Відмінності між версіями «Литовські Статути»

нема опису редагування
Для розроблення проекту 2 Литовського статуту було створено комісію з 10 чоловік (5 католиків і 5 православних). Статут було затверджено сеймом в 1554 р., але він набув чинності лише 1566 р.
2-й Л. С. з уваги на особливу роль волинської [[Шляхта|шляхти]] при його укладанні званий Волинським, 1566 р. (367 артикулів у 14 розділах), здійснив адміністративно-політичну реформу держави (поділ на повіти), а також поширив привілеї рядової шляхти. До сейму були введені, поруч з вищою палатою ([[пани-рада]]), представники рядової шляхти — повітові посли. Цей кодекс є юридичним оформленням панівної ролі шляхти в державі і дальшого обмеження прав селянства (в містах було чинним т. зв. [[магдебурзьке право]]).
Статут 1566 р., в суті речей, на високому рівні кодифікаторської техніки завершив розвиток Великого князівства Литовського як правової держави, підтвердивши цикл реформ, що передували оголошенню самого Статуту. Відкриває цю низку актів королівський привілей 1563 р. про скасування обмежень православних порівняно з католиками (це мало, як уже зазначалося, радше моральне, ніж юридичне значення). Наступний крок — це Більський привілей 1564 р., за яким і для магнатів, і для шляхти запроваджувалися спільні виборні шляхетські суди за зразком земського судочинства в Польщі. Розвиваючи початі реформи, Віленський привілей 1565 р. проголосив створення регулярних повітових сеймиків і вальних сеймів із правом шляхти «на містцях гловнійших повітом… зьєждчатися, радити, обмовляти й обмишляти». Утворення земських судів і повітових сеймиків вимагало уточнення адміністративно-територіального поділу держави, що тоді ж було проведене й зафіксоване у так званому «Списаньі повітов Великого князства Литовского й врадников в них». Згідно з новим адміністративним поділом, на теренах майбутньої України встановлено такі адміністративні одиниці-воєводства: Київське — з двома судовими (Київським і Мозирським) і двома несудовими (Житомирським і Овруцьким) повітами; Волинське — з Луцьким, Володимирським і Крем'янецьким судовими повітами; Брацлавське — з одним судовим повітом (Брацлавським) і одним несудовим (Вінницьким), а також Підляське та Берестейське (з Пінськом) Цей поділ, що з незначними змінами проіснував до кінця XVIII  ст., безпосередньо торкався і політичних прав шляхти, бо лише володіння «осілістю», тобто маєтком, у конкретному повіті служило підставою для участи в місцевих сеймиках і надавало право голосу в земських самоврядних органах. У такий спосіб Другий Литовський Статут 1566 р. радикально зреформував усю систему органів влади й управління, остаточно утвердивши ідею самоврядної і шляхетської держави, зближеної в типі основних політичних структур із Польським королівством. Крім того, Другий Статут продемонстрував високий рівень системної правничої думки. Це розуміла й політична еліта Великого князівства Литовського, яка вважала, що її країна дуже урочиста та гарна.
 
== Редакція 1588 року ==
* [[Рецепція римського права]]
 
== ДжерелаПримітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела та література ==
* ''Гурбик А. О.'' [http://www.history.org.ua/?termin=Statuty_V Статути Великого князівства Литовського] // {{ЕІУ|9|834}}
* [http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/litva.html Статут Великого княжества Литовского 1529 года. Минск. АН БССР. 1960.] {{ref-ru}} (Сигизмунд I. Статут 1529 г.)
* [http://litopys.org.ua/statut2/st1566.htm Статут Вялікага княства Літоўскага 1566 года. — Мінск, 2003. — С.35-263. За виданням 1855 року.]
* [http://starbel.narod.ru/statut1588.htm Статут Вялікага княства Літоўскага 1588. Тэксты. Даведнік. Каментарыі. Мінск., 1989.]
* Статути Великого князівства Литовського: у 3 т. (4 кн) / За ред. С. Ківалова, П. Музиченка, А. Панькова. — Одеса, 2002–20042002—2004.
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
=== Література ===
* Гайдай Л. ''Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях''. Луцьк: Вежа, 2000.
* [http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm ''Довідник з історії України''. За ред. І.Підкови та Р.Шуста. Київ: Генеза, 1993.]
* S. Lazutka, I. Valikonytė, E. ''Gudavičius. Первый Литовский статут (1529 г.)''. 522 с. Vilnius: Margi raštai, 2004. ISBN 9986-09-274-4.
* [http://www.philology.ru/linguistics3/zhuravsky-78.htm Журавский А. И. Деловая письменность в системе старобелорусского литературного языка // ''Восточнославянское и общее языкознание''. — Москва, 1978. — С. 185–191185—191.]
 
{{Lithuania-stub}}
102 504

редагування