Дубове (Закарпатська область): відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 44:
| голова =
}}{{Otheruses|Дубове}}
'''Дубове́''' ([[Угорська мова|угор.]] ''Dombo'', [[Румунська мова|рум.]] ''Dâmbu'') — селище міського типу [[Тячівський район|Тячівського район]]<nowiki/>у [[Закарпатська область]]. У 1995 році смт. Дубове отримало статус гірського населеного пункту<ref>{{Cite web|url=http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/647-95-%D0%BF|title=Постанова Кабінету Міністрів України: Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських|last=|first=|date=1995|website=http://zakon4.rada.gov.ua|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.
== '''Географія''' ==
Селище розташоване за 37 км на північний схід від районного центру ([[Тячів]]). Через Дубове проходить шосейна дорога Тячів - [[Усть-Чорна]]. Дубове розкинулося на обох берегах річки [[Тересва (річка)|Тересви]], що протікає в ущелині, перетинаючи з півночі на південь [[Полонинський хребет]]. З Дубового починається туристичний маршрут на гору [[Апецька|Апецьку]] (1511 м). Клімат у селищі помірний. Типова архітектура приватних будинків у Дубовому – це маленькі хати з дерев’яними дахами, стіни покриті драницями (дранками), а також з пітварем (відкритим ґанком).
== Населення ==▼
До 1999 року через селище проходила [[вузькоколійна залізниця Тересва — Усть-Чорна]], якою курсували товарні та пасажирські потяги<ref>{{Cite web|url=http://tyachivnews.in.ua/novini/tyachyvschina/8823-ust-chornyanska-vuzkokolyka-storya-ta-mozhlive-maybutnye-zalznic-foto.html|title=Усть-Чорнянська вузькоколійка: історія та можливе майбутнє залізниці|last=|first=|date=06.07.2016|website=http://tyachivnews.in.ua|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.
== Історія ==▼
▲=== '''Населення''' ===
Дубівській селищній раді підпорядковані населені пункти - село Нижній Дубівець і село Вишній Дубівець.
Населення Дубового станом на 2012 рік становило 11 369 чоловік.
== '''Походження назви селища''' ==
В історичних джерелах поселення згадується вперше у XVI столітті. За легендою, назва селища походить від старезних [[Дуб|дубів]], що росли в центрі селища. Напевно, і саме село оточував дубовий [[ліс]]. Найдавнішими жителями Дубового були [[українці]] - селяни-втікачі з низинних районів [[Закарпаття]] і [[Галичина|Галичини]], а також сіл, що лежали північніше річки [[Тиса]]<ref>{{Cite book|title=Очерки по истории закарпатских говоров|last=Дажэ|first=Л.|year=|publisher=|location=|pages=33, 84, 250|language=російською|isbn=}}</ref>.
▲== '''Історія Дубового''' ==
== Видатні люди ==▼
Перші мешканці Дубового займалися [[Землеробство|землеробством]], яке зветься вирубним та підсічно-вогневим. Очищену від дерев землю називали «чертіж». Люди розселялися хаотично, кожна родина мала свій «куток», про що свідчать назви окремих районів селища (наприклад, Бережниківський берег). Починаючи із середини XVII століття такі кутки сполучили вулицями і утворилося [[село]]<ref>{{Cite book|title=Нариси з соціально-господарської історії Підкарпатської Русі|last=Мицюк|first=О.|year=|publisher=|location=|pages=74,75|language=українською|isbn=}}</ref>. (О.Мицюк «Нариси з соціально-господарської історії Підкарпатської Русі, ст.74-75»).
У другій половині XVIІ століття Дубове перейшло у володіння [[Хустський замок|Хустського замку]], а з кінця XVIІ – початку XVIІІ століття належало [[Феодал|феодалу]] Довгаю. За свою пів тисячолітню історію Дубове входило до складу кількох державних утворень – [[Королівська Угорщина|Королівської Угорщини]], [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]], [[Чехословаччина|Чехословаччини]], [[Карпатська Україна|Карпатської України]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]], знаходилося під тимчасовою окупацією боярської [[Румунія|Румунії]] в 1919 році та хортіївської [[Угорщина|Угорщини]] в 1939 – 1944 роках.
За часів панування влади Чехословаччини побудовано корпуси шкіл в урочищі «Вітерна» та селі Нижній Дубовець, прокладено бетонний міст через річку, побудовано лікувальні заклади, народний будинок та залізничну станцію.
Від 1841 року в Дубовому існувало виробництво [[Залізо|залізних]] виробів. Люди виготовляли деталі до плугів, возів, заготовки для лопат, металеві огорожі, які засвідчили свою популярність і поза межами регіону.
