Електричний конденсатор: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
стиль, оформлення
в якості → як
Рядок 371:
* ''Конденсатори з твердим неорганічним діелектриком:'' скляні, слюдяні, [[керамічний конденсатор|керамічні]], тонкошарові із неорганічних плівок (К10, К15, К26, К32,);
* ''Конденсатори з твердим органічним діелектриком:'' паперові, металопаперові, плівкові, комбіновані (К41, К42, К71, К72);
* ''Електролітичні та оксидо-напівпровідникові конденсатори.'' ВЯк якості діелектрикадіелектрик використовується шар оксиду металу. Наприклад для конденсаторів оксидно-алюмінієвих (К50) це Al<sub>2</sub>O<sub>3</sub>, а для оксидно-танталових (К51) — Ta<sub>2</sub>O<sub>3</sub>. Однією обкладинкою слугує металева фольга ([[анод]]), а друга ([[катод]]) — це або [[електроліт]] (у електролітичних конденсаторах) або шар [[напівпровідник]]а (у оксидно-напівпровідникових), нанесений безпосередньо на оксидний шар. Анод виготовляється, в залежності від типу конденсатора, з алюмінієвої, ніобієвої чи танталової фольги. Такі конденсатори відрізняються від інших типів перш за все своєю великою питомою ємністю, але здатні працювати при відносно низьких напругах і мають значні діелектричні втрати.
 
Крім того, конденсатори розрізняються за можливістю зміни своєї ємності:
Рядок 416:
За допомогою конденсаторів можна отримувати імпульси великої потужності, наприклад, у фотоспалахах.
 
Оскільки конденсатор здатний довгий час зберігати заряд, то його можна використовувати вяк якості елементаелемент пам'яті. Цей принцип використовує [[DRAM|динамічна оперативна пам'ять]].
 
== Див. також ==