Вікіпедія

Війна Босін: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
в якості → як, стиль
Рядок 64:
=== Ліквідація сьоґунату Токуґави ===
[[Файл:Taiseihoukan.png|thumb|250px|right|Токуґава Йосінобу у [[замок Нідзьо|замку Нідзьо]] оголошує своїм підлеглим рішення повернути верховенство влади в Японії імператору]]
[[Файл:SatsumaPalaceDestruction.jpg|thumb|right|250px|Спалення резиденцїрезиденції [[даймьо]] [[Сацума-хан]]у в Едо військами сьоґунату]]
 
У [[1864]] році сили сьоґунату разом з військами володінь [[Айдзу-хан]] та [[Сацума-хан]] здійснили каральний похід проти лідера антиурядових сил у [[Західна Японія|Західній Японії]] — [[Тьосю-хан]]у. Останній капітулював, але невдовзі знову почав підтримувати невдоволених режимом. В той же час на антисьоґунатівські позиції перейшов союзник уряду — Сацума-хан, який очолили нові керівники [[Сайґо Такаморі]] та [[Окубо Тосіміті]]. У [[1866]] році Сацума та Тьюсю уклали таємний союз, головною метою якого було повалення сьогунату.
 
Наприкінці [[1866]] року Японія отримала нового [[Імператор Мейдзі|Імператора Мейдзі]] та сьоґуна [[Токуґава Йосінобу]]. Останній вважав сьоґунат застарілим і планував створити новий колегіальний уряд з усіх японських [[даймьо|регіональних володарів]] на чолі з Імператором, в якому голови роду Токуґава продовжували би утримувати реальну владу в якостіяк прем'єр-міністраміністри. У жовтні [[1867]] року Йосінобу повернув Імператорському двору посаду сьоґуна і повноту політичної влади Імператору Японії, сподіваючись стати прем'єром<ref>Satow, Ernest (1968). A Diplomat in Japan ст. 282</ref>. Проте антисьоґунатівські кола вирішили скористатися цим та запропонували монарху заслати Йосінобу, конфіскувавши усі землі роду Токуґави<ref>Satow, Ernest (1968). A Diplomat in Japan ст. 286.</ref>. У результаті цього, наприкінці [[1867]] року було видано «[[Указ про реставрацію Імператорського правління]]», за яким проголошувалась ліквідація сьоґунату, усунення роду Токуґава від управління країною і створення нового уряду на чолі з Імператором<ref>Keene, Donald (2005). Emperor of Japan: Meiji and His World Keene, ст. 120–121</ref>. [[3 січня]] [[1868]] року війська Сацума-хану, Тьосю-хану та Тоса-хану зайняли Кіото та здобули контроль над імператорським палацом.
 
[[17 січня]] [[1868]] року Йосінобу заявив, що не визнає цього указу, та попросив Імператора скасувати його<ref>Keene, Donald (2005). Emperor of Japan: Meiji and His World ст. 124.</ref>. [[24 січня]] сьоґун почав готуватися до захоплення [[Кіото]].
Рядок 81:
[[Файл:TobaEncounter.jpg|міні|праворуч|250пкс|Штурм міста [[Тоба]]. Війська сьоґунату ліворуч, Сацуми&nbsp;— праворуч]]
 
В кінціНаприкінці січня вірні екс-сьоґуну війська вирушили на [[Кіото]]. Вони складалася з 15 тисяч вояків [[Кувана-хан]]у, [[Айдзу-хан]]у та окремих підрозділів [[Сінсенґумі]]. Деякі загони були вишколені французами і мали новітнє озброєння, але більша частина війська була самурайським ополченням з холодною зброєю та гнотовими рушницями.<ref name="keene125"/> Їм протистояли сили Сацуми, Тьосю і Тоси, що складалася з 3 тисяч добре озброєних та навчених солдат. Вони були озброєні найновішими [[Гаубиця|гаубицями]], [[Гвинтівка|гвинтівками]] та [[Кулемет Ґатлінґа|кулеметами Ґатлінґа]].
 
[[27 січня]] [[1868]] року обидві армії зійшлися біля містечок [[Тоба (місто)|Тоба]] та [[Фусімі]] на півдні Кіото. В перший же день битви виявилася помітна перевага військ Сацуми, Тьосю і Тоси. Самурайське ополчення не зуміло скористатися своєю чисельністю і відступило після серії безуспішних атак. [[28 січня]] Імператор визнав сили Сацуми, Тьосю і Тоси Імператорською урядовою армією і призначив її командувачем принца [[Комацу Акіхіто]]; водночас Йосінобу та всіх його прибічників було офіційно проголошено ворогами трону. Це значно деморалізувало стан військ екс-сьоґуна, які відтепер були проголошені поза законом<ref>Keene, Donald (2005). Emperor of Japan: Meiji and His World ст. 126–127.</ref>. Опівдні [[29 січня]] Імператорська урядова армія почала загальний наступ і розбила противника. Відступаюче самурайське ополчення збиралося укріпитися в [[Замок Уодо|замку Уодо]], але [[5 лютого]] володар [[Уодо-хан]]у, який раніше підтримував Йосінобу, перейшов на бік Імператорського уряду. [[6 лютого]] на сторону Імператора перейшов також господар [[Цу-хан]]у<ref>Hagiwara, Kōichi (2004). 図説 西郷隆盛と大久保利通 ст. 42</ref>.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Війна_Босін