Муравйов Михайло Артемович: відмінності між версіями

У січні [[1918]] року очолював російські революційніокупаційні частини, які брали участь у захопленні [[Харків|Харкова]], [[Полтава|Полтави]] та [[Київ|Києва]] на початку [[Українсько-радянська війна 1917-21|українсько-російської війни 1917—1921]]. Командувач червоними військами ву [[Бій під Крутами|бою під Крутами]].

[[4 лютого]] [[1918]] року в [[Дарниця (станція)|Дарниці]] під Києвом видав наказ про «безпощадне знищення всіх офіцерів, гайдамаків, монархістів і всіх ворогів революції» (російської). При штурмі міста застосовувалися отруйні гази, був проведений масовий артобстріл (до 15 тис. снарядів), у результаті якого, серед інших, було зруйнованозруйнували будинок [[Грушевський Михайло Сергійович |Михайла Грушевського]] на [[Паньківщина|Паньківщині]]. Виконуючи наказ, революційнібільшовицько-московитські окупаційні війська розстріляли ву Києві близько 5 тис. мирних жителів, тероризували громадян УНР, (зокрема ними, був убитий київський митрополит [[Володимир (Богоявленський)|Володимир]]). На київську буржуазію наклали контрибуцію в п'ять мільйонів карбованців для утримання війська.

Муравйов був запеклим противником [[українізація|українізації]]. За даними дослідника В. А. Савченка{{джерело}}, під час знаходження Муравйова в Києві по місту їздив броньовик з написом «Смерть українцям!». За спогадами Миколи Полетики, «портрети [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] зривали зі стін і топтали ногами. Говорити на вулицях українською мовою стало небезпечно»<ref>''Полетика Николай.'' [http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc2/1890-1960.poletika.php Воспоминания.] {{ref-ru}}</ref>.

Пізніше був призначений командувачем збройними силами так званої [[Одеська Радянська Республіка|Одеської радянської республіки]], отримавши завдання виступити проти румунських військ, що прагнули захопити Бессарабію та Придністров'ї. Під його орудою [[Румчерод]] в кінцінаприкінці лютого — на початку березня 1918 року провів акцію по захопленню найбагатших одеситів та обміну їх на 10 мільйонів карбованців на потреби Червоної армії.

11 липня він з'явився на засідання виконкому губернської Ради, вимагаючи віддати владу його лівоесерівській фракції. На той момент місцеві ліві есери ще не були віддалені від влади, і займали посади військового, земельного та продовольчого губернських комісарів. До цього часу голові губернського парткому [[Варейкіс Йосип Михайлович |Йосипові Варейкісу]] вдалося таємно розмістити навколо будівлі латиських стрільців, бронезагін і особливий загін ЧК. Сам Муравйов також безуспішно спробував заблокувати будівлю шістьма броньовиками. Під час засідання із засідки вийшли червоногвардійці і чекісти, й оголосили про арешт. Муравйов, який чинив озброєний опір, був убитий (за іншими джерелами — застрелився).