Вікіпедія

Сухомлинський Василь Олександрович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
XANgeLLx (обговорення | внесок)
1 редагування
мНемає опису редагування
Мітки: перше редагування Візуальний редактор
уточнення, оформлення, стиль
Рядок 41:
}}
 
'''Васи́ль Олекса́ндрович Сухомли́нський''' (*[[28 вересня]] [[1918]], с.село [[Василівка (Онуфріївський район)|Василівка]] (нині [[Онуфріївський район]] [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]]) — †[[2 вересня]] [[1970]]) — український радянський [[Учитель|педагог]], [[публіцист]], [[письменник]], [[поет]].
 
== БіографіяЖиттєпис ==
Народився Василь Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селі [[Василівка (Онуфріївський район)|Василівці]] [[Василівська волость (Олександрійський повіт)|Василівської волості]] [[Олександрійський повіт|Олександрійського повіту]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]] (тепер Онуфріївський район Кіровоградської області) в бідній селянській сім'ї. Тут минули його дитинство й юність. Він вчився в рідному селі у школі і в [[1933]] році закінчив семирічку. Влітку 1933 року мати провела молодшого сина Василя до [[Кременчук]]а.
 
Спочатку Василь Сухомлинський вчився в [[Кременчуцький медичний коледж|медичний технікум]], але незабаром пішов звідти, вступив на робочий факультет, достроково закінчив його і бувйого прийнятийприйняли доу педагогічногопедагогічний інститутуінститут. З 1935 р. починаєтьсяпочався педагогічний шлях В. О. Сухомлинського.
 
У 17 років він став вчителем заочної школи недалеко від рідного села. Перевівся до [[Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка|Полтавського педагогічного інституту]] заочником і закінчив його в [[1938]] році. Закінчивши інститут, Сухомлинський повертаєтьсяповернувся в рідні місця і працюєпрацював викладачем української мови і літератури в Онуфріївській середній школі.
 
У [[1941]] році під час [[друга світова війна|Другої світової війни]] добровольцем йдепішов на фронт. У січні [[1942]] року молодший політрук Сухомлинський був важко поранений, захищаючи [[Москва|Москву]] у [[Ржевська битва|битві під Ржевом]]. Осколок снаряду залишився в його грудях назавжди. Після довгого лікування у шпиталі селища [[ува (Удмуртія)|Ува]], що в [[Удмуртія|Удмуртії]], він просився на фронт, проте комісія не могла визнативизнала його навіть умовно здоровим для військової служби. У червні [[1942]] року його призначили директором сільської середньої школи, де він пропрацював до березня [[1944]] року. [[9 лютого]] [[1943]] року подав заяву про вступ до ВКП(б)<ref>[http://www.azinlib.ru/kraevzam/artamonov/suhomlinskiy.php Артамонов А. Дом Сухомлинского / А. Артамонов // Удмуртская правда.&nbsp;— 1988.&nbsp;— 18 июня.]</ref>. Як тільки рідні місця були звільнені, він повернувся на Батьківщину і став завідувачем районного відділу народної освіти. Проте вже в [[1947]] році Сухомлинський просився назад до школи.
 
У [[1948|1948 році]] Васи́ль Олекса́ндрович стаєстав директором Павлиської середньої школи і беззмінно працюєпрацював протягом 23 років до кінця своїх днів. В 1948 році це була звичайна, пересічна школа. 23 роки стали найпліднішим періодом його науково&nbsp;— практичної та літературно—публіцистичної діяльності. Звичайну сільську школу він перетворив у справжню педагогічну лабораторію, де видобував скарби педагогічної мудрості.
 
У [[1955]]&nbsp;р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Директор школи&nbsp;— керівник навчально-виховного процесу».
Рядок 64:
Василь Олександрович ставив і розв'язував проблему формування в молоді національного і естетичного [[Світогляд|світобачення]]. Про один із шляхів успішного розв'язання цієї проблеми він писав, що у душі дітей мають увійти найкращі народні традиції і стати святим законом, бо не можна уявити народ без імені, без пам'яті, без історії. В дусі українських культурно-історичних традицій вчитель констатував, що мудрість є найважливішою прикметою людини. У його працях часто знаходимо вислови «мудра людська любов», «мудрість жити», «гідність&nbsp;— це мудрість тримати себе в руках». Педагог цілеспрямовано формував у кожного вихованця вміння бути маленьким філософом, осмислювати світ через красу природи.
 
