують [[Правовідносини|відносини]] щодо придбання [[майно|майна]] у власність, передачі майна ув користування, виконання робіт, надання [[послуги|послуг]], використання об'єктів права [[Інтелектуальна власність|інтелектуальної власності]] та ін.
Вони також, визначають порядок переходу [[Майно|майна]] від продавця до покупця за [[Договір купівлі-продажу|договором купівлі-продажу]]; від наймодавця до наймача за договором найму; порядок виконання підрядником робіт за [[Договір підряду|договором підряду]]; надання послуг за [[Договір про надання послуг|договорами про надання послуг]] тощо.
 
Рядок 68:
* за регресним зобов'язанням перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання <ref>ч. 6, ст. 261, Цивільного кодексу України.</ref>.
 
У житті виникають ситуації, коли боржник уз силууваги тихна аботі іншихчи обставинті обставини не може виконати свого обов'язку, тому длязадля задоволеннявдоволення вимог кредитора залучаються інші особи. На цій підставі ву цивільному праві виокремлюють ''основні'' та ''субсидіарні зобов'язання''. ''Основне зобов'язання'' є необхідною передумовою ''субсидіарного зобов'язання'', оскільки останнє є додатковим до нього і виникає тільки у випадку невиконання або часткового виконання ''основного зобов'язання''. Таким чином, основне та субсидіарне зобов'язання співвідносяться як основне та додаткове.
 
Сторонами у зобов'язанні можуть виступати як фізичні, так і юридичні особи приватного та публічного права, тобто всі учасники цивільних відносин, зазначені в ст. 2 Цивільного кодексу. Разом з тим, норми актів цивільного законодавства можуть містити певні обмеження щодо суб'єктного складу окремих видів зобов'язань. Вказане головним чином стосується зобов'язань, які виникають на підставі договору.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Зобов%27язальне_право