Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
|}}
 
'''Держа́вний Гі́мн Украї́ни''' — один із головних державних символів [[Україна|України]] поряд із [[Прапор України|прапором]] і [[Герб України|гербом]]. Державним [[гімн|гі́мном]]ом є пісня «[[Ще не вмерла Україна|Ще не вмерла України і Слава, і Воля]]»: слова [[Чубинський Павло Платонович|Павла Чубинського]], музика [[Вербицький Михайло Михайлович|Михайла Вербицького]]. Офіційна музична редакція ухвалена [[Верховна радаРада України|Верховною радоюРадою]] [[15 січня]] [[1992]] року, текст гімну затверджено Законом України «Про Державний Гімн України» [[6 березня]] [[2003]] року ({{Audio|Anthem of Ukraine instrumental.ogg|інструментальне виконання}}; {{Audio|Anthem-of-Ukraine Chorus Veryovka.ogg|хорове виконання}}.
 
== Історія ==
{{double image|right|Coin of Ukraine Gimn A.jpg|120|Coin of Ukraine Gimn R.jpg|120|[[Державний Гімн України (срібна монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена 140 річниці першого публічного виконання національного Гімну України]]}}
Створення українського [[гімн]]у бере початок з [[осінь|осені]] [[1862]] року, коли на одній з вечірок у Павла Чубинського, [[етнографетнографія|етнографа]]а, [[фольклористфольклористика|фольклориста]]а та [[поет]]а, сербські студенти, що навчалися в Київському університеті, співали патріотичну пісню, в якій згадувався [[Стефан Душан|цар Душан]] і в приспіві були слова ''«срце бије и крв лије за своју слободу»'' (або «срб се бије и крв лије за своју слободу…»).<ref>[http://snp-miletic.narod.ru/knjiga/3.html Светозар Милетић. Србска песма]</ref>. Чубинському пісня дуже сподобалася, і він раптом подався в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з готовим текстом пісні «Ще не вмерла Україна», яку тут же проспівали на сербський мотив.<ref>[http://www.rastko.rs/cms/files/books/46cb42423a2f3.pdf Іван Ющук. Іван Франко і національно-визвольна боротьба сербів у 70-их роках XIX&nbsp;ст.]</ref>. Деякі дослідники вважають, що на написання також вплинулвплинули мотиви мазурки [[Гімн Польщі|«Jeszcze Polska nie zgineła…»]], яка згодом стала польським гімном<ref>[http://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_pavlo-chubinskij-pisav-virshi-quot-pid-shevchenka-quot/279137 Павло Чубинський писав вірші «під Шевченка»]</ref>. «Марш Домбровського» на той час був популярним серед народів, що боролися за незалежність (уже за кілька місяців після написання вірша Чубинського, почалося [[Січневе повстання (1863)|січневе повстання]]). Зокрема, на мотив цієї польської пісні словацький поет [[Само Томашек]] написав пісню «[[Гей, Слов'яни|Гей, Словаки]]», що була гімном [[Перша Словацька Республіка|Словаччини]] та Югославії.
и мотиви мазурки [[Гімн Польщі|«Jeszcze Polska nie zgineła…»]], яка згодом стала польським гімном<ref>[http://gazeta.ua/articles/history-newspaper/_pavlo-chubinskij-pisav-virshi-quot-pid-shevchenka-quot/279137 Павло Чубинський писав вірші «під Шевченка»]</ref>. «Марш Домбровського» на той час був популярним серед народів, що боролися за незалежність (уже за кілька місяців після написання вірша Чубинського, почалося [[Січневе повстання (1863)|січневе повстання]]). Зокрема, на мотив цієї польської пісні словацький поет [[Само Томашек]] написав пісню «[[Гей, Слов'яни|Гей, Словаки]]», що була гімном [[Перша Словацька Республіка|Словаччини]] та Югославії.
 
Поширення цього вірша серед [[Українофіліяукраїнофілія|українофільських]] гуртків, щойно об'єднаних у Громаду, сталося дуже швидко. [[20 жовтня]] того ж року шеф жандармів [[князь]] Долгоруков дав розпорядження вислати Чубинського ''«за шкідливий вплив на розум простолюду»'' («за вредное влияние на умы простолюдинов») на проживання в [[Архангельська губернія|Архангельську губернію]]<ref>[http://geoknigi.com/book_view.php?id=447 Пізнавальний сайт «Географія». Павло Чубинський як географ-краєзнавець.]</ref>.
 
