|
=== Доісламські часи ===
Про чесноти арабського народу до ісламу можна сказати, що матеріальні цінності були для них основоположними, люди ці були корисливими. Більше за все вони любили волю й ненавиділи все, що її обмежувало. Мораль у арабів була такою, що вони знали — відважність — це чеснота, а той, хто міг убити більше, для них був відважнішим. Поховати новороджених дівчат вважалося високою честю для них. Ці люди думали тільки про жінок, убивства, війну й вони постійно пиячили та руйнували все, що могли.<br/>Доісламські араби були багатобожниками й Кааба була домівкою їхніх ідолів, в якому кожне плем'я тримало свого (або своїх) ідолів. Всього їх було близько 360. На стінах Кааби також були фрески й ікони Авраама, Діви Марії та Ісуса. Ідолам "Лат", "Узза" й "Манат", які вважалися божествами курайшитів, вклонялися більше за інших. "Лат" вважали богинею — матір'ю всіх богів і була вона створена з білого каменю. Її храм був у місті Таїфа. "Маната" вважали божеством долі й смерті. Його храм був між Меккою та Мединою.<br/>Окрім цих ідолів, кожна сім’я вклонялася ще окремим речам, таким як різні символи Місяця, Сонця, дерев тощо. Ці люди приносили жертви своїм ідолам і щорічно призначали одну людину зі свого племені, зарізали його й дарували своїм богам, після чого його тіло ховали поруч із Каабою.<br/>Таким чином, багатобожжя було найпоширенішою вірою в Хіджазі (Північ Аравії), і лише незначна кількість євреїв, котрі мешкали в Ясрібі й Хейбарі, а також християни, які жили на півночі Хіджазу, вірили в єдиного Бога. Мусульмани вважають, що пророк Авраам вперше закликав арабів Хіджазу до поклоніння єдиному Богу, і відтоді дуже мало людей, яких називали ханіфітами, теж вірили в Бога й Авраама як його пророка. Вважається, що тоді Авраам здійснив священний обряд на честь Кааби, котрий потім продовжував виконуватися, а після ісламу дещо змінився. Цей обряд і досі щорічно виконують мусульмани<ref>{{книга
|автор = Салим Хамид Реза
|заголовок = Пророк Магомет
|