За даними 1864 року найчисельніші землевласники Дубового - [[русини]]-українці. В селі функціонувала католицька церква, руська школа. Основні заняття селян – лісозаготівля, землеробство, [[Тваринництво|скотарство]], [[Ремесло|ремісництво]]. В XIХ столітті Дубове стає найбільшим селом Тересвянської долини, а також посилилася експлуатація селян. В ХХ столітті зросли присілки Нижній Дубовець та Вишній (тобто Верхній) Дубовець.
На початку ХХ століття селяни почали виступати проти експлуатації і ці виступи набирали різних форм боротьби. Визвольний рух особливо посилився після [[Перша світова війна|Першої світової війни]]. 22-23 березня 1919 року в Дубовому встановили [[Радянська влада (1917)|Радянську владу]], але вже у квітні 1919 року селище окупували румунські війська, які її повалили. На зміну румунській прийшла чеська влада (1920 рік), яка діяла по 1939 рік. У 1925 році населення взяло участь у виборах до Чехословацького парламенту та сенату.
У 1932 році [[Комунізм|комуністи]] започаткували в Дубовому організацію КПЧ. У 1932 – 1938 роках розпочалися страйкова боротьба селян та масові громадські протести.
У 1937 році в Дубовому розпочалося спорудження мостів через річку Тересва і потік Вишній Дубовець. У 1939 році Дубове зазнало угорсько-фашистської окупації, селу завдали матеріальної шкоди, а також у примусовому порядку забрали до угорської армії близько 210 дубівчан.
23 жовтня 1944 року Дубове визволили від угорської окупації.
У 1959 році відбулося приєднання Краснянської сільської ради. В 1971 році Дубове отримало статус селища.
На початку 1970-х років засновано Закарпатський машинобудівний завод, який через деякий час реорганізувався у вертолітне виробниче об’єднання. На промисловому підприємстві працювало близько 5-ти тисяч дубівчан та жителів навколишніх сіл. В 70-х та 80-х роках побудовано поліклініку, середню та неповну середню школи, поштове відділення, машинобудівний технікум, стадіон.
== '''Охорона здоров’я''' ==
В Дубовому ще за часів Австро-Угорщини функціонувала [[аптека]], яка обслуговувала не лише Дубове, а всі інші довколишні села. Під час окупації міста [[Берегове|Берегова]] фашистськими військами в Дубовому відкрили філіал лікарні Берегова на 30 ліжок. Цей філіал закрили у 1944 році розпорядженням Тячівського окружного народного комітету.
У 1986 році відкрито [[Поліклініка|поліклініку]] на 475 ліжко-місць. У 2001 році дільничну лікарню реорганізовано в районну лікарню №2.
== '''Освіта''' ==
У 1908 році в Дубовому діяла [[церковно-приходська школа]], де навчання велося на угорській мові. До Першої світової війни існували державна і церковна школи. За влади Чехословаччини в селищі працювало три школи. Дві – чеські і лише одна українська.
В період з 1939 року по 1944 роки працювала [[народна школа]]. У 1945 році в Дубовому діяла неповна середня школа та інтернат. У 1977 році відкрито нову Дубівську восьмирічну школу №1 (реорганізована в Дубівську ЗОШ І-ІІІ ступенів №1). Також у 1977 році започатковано музичну школу, реорганізовану в школу мистецтв у 2006 році.
У 1978 році в Дубовому за участі Міністерства авіаційної промисловості заснований Закарпатський машинобудівний [[технікум]]. Це єдиний в Україні навчальний заклад, який навчав людей для авіаційної промисловості [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]].
== '''Релігія та церкви''' ==
В Дубовому можна знайти п’ять діючих православних храмів, дві греко-католицькі церкви, два монастирі (православний та греко-католицький), кілька протестантських громад із своїми храмами та молитовними будинками.
== '''Місцеві святкування''' ==
Кожного року у травні святкують "Проводи на полонини", починаючи з 2002 року<ref>{{Cite web|url=http://www.mukachevo.net/ua/news/view/140371|title=У Дубовому на Тячівщині відбулося свято проводів отар на полонини|last=|first=|date=09.05.2016|website=http://www.mukachevo.net|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.
▲== '''Видатні люди''' ==
* [[Чендей Іван Михайлович]] (1922–2005) — український письменник, перекладач, кіносценарист. Автор сценарію [[Тіні забутих предків (фільм)|«Тіней забутих предків»]] (1964).
[[Файл:Водохресна ніч).jpg|thumb|Водохресна ніч)
фотограф: Іван Григоряк
| |||