Відкрити головне меню

Зміни

567 байтів додано ,  3 роки тому
додаю малюнок
[[Файл:PI019.jpg|thumb|400px|right|Скинія зібрання]]
 
'''Ски́нія''' ({{lang-grc|σκηνή}}, «шатро, намет»; {{lang-he|מִשְכָּן}}, ''мішкан'', «помешкання, місцеперебування») — на [[єврейська мова|єврейській]] мові це слово означає намет. Раніше в українській мові використовувалося слово "таш".
 
[[File:Словарь_1596_г._Лаврына_Зызания_Тустановского.jpg|thumb|150px|left|Аркуш з першого словника [[Зизаній Лаврентій Іванович|Лаврентія Зизанія]] (1596), ліворуч слова [[Церковнослов'янська мова|Церковнослов'янською мовою]], праворуч — відповідники українською мовою]].
 
Згідно з біблійною книгою Вихід скинія була похідним [[храм]]ом [[євреї]]в під час мандрів пустелею. Вона ставилася обов'язково у напрямі зі сходу на захід і мала розміри 30 [[Лікоть (одиниця вимірювання)|ліктів]] на 10 ліктів. Скинія складалась з двох наметів: зовнішнього (''охел'', намет) та внутрішнього намету (''мішкан'', житло), що служив місцем присутності бога Ягве.<br />
 
Під час богослужіння для народу за храм правило подвір'я розмірами 100 ліктів на 50. На подвір'ї знаходилися жертівник всепалення та умивальниця. У Святилище могли заходити тільки священники. В середині зліва знаходився семисвічник, а справа стіл із показними хлібами. По центру золотий жертовник кадіння. У Святеє Святих міг заходити тільки первосвященник і тільки раз у рік. У Святеє Святих знаходився Ковчег Заповіту, у якому зберігалися Скрижалі Заповіту, жезл Аарона, манна.
 
 
== Посилання ==
23

редагування