Перша публікація тексту вірша Павла Чубинського&nbsp;— у [[львів]]ському журналі «Мета», [[1863]], №&nbsp;4. Отримавши поширення на [[Західна Україна|Західній Україні]], вірш не пройшов повз увагу [[релігія|релігійних]] діячів того часу. Один із них, отець Михайло (Вербицький), знаний композитор свого часу, захоплений віршем Павла Чубинського написав [[музика|музику]] до нього. Вперше надрукований у 1863, з нотами&nbsp;— в 1865. У 1917—1920 роках «Ще не вмерла Україна» став одним з державних гімнів [[Українська Народна Республіка|УНР]] та [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]]. Зокрема, 17 червня 1917 року авторитетне американське видання [[Нью-Йорк Таймс|The New York Times]] опублікувало замітку про затвердження офіційного перекладу гімну України:
 
<blockquote><poem>
 
=== Радянська доба ===
Коли в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянському Союзі]] було вирішено створити окремий гімн для кожної країни в його складі, то ''«Ще не вмерла Україна»'' був відкинутий як варіант, щоб не викликати [[Сепаратизм|сепаратистські]] настрої серед [[українці]]в. Потрібен був текст, в якому б стверджувалося, що Україна&nbsp;— держава, що входить до складу [[СРСР]], що вона там ''«Між рівними рівна, між вільними вільна»'' та обов'язково повинна була висвітлена [[Комуністична партія України|комуністична партія]]. Це завдання виконав [[Тичина Павло Григорович|Павло Тичина]]. Його варіант [[Гімн Української РСР|«Живи, Україно, прекрасна і сильна»]], покладений на музику [[Лебединець Антон Дмитрович|Антона Лебединця]], став державним гімном [[УРСРУкраїнська Радянська Соціалістична Республіка|Української РСР]] у період з 1949 до 1991 рікроки.
 
Коли в Радянському Союзі було вирішено створити окремий гімн для кожної країни в його складі, то ''«Ще не вмерла Україна»'' був відкинутий як варіант, щоб не викликати [[Сепаратизм|сепаратистські]] настрої серед [[українці]]в. Потрібен був текст, в якому б стверджувалося, що Україна&nbsp;— держава, що входить до складу [[СРСР]], що вона там ''«Між рівними рівна, між вільними вільна»'' та обов'язково повинна була висвітлена [[Комуністична партія України|комуністична партія]]. Це завдання виконав [[Тичина Павло Григорович|Павло Тичина]]. Його варіант [[Гімн Української РСР|«Живи, Україно, прекрасна і сильна»]], покладений на музику [[Лебединець Антон Дмитрович|Антона Лебединця]], став державним гімном [[УРСР|Української РСР]] у період з 1949 до 1991 рік.
 
=== Доба Незалежності ===
[[Файл:ЄвроМайдан - Euromaydan - Гімн України. Новий Рік 2014.webm|міні|праворуч|200пкс|Виконання Гімну України в новорічну ніч 1 січня 2014]]
15 січня 1992 року музичну редакцію [[Скорик Мирослав Михайлович|М. Скорика]] та [[Станкович Євген Федорович|Є. Станковича]] (для хору та фортепіано) Державного гімну затвердила [[Верховна Рада України]]<ref>[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2042-12 Указ Президії Верховної ради України]</ref>, що знайшло своє відображення у [[Конституція|Конституції]] України. Всю оркестровку здійснив О. Морозов<ref>Талановитий композитор та військовий диригент ЗСУ котрий через конфлікти з тогочасним керівництвом виїхав до РФ</ref>. Тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України»<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=602-15. Закон «Про Державний гімн України»]</ref>, котрий запропонував президент [[Леонід Кучма]]. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний Гімн національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «[[Ще не вмерла Україна]]». Президентом було запропоновано змінити звучання першої строфи гімну на «Ще не вмерла України і слава, і воля».
 