Для Сухомлинського формування естетичного почуття дитини, її емоційної культури&nbsp;— основнебуло завданняосновним завданням гуманістичного виховання. А сприйняття й осмислення прекрасного&nbsp;— основа естетичної культури, без якої почуття лишаються глухими до всього високого й благородного.
 
Книга «Серце віддаю дітям» мала привселюдне зізнання і підтверджене трудами іта щоденними діяннями великого вчителя. Він писав: «Що було найголовнішим у моєму житті? Не роздумуючи, відповідаю: Любов до дітей».
 
[[2 вересня]] [[1970]] року Василь Олександрович Сухомлинський помер.
Рядок 77:
 
[[Файл:Coin of Ukraine Sukhomlin R.jpg|міні|Українська монета з серії «Видатні особистості України»]]
У квітні 1970 року він закінчив роботу «Проблеми виховання всесторонньовсебічно розвинутої особистості»&nbsp;— доповідь для захисту докторської дисертації за сукупністю робіт, яку він не встиг захистити через смерть. Всі праці Сухомлинського дають переконливе уявлення не тільки про різносторонність педагогічних підходів Сухомлинського, але і про цілісність всього його педагогічного мислення.
 
Твори В. Сухомлинського видані 53-а мовами світу, загальним тиражем майже 15&nbsp;млн примірників. Книга «Серце віддаю дітям» перекладена на 30 мов світу і витримала 54 видання. В період з 1945 по 1970&nbsp;рр. надруковано 463 статті; у 1971–1986&nbsp;рр.&nbsp;— 105 статей.<ref>Кількість статей дано за: В.&nbsp;А.&nbsp;Сухомлинский: Библиография / Сост. А.&nbsp;И.&nbsp;Сухомлинская, О.&nbsp;В.&nbsp;Сухомлинская.&nbsp;— К.: Рад. шк., 1987.&nbsp;— 255 с. Назви статей див. там же.</ref>
[[Файл:СухомлинськомуПамОлександрія.jpeg|міні|200пкс|Пам'ятник Сухомлинському в [[Олександрія|Олександрії]] на подвір'ї педагогічного коледжу імені Сухомлинського]]
Країни, де видавалисьвидавали твори В. Сухомлинського: [[Азербайджан]], [[Вірменія]], [[Білорусь]], [[Грузія]], [[Естонія]], [[Казахстан]], [[Киргизстан]], [[Латвія]], [[Литва]], [[Молдова]], [[Таджикистан]], [[Татарстан]], [[Узбекистан]], [[Чуваська Республіка|Чувашія]]. А також: [[Англія]], [[Болгарія]], [[Іспанія]], Китай, [[Монголія]], Німеччина, [[Польща]], [[Румунія]], [[Угорщина]], [[Фінляндія]], [[Франція]], [[Чехословаччина]], [[Югославія]], [[Японія]].
 
=== Методика ===
Його книги присвячені головним чином вихованню і навчанню молоді, педагогізації батьків, методиці викладання мови і [[література|літератури]] в середніх школах та інтощо. Пропагуючи в засаді виховання [[колективізм]]у в учнів, Сухомлинський рішуче відкидав принцип виховання індивідуума через колектив як засаду, «яка може завдати духової травми вихованцеві». Віддаючи належне трудовому вихованню в школі, виступав проти ранньої спеціалізації (з 15 років життя), передбаченої «Законом про зміцнення зв'язку школи з життям».
 
=== Праці ===
Рядок 90:
 
=== Ушанування ===
У [[1989]]&nbsp;р. буластворили утворенаМіжнародну Міжнародна асоціаціяасоціацію прихильників Сухомлинського ([[Марбург (місто)|Марбург]]), а в 1990&nbsp;р.&nbsp;— УкраїнськаУкраїнську асоціаціяасоціацію Василя Сухомлинського, яка систематично проводить Всеукраїнські педагогічні читання, присвячені вивченню і впровадженню у широку педагогічну практику творчої спадщини видатного педагога. З плином часу інтерес учених і вчителів до життя і творчості В.&nbsp;О.&nbsp;Сухомлинського зростає, поширюється в Україні й світі. Без його творчості не можна уявити сучасної гуманної педагогіки.
 
