Авраам: відмінності між версіями

Авраам розглядається в єврейській традиції не тільки як родоначальник [[євреї|єврейського народу]], але і як провісник [[монотеїзм]]у, який приніс людям віру в єдиного Бога невидимого, творця землі і неба та владики світу. [[Авраамічні релігії]], а також багато філософських ідей, що лежать в основі сучасної цивілізації, беруть свій початок від ідей та постулатів, проголошених Авраамом. Тим не менш, у тексті П'ятикнижжя ніде не згадується про те, що Авраам проголосив віру в Єдиного Бога вперше. Єврейські коментатори наголошують, що, хоча особисто для Авраама ця віра стала дійсно відкриттям чогось нового, проте об'єктивно — це було відновленням заново дуже старої і майже забутої істини, яка була відома [[Адам]]у, Ноаху ([[Ной|Ною]]) та його нащадкам Шему ([[Сим]]у) та [[Евер]]у. Цим, Авраам справді висував щось зовсім нове для того суспільства, в якому жив, закликаючи повернутися до Єдиного Бога, відродити віру далекого минулого. Його ідеї, ймовірно здавалися його сучасникам варварськими і примітивними і Авраам мав сприйматися ними не як новатор, а вяк якості ультраконсерватораультраконсерватор, прихильникаприхильник давнього забутого культу. Один із доказів того, що віра в Єдиного Бога вже існувала за часів Авраама, міститься в самому П'ятикнижжі: це розповідь про зустріч з [[Мелхиседек]]ом, царем Саліма, ''священиком Бога Всевишнього'' ({{Біблія|Бут.|14:18}}). Таким чином, Авраам був не одинокий — у нього були однодумці, ізольовані один від одного, розсіяні по різних місцях, але які зберегли віру в Єдиного Бога.