15 січня 1992 року музичну редакцію [[Скорик Мирослав Михайлович|М. &nbsp;Скорика]] та [[Станкович Євген Федорович|Є. &nbsp;Станковича]] (для хору та фортепіано) Державного гімну затвердила [[Верховна Рада України]]<ref>[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2042-12 Указ Президії Верховної ради України]</ref>, що знайшло своє відображення у [[Конституція України|Конституції]] України]]. Всю оркестровку здійснив О. Морозов<ref>Талановитий композитор та військовий диригент ЗСУ котрий через конфлікти з тогочасним керівництвом виїхав до РФ</ref>. Тільки 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про Державний Гімн України»<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=602-15. Закон «Про Державний гімн України»]</ref>, котрий запропонував президент [[Кучма Леонід Данилович|Леонід Кучма]]. Законопроектом пропонувалося затвердити як Державний Гімн національний гімн на музику Михайла Вербицького зі словами першого куплета і приспіву пісні Павла Чубинського «[[Ще не вмерла Україна]]». Президентом було запропоновано змінити звучання першої строфи гімну на «Ще не вмерла України і слава, і воля».
Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 з 433, що зареєструвалися для голосування. Не брали участі в голосуванні фракції [[Соціалістична партія України|Соцпартії]] і [[Комуністична партія України|Компартії]]. З прийняттям цього закону Стаття 20 [[Конституція України|Конституції України]] набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику Михайла Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.
 
Цей закон підтримали 334 народних депутати, проти висловилися 46 зіз 433, що зареєструвалися для голосування. Не брали участі в голосуванні фракції [[Соціалістична партія України|Соцпартії]] і [[Комуністична партія України|Компартії]]. З прийняттям цього закону Стаття 20 [[Конституція України|Конституції України]] набула завершеного вигляду. Національний гімн на музику Михайла Вербицького отримав слова, віднині затверджені законом.
 
Гімн України набув значної популярності в ході масових протестів [[Помаранчева революція|2004]] та [[Євромайдан|2013]] років. Композитор [[Сильвестров Валентин Васильович|Валентин Сильвестров]], що виходив на акції протесту в Києві, так охарактеризував український гімн:
{{цитата|Гімн України — дивовижний. Спочатку він начебто не справляє враження, але це лише на перший погляд. Насправді його створив Михайло Вербицький &nbsp;— церковний композитор середини ХІХ століття. Він жив в Австрійській монархії, мабуть, дуже любив Шуберта, у нього був мелодійний дар &nbsp;— це помітно з його літургій. Він був церковним композитором. І ось цю патріотичну пісню він теж створив як церковний композитор. Це ж алілуя, розспів (наспівує). У гімнах ніде такого немає! Це унікальний твір: це &nbsp;— гімн України, але в ньому є ознаки літургійного початку. У цьому гімні затонула якась пам’ять про літургію, про всеношну. У цьому простому наспіві немов дме вітер, немов гілки дерев співають.<ref>Марія Семенченко. [http://www.day.kiev.ua/uk/article/kultura/valentin-silvestrov-chitayte-shevchenka-doki-ne-pizno Валентин СИЛЬВЕСТРОВ: «Читайте Шевченка, доки не пізно...»] // "День", 29 грудня 2013</ref>.}}
 
== Текст ==
 
=== Оригінальний текст Чубинського ===
 
: '' Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля,
: '' Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля!
== Закон України «Про Державний Гімн України» від 6 березня 2003 року ==
[[Файл:Зміїв, державний прапор України 5 - Гімн України.JPG|thumb|праворуч|250пкс|Слова гімну на постаменті Державного прапора України, встановленого у [[Зміїв|Змієві]] на честь 20-ї річниці [[Незалежність України|Незалежності]]]]
 
Стаття 1. Державним Гімном України є національний гімн на музику М. Вербицького зі словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського в такій редакції:
 
Певна частина українського суспільства була невдоволена тим, що «прибрали сильні уривки» як от ''«Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону. В рідній хаті панувати не дамо нікому»''<ref>[http://gazeta.ua/articles/ukraine-newspaper/_akscho-v-cij-krayini-sche-zalishilosya-schos-pristojne-to-ce-prapor-gerb-i-gimn/342842 Gazeta.ua: «Якщо в цій країні ще залишилося щось пристойне, то це прапор, герб і гімн» (2010)]</ref>. Відповідно, з початку запровадження офіційних слів гімну (2003 рік) час від час трапляються дискусії щодо виправлення та доповнення Державного Гімну України.
 
