Богдан Ружинський: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 89:
=== Похід на [[Євпаторія|Козлов]] [[1575]] ===
Гетьман дав наказ обходити Гори, щоб узяти [[Бахчисарай]] та [[Євпаторія|Козлов]], але біля р. Солгир козаки зустріли ханських послів із проханням замирення та дорогими подарунками. За укладеними умовами, татари звільнили всіх християн з неволі, дістали від татарів 713 бранців. З величезними трофеями та славою Гетьман повернувся
=== Значення військового походу козаків [[1575]] ===
== Військовий похід козаків [[1576]] ==
У цей
=== Похід через [[Анатолія|Анатолію]] [[1576]] ===
Рядок 103:
Гетьман відрядив 3000 козаків і з ними [[Осавул]]а Запорізького Нечая. А сам пішов у [[Крим]]ські степи, без перешкод перейшов їх біля [[Перекоп]]ської лінії, вийшов у землю [[Дон]]ських козаків. Вони дружньо прийняли гетьмана та також надали допомогу, особливо під час переправи через Дін і потім за [[Кубань]]. Далі гетьман із козаками пройшов Черкеські землі, [[черкеси]] їх мирно пропускали й продавали їм худобу та провіант.
За [[Кубань|Кубанню]] [[Гетьман]] почав військові дії проти народів, що були в васальній залежності від османів і змушений був мечем і вогнем нищити всю їхню країну; людність, не бувши готова до військових дій, розбігалася. Запоріжці в той час робили напади на прибережні зони. Таким чином повоювавши всю [[Мала Азія|Анатолію]], Гетьман підійшов до [[Трапезунд]]у й [[Синоп]]у, спалив і знищив
=== Похід через Європу [[1576]] ===
Підійшов далі з військом до протоки. Османи спасалися через протоку [[Стамбул|Констятинополя]] тікаючи в місто. Знищивши Азіацьке [[побережжя]], козаки переправились у Європейську частину Османскьої імперії й увійшли на землі Болгарії. Отримавши там допомогу, Гетьман з їхньою допомогою пройшов до Дунаю й тут, отримавши від болгар повідомлення, що османи напали на [[Сербія|Сербію]] й ін. християнські [[Бановина|Банатства]], Гетьман вирішив повернутися й
=== Помста за Гетьмана [[Іван Свирговський|Івана Свирчовського]] під [[Кілія|Килією]] [[1576]] ===
На здобутих запорізьких чайках та кораблях Гетьман Ружинський переплив Дунай між [[Варна|Варною]] та [[Сілістра|Силістрією]], ввійшов на землі [[Молдавія|Молдавії]] та на світанку взяв османську фортецю [[Кілія|Килію]]
У [[1675]] році козаки погрожували повторити такі походи на [[Кримський півострів|Крим]] і Малу Азію.
Рівно через сто років після цього, як пише «Літопис Самовидця»,
Чутки про нового козацького ватажка дійшли до [[Москва|Москви]]. Московський цар [[Іван IV Грозний]] у 1575 році послав на [[Запорозька Січ|Січ]] царську грамоту, де пропонував козакам московську службу та багаті подарунки. Цар просив виступити проти орди татар, які напали на [[Московське князівство|Московщину]] і вчинили страшні пожежі, захопили 35 000 бранців.
Рядок 124:
Внесено зміни в склад козацької старшини: він додав 2 Генеральних [[Осавул]]и і Генерального [[Бунчужний|Бунчужного]], полкам надано по одному судді, писареві, тобто суди і права поділились на військові та шляхецькі. Гетьману надано [[Батурин]] — гетьманську столицю і [[Трахтемирів]] — як місце перебування старшини. Стефан Баторій визнав козацьку силу, бо розумів, що запорозьке військо — міцний щит для кордонів Речі Посполитої.
Гетьман мав свою старшину (Генеральний штаб): 2 Обозних, 2 писарі, 2 судді, 4 Осавули. Кожний полк мав Полковника і кожний полковник мав свій штаб — Полковницьку старшину, кожна сотня мала свого Сотника і кожний кіш свого Отамана.
{{lang-uk|...Еднак справа до ных належыть о бремени воина и маетку его двыжымого, донели же хто казакуе и впысан в реестры войсковыи; а за повроченьем в повиты и околыци, судытыся воны учнуть в судах повитовых и гродских, яко стан шляхетный; шляхетство Русское в чынах, урядах и реестровом козацстви знайдуючоесь, едность и равенство имуть с шляхетством Польским и Лытевским, якоже зьедноченье Руси с Польшою и Лытвою улажено есть и утверждено, и мы то подтверждаем и заховуем Трыбуналу Русскому. Отправовать дила свои по прылычности в новосозданном гроди нашом Батурыни, а як потреба укажет, то и в [[Черкаси|Черкасах]]; теж и Гетьманови Русскому резыдовать в тым городи, а в Черкассах миты намистныка с своего из Генералытета войскового, який мы значне розшырылы и заоздобылы, умножыв и классы товарыства Бунчукового, Войскового и Значкового, яким помищатысь под бунчуком и пры полковых хоругвах; а бунчук мы жалуем Гетману, на знак звытяжства его з войском своим над народом Азиатычным, от кого и клейнод сей добут працею Гетманского и кровию козацкою.»}}
Рядок 138:
=== Організація від Стефана Баторія козацького війська ===
Щоб використати козаків для держави Стефан Баторій увів «прикордонну службу» на Дністровських островах; це були: 6 козацьких полків по 1000 в кожному, кожному козакові назначали платню по дукату на рік і кожух, крім того в разі військових походів за межами країни провіант, з цих 6 полків 2 (2000) мали
Крім того, [[Трахтемирів]] з монастирем був призначений, як місце перебування «генерального штабу» гетьмана та як зимівник, разом з ним були надані 20 миль вільних земель по праву сторону Дністра і крім того
[[Переяслав-Хмельницкий|Переяслав]], [[Біла Церква]], [[Корсунь-Шевченківський|Корсунь]], [[Черкаси]], [[Чигирин]]. В цих містах резидували полковники з полковницькою старшиною, ці міста були одночасно і зимівниками. Гетьман Ружинський отримав, як резиденцію, [[Трахтемирів]] разом з монастирем і тут мав бути заснований військовий шпиталь для інвалідів, які були покалічені на війні.
Кошовим Отаманом був на той час Павлюк. Ці 6 полків мали окремий реєстр. Гетьмана обирало товариство, але король залишив за собою право підтверджувати цей вибір.
Рядок 149:
== Трагічна загибель Гетьмана Ружинського при взятті [[Каховка|Аслам-Кермен]] [[1576]] ==
У [[1576]] році Богдан Ружинський звернув увагу на османський форпост [[Каховка|Аслам-Кермен]], який був побудований для перекриття козакам шляху з гирла [[Дніпро (річка)|Дніпра]] в [[Чорне море]]. Козаки
== Вшанування пам'яті ==
|