Ураховуючи визначний внесок В.&nbsp;О.&nbsp;Сухомлинського у вітчизняну і світову педагогічну науку, Верховна Рада України постановила: оголосити 2003–2004-й навчальнінавчальний рокирік в Україні роками Василя Олександровича Сухомлинського.
 
=== Наукова методична спадщина ===
Зростання кількості публікацій, пов'язаних з життям і діяльністю В.&nbsp;О.&nbsp;Сухомлинського, їх багатоплановість, а також видання творів різними мовами зумовлюють потребу систематичного аналізу й упорядкування. Тому природно, що дослідники із середини 90-х років, історики педагогіки запропонували вживати узагальнюючийузагальнювальний термін «Сухомлиністика». Зараз нимйого широко користуютьсявикористовують дисертанти, викладачі вузів, бібліотекарі.
 
За десять років сухомлиністика набула стабільності, масштабності й різноплановості. За ініціативою Української асоціації Василя Сухомлинського з 1993&nbsp;р. проводяться щорічні Всеукраїнські педагогічні читання «В.&nbsp;О.&nbsp;Сухомлинський у діалозі з сучасністю». 25 вересня 2003&nbsp;р. відбулися урочисті збори в Київському міському будинку вчителя, присвячені 85-річчю від дня народження великого педагога-гуманіста В.&nbsp;О.&nbsp;Сухомлинського та другі Міжнародні і десяті Всеукраїнські педагогічні читання «Василь Сухомлинський у діалозі із сучасністю: особистість учителя».
Рядок 111:
== Нагороди та відзнаки ==
[[Файл:СухомлинськийМогила.jpeg|міні|Пам'ятник на могилі Василя Сухомлинського, кладовище селища [[Павлиш]]]]
За свою педагогічну працю він був нагороджений двома [[орден Леніна|орденами Леніна]], багатьма медалями Союзу РСРСРСР. З 1958 року Сухомлинський&nbsp;— член-кореспондент Академії Педагогічних Наук РРФСР, з 1958&nbsp;р. [[Заслужений вчитель УРСР]]. В 1968 року йому було присвоєно звання Героя Соціалістичної праці. В тому ж році він був обраний членом-кореспондентом Академії педагогічних наук СРСР.
 
== Пам'ять ==
Рядок 122:
 
Ім'ям Сухомлинського названа [[Нагрудний знак «Василь Сухомлинський»|відомча відзнака]] [[Міністерство освіти і науки України|Міністерства освіти і науки України]].
 
На честь Василя Сухомлинського 2003 року в Україні випустили [[Василь Сухомлинський (монета)|ювілейну монету]].
 
== Деякі твори ==
Рядок 140 ⟶ 142:
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Література ==▼
* Віктор Жадько. Український некрополь.-К.,2005.-С.303.▼
* ''Сухомлинський В. О.'' Вогнегривий коник: казки, притчі, оповідання / Упоряд. і передм. О.&nbsp;В.&nbsp;Сухомлинського.&nbsp;— К. : [[Знання (видавництво)|Знання]], 2007.&nbsp;— 200 с. : іл.▼
* {{ЕУ}}▼
 
== Посилання ==
Рядок 149 ⟶ 156:
* [http://www.relga.ru/Environ/WebObjects/tgu-www.woa/wa/Main?textid=2256&level1=main&level2=articles Смотрицкий Е., Шейнина Е. Система Сухомлинского и современная школа: размышления в год 90-летия педагога]
* [[Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського]] [http://www.dnpb.gov.ua/ ]
 
▲== Література ==
▲* Віктор Жадько. Український некрополь.-К.,2005.-С.303.
▲* ''Сухомлинський В. О.'' Вогнегривий коник: казки, притчі, оповідання / Упоряд. і передм. О.&nbsp;В.&nbsp;Сухомлинського.&nbsp;— К. : [[Знання (видавництво)|Знання]], 2007.&nbsp;— 200 с. : іл.
▲* {{ЕУ}}
 
{{Герої Соціалістичної Праці}}
Рядок 164 ⟶ 166:
[[Категорія:Поховані в Онуфріївському районі]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Люди на монетах України]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сухомлинський_Василь_Олександрович