У лютому 2010 року співак [[Кочерга Анатолій Іванович|Анатолій Кочерга]] розкритикував [[песимізм]] гімну України та як варіант навів [[Українські народні пісні|українську народну пісню]] літературного походження «[[Реве та стогне Дніпр широкий]]» Тараса Шевченка.<ref>[http://gazeta.dt.ua/SOCIETY/spivak_anatoliy_kocherga__mozhe,_varto_bulo_b_zminiti_gimn_ukrayini.html Співак Анатолій Кочерга: «Може, варто було б змінити гімн України?»]</ref>.
 
В січні 2011 року народний депутат фракції [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»|«Батьківщина»]] [[Ветвицький Дмитро Олександрович|Дмитро Ветвицький]] запропонував рядок «Ще не вмерла України і слава, і воля» замінити на «Слава Богу в Україні є правда і воля. І вже нам браття-українці посміхнулась доля»: ''«Коли цей Гімн будуть виконувати з такими словами, люди фактично молитимуться богу, і це піде на користь усім: і народним депутатам, і школярам, які за новим законодавством мають спів»''.<ref>[http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?u_byut_hochut_zminiti_slova_gimnu_ukrayini&objectId=1120401 У БЮТ хочуть змінити слова Гімну України]</ref>. Народний депутат, колишній член [[Партія регіонів|Партії регіонів]] [[Колесніченко Вадим Васильович|Вадим Колесніченко]] підтримав його та прокоментував: ''"Я вважаю, що гімн має об'єднувати, надихати і бути дороговказом для держави і для суспільства. Ми можемо бути традиціоналістами, але ці два рядки, про які йдеться,&nbsp;— вони не об'єднують, і вони не дають життєдайності. Вони мені нагадують слова Грушевського, який казав: «[[Українці]] найбільше вміють організовувати похоронні заходи. У цьому вони найкращі»''.<ref>[http://zik.ua/ua/news/2011/02/14/272071 Партія регіонів хоче змінити гімн України]</ref>.
 
У серпні 2012 року [[Комуністична партія України|КПУ]] пропонувала обговорити на референдумі герб і гімн України. Лідер партії [[Симоненко Петро Миколайович|Петро Симоненко]], додав, що «лише [[референдум]] зможе покласти край двадцятирічним суперечкам щодо державних символів».<ref>[http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?komunisti_hochut_pogovoriti_pro_gimn_i_gerb_na_referendumi&objectId=243203 Комуністи хочуть поговорити про гімн і герб на референдумі]</ref>.
 
ВУ грудні 2012 року [[Канівець Олег Леонідович|Олег Канівець]], депутат від фракції [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»|Батьківщина]], зареєстрував законопроект, який передбачає зміну однієї літери: йдеться про перший рядок гімну «Ще не вмерла України Ні слава, Ні воля…», де Канівець пропонує змінити «України» на «Україна».<ref>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/1441477-deputat-vid-batkivshchini-zaproponuvav-zminiti-gimn-ukrayini Депутат від Батьківщини запропонував змінити гімн України]</ref>.
 
Переписати слова Гімну бажав [[Шуфрич Нестор Іванович|Нестор Шуфрич]], щоб він починався приблизно так: ''«Вічно буде Україна, Її слава й воля»''.<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2010/06/1/5097762/ Шуфрич хоче переписати гімн України]</ref>.
 
У проекті Національної Конституції від [[Всеукраїнське об'єднання «Свобода»|ВО «Свобода»]] міститься пункт про Національний [[Славень]] Української Держави&nbsp;— повний текст твору П. Чубинського «Ще не вмерла Україна…» на музику М. Вербицького.<ref>[http://www.svoboda.org.ua/pro_partiyu/prohrama/konstytutsiya/ Національна Конституція (проект ВО «Свобода»), ст. 23.]</ref>.
 
== Див. також ==
 
[[Категорія:Українська символіка]]
[[Категорія:Національні гімни|УУкраїна]]
[[Категорія:Гімн України|